WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Роль каузації в семантичній структурі речень з предикатами повинності - Реферат

Роль каузації в семантичній структурі речень з предикатами повинності - Реферат

Іншу групу детермінуючих факторів повиннісної дії можна було б означити як таку, що відповідає внутрішнім потребам самою суб'єкта, його планам чи намірам. Суб'єкт зацікавлений у виконанні дебітивної дії, яка є одночасно і метою (приводом) для здійснення якогось його наміру. Наприклад: Заради істини чоловік не повинен нічого боятися (П.Загребельний). —Ніби ради вдячності студентові ... мав так чинити (І.Ле). З-за одної такої зустрічі варто було їхати сюди! (В.Малик).

Подекуди модальне значення повинності прямо пов'язане і модальним значенням неминучості, невідворотності каузованої дії. незалежної від волі суб'єкта, тобто позначеної відтінком фатальності. Детермінуючим фактором у таких реченнях виступаї Бог, доля, небесні сили, життєві закономірності буття лкздиііи в світі, ситуація неминучості, невідворотності. Наприклад:

Мусимо жити як бог дасть (Розм.). Усе живе колись-то мусить умерти (В.їїіевчук).Т'ак сталося, "щщо,мусилобути (РАндріяшик)

Імпліцитно це значення передається інфінітивними реченнями. а сама каузативна ситуація виражається в контексті чи й поза ним як сама собою зрозуміла, напр.:

Бог Полісун наслав на нашу землю вовків. І серед літа Значить... значить, бути січі великій (Д.Міщенко). Не всім бути вченими (О.Донченко),Бути грому великому (Д.Міщенко).

Найбільш поширеним засобом вираження такої каузації є й окрема предикативна одиниця у складних реченнях (складнопідрядних, складносурядних та складних безсполучникових):

Обставини так фатально склалися, що вінвимушений був шукати заробітку (П.Колесник). Мені від природи дано бути спортсменкою, отже,треба робити це першокласно (В.Собко).

Спостерігаємо прямий зв'язок семантики модального слова у предикаті повинності з фактором каузації. Так, дієслово доводитися, що має значення "бути змушеним робити що-небудь, діяти певним чином або зазнавати чогось у зв'язку з певними обставинами", використовується в реченнях з назвою невідворотного, неминучого детермінуючого фактора, який часто не залежить від волі суб'єкта (є стихійним, фатумним тощо), напр.:

Доводилось і через болота брести, і в лісах ховатися, і днювати біля кіп та стогів - всього попробували (А.Шиян).

Не будь її [надії] - певно, не було б того горя, яке часом

приходиться переживати (П.Мирний).

Очевидно, наявність у контексті, в пресупозиції чи безпосередньо в самому реченні каузації як примусової причини (норми) варто вважати диференційною ознакою семантичної структури речення із модальним значенням повинності. Крім примусової причини, обов'язковими семантичними компонентами досліджуваних речень > є автор розпорядження (мовець), діяч і приписувана йому дія.

Каузальна ситуація складається з трьох компонентів: 1) ситуації І причини (Р), 2) ситуації результату (Q) і 3) власне каузативного І зв'язку ["->]. Власне каузативний зв'язок "> у ситуації P">Q | виражається предикатом речення [9, с.81 ]. У двоскладних реченнях | з предикатами повинності типумушу працювати, повинен працювати, змушений (вимушений) працювати, зобов'язаний працювати і под., ситуація причини експліцитно виражається каузальним кваліфікатором (на формально-граматичному рівні -обставинним прислівним поширювачем чи детермінантом причини).

Проаналізуємо засоби вираження примусової причини в структурі простого речення із дебітивною модальністю.

Значення примусової причини найчастіше передає детермінант чи прислівний поширювач обставинного типу, засобами вираження якого виступають різні прийменникові конструкції. До найбільш продуктивних засобів вираження примусової причини в українській мові відносимо каузативні словоформи "по +М.в", "через+Род.в", "за-г-Зн-в.", "за-Юр.в.", "з+Род-в", "від+Род.в", "ради+Род.в." та ін. Напр.: Через якогось дурноголового розбишаку і я маю голодним сидіти? - блимнув очима на запечалене обличчя дружини (М.Стельмах). ...Чоловік є чоловік і по закону має інтересніше жити, аніж баба (М. Стельмах). Змушена була робити цез амбіції (І.Вільлс) Цукровий завод за відсутністю сировини вимушений був зупинитися(З газет). Мусить заради них стовбичити тут (О.Гончар).

Виділені каузативні синтаксеми виражають тільки привід до дії; реальною ж причиною того, про що повідомляється в реченні, < оцінка всієї ситуації, що ґрунтується на власному досвіді мовця.

Каузативні синтаксеми як спосіб ускладнення первинної моделі речення і як засіб каузації „роблять речення поліпреяикативною структурою" [10, с.47]. Аналізуючи прості речення з предикатами повинності, в яких примусова причина виражена каузативною словоформою, ми стикаємося з „проблемою взаємозв'язку і взаємодії примарної і секундарної предикації" [11, с.44]. Так, речення "За правилами маневрів, Криворучко мав вважати ці ескадрони „загиблими" і змушений був зняти їх „з операції" (В. Земляк) містить в собі каузативну словоформу за правилами маневрів. Це речення можна перетворити у складне - "Криворучио мав вважати ці ескадрони „загиблими" і змушений був зняти їх „з операції"", бо такі правила маневрів".

Виділені каузативні словоформи — це спосіб ускладнення структури простого речення секундаряою предикацією, яку П.О.Лекант визначає як іменну згорнуту предикацію, тому що основними компонентами секундарної предикації, що здійснюється засобами каузативних конструкцій, виступають підмет (чи давальний суб'єкта), присудок (чи головний член односкладного дієслівного речення) і обставинний атрибут. На думку П.О. Леканта іменній згорнутій предикації властиве або а) вираження ознаки при спільності предмета і основної предикації; або б) позначення предмета при спільності ознаки з основною предикацією [12, с.77].

Засