WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Роль каузації в семантичній структурі речень з предикатами повинності - Реферат

Роль каузації в семантичній структурі речень з предикатами повинності - Реферат

Крім прийменникових форм іменників та прислівників, каузативне значення виражається й дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами, напр.:

Хоча зима цього року у Львові була не люта, ледве аж під різдвяні свята прикрило снігом землю, та, стоявши на морозі, доводилося розминати ноги (І.Ле). ..Замордований її ревнощами, змушений був чкурнути десь із села (О.Гончар). Помовчавши і перескливши бажання здатися на ласку долі, Григоріймусив підняти трохи забороло" (В. Шевчук).

П.О.Лекант зазначає, що особливістю секундарної предикації, яка визначається наявністю дієприкметникового звороту, є те, що при спільності предмета основної і секундарної предикацій ознака секундарної змушує появу ознаки основної [12, с.79].

Серед найбільш продуктивних засобів вираження примусової причини в конструкціях з модальним значенням повинності є речення з однорідними предикатами, між якими встановлюються причиново-наслідкові відношення. Напр.: Уже за першим переліском, що ліг було коневі на пугі, княжна зновувідчула подихи звірів ізмушена була взятися за лук (Д. Міщенко). У наведеному реченні спочатку повідомляється дія, яка є причиною, тобто зумовлює наступну дію, а потім дія як наслідок, породжений цією причиною: "Уже за першим переліском, що ліг було коневі на путі, княжназмушена була взятися за лук, тому що зновувідчула подихи звірів". За таких умов каузації складнопідрядне речення причини є односуб'єктним (має спільний суб'єкт княжна для головної і підрядної частин).

Одним із засобів вираження секундарної предикації, яку П.О.Лекант вважає „резервом для вираження додаткової (і навіть основної) предикації" [12, с.77-79], є прикладка із значенням примусової причини зі сполучником як, що займає позицію напівпредикативного апозитивного звороту: -Як математик, я повинна б заперечити це... (П.Загребельний) // Я повиннії заперечити це, бо я математик. Він, як наставник, повинен був усе передбачити (В.Собко) // Він повинен був усе це передбачити, бо він наставник. Досліджуваний матеріал показує, що каузативне значення повинності з'являється за умови, коли у функції прикладки вживаються іменники, що вказують на сімейний статус людини, її професію, соціальне походження та інші ознаки.

Слід зазначиш, що примусова причина у структурі простого речення часто виражена імпліцитно, що зумовлює труднощі встановлення її характеру. Вирішальну роль в таких випадках відіграє контекст. Однак у дебітивних конструкціях з імплщитно вираженою причиною деякі лексичні засоби своєю семантикою безпосередньо називають причину. Модальні слова, які входять до предиката (вимушений, змушений, доводиться, приходиться), як правило, вказують на те, що причина -це життєвий досвід мовця; модальні дієслова варто, слід вказують на певні норми; модальні предикативи гріх, сором свідчать про етичні норми; пора інтерпретується як "необхідність здійснення дії, тому що настав для цього час"; значення словоформи належить — цс необхідність здійснення ДІЇ, бо наявні відповідні вказівки, соціальні установи. Наприклад: От вона [ОленаЛевківна] й змушенабулашити, хоч не в ножного брала крам і не все, звичайно могла ступиш (Є-Гуцало). Довелося чимало виказувати в неволі, повелося хитрувати, шукати інших винних.. .(І.Ле). -Але в найдрамагичній ситуаціїне сли) втрачати чуття міри (В.Собко). Ти [Младане] своє сказав, тобі належить тепер мовчати (Д-Міщенко). Пора вертатися на рідну землю для праведного діла (Р.Іваничук).

У наведених реченнях, які мають обставинні компоненти часу, місця, умови, мети з типовими для них засобами вираження, відчутний виражений імпліцитно, вплив каузації на дію предиката.

Навіть те саме висловлювання, на думку С.Н.Цейтлін, напр "Мені потрібно йти ", можна тлумачити по-різному, залежно від обставин: "Мені потрібно йти, бо це мій обов'язок", "Мені потрібно йти, бо вже настав час", "Мені потрібно йти, бо так склалися обставини" [8, с.146].

Аналіз засобів експліцитного вираження змушувальної причини в структурі речення свідчить про те, що не тільки сама причина юбумовлює появу дебітивного значення, але й навпаки. Дебітивна [модальність також сприяє появі змушувального (повиннісного) значення у словоформ, які в інших синтаксичних умовах не проявляють даної семантики. Порівняємо: Після обіду я посплю. -| Тепер, після смерті нашого Василя, хай земля йому пухом, нам треба вибрати нового голову земельної комісії (М.Стельмах). У першому випадку часове значення словоформи після обіду не ускладнено додатковими значеннями, тоді як у другому прикладі на часове значення словоформи після смерті нашаровується відтінок причини.

Отже, компонент каузації зі значенням примусової причини, що може бути представлений як експліцитно, так і імпліцитно, є .обов'язковим у реченнях з предикатами повинності. Компонент каузації є ускладнювальним, оскільки містить другий (додатковий) інформативний план речення.

Таким чином, семантична структура речення з модальним значенням повинності характеризується обов'язковою наявністю в контексті, у пресупозицй чи в самому реченні примусової причини, яка виражається експліцитно та імпліцитно. Серед найбільш продуктивних експліцитних засобів вираження примусової причини в конструкціях з модальним значенням повинності - каузативні словоформи "по+М.в", "від +Род.в.", "через+Род.в", "за+Зн.в", "з+Род.в.", "за+Ор.в.", "від+Род.в.", "ради+Род.в." та ін. До імпліцитно вираженої каузації належать конструкції з однорідними предикатами, прикладками, дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами. Каузативні словоформи, що вказують на характер примусової причини, свідчать про поліпредикативність конструкцій. Аналіз конструкцій з предикатами повинності у контексті проблеми каузальності дає змогу, по-перше, краще пізнати ; семантику самих предикатів і, по-друге, розширити уявлення | лінгвістів про функціонально-семантичне поле каузації.

Література:

  1. Арутюнова Н.Д. Типы язикових значений: Оценка. Собнтие. Факт. - М.: Наука, 1988,- 341с.

  2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М., 1966. - 606с.

  3. Шведова Н .Ю. О долженствовательном наклонении //Синтаксис й норма. -: М.: Наука, 1974. - С. 107-121.

  4. БукияТ.Б. Лингво-методические основи составления пособия поизучсниюсредств выражения долженствования, необкодимости й вероятности английскоо языка. - Тбилиси, 1981 - - 51с.

  5. Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл. - Л., 1978. - 176с

  6. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике. - М., 1968. - Т. 3.

  7. Пете И. Выражение причинных отношений в русском языке //Русск. Язык в школе. - 1969. - № 1. - С. 92-96.

  8. Цейтлин С.Н. Необходимость // Теория функциональной грамматики Темпоральность, модальность. - Л.: Наука, 1990. - с. 142-156.

  9. Кобозева И.М., Лауфер Н.И. Наявная каузальность й модальные предикати долженствования //Каузальность й структурн рассуждений в русском языке М., 1993-С. 81-94.

  10. Онипенко Н.К. Каузативное осложнение простого предложвния ( на материале каузативних сннтаксем имени существительного). - НДВШ ФН.-1983. - № 6. - С.46-50.

  11. Осетров И.Г. Структурные разновидности простого предложения с модальным значением долженствования. - Дисс. ... канд. филол. наук. - М . 1984.-199 с.

  12. Лекант П.А. Виды предикации й структура простого предложения // Лингвистический сборник. - Внп. 4. - М., 1975. - С. 70-80.

Loading...

 
 

Цікаве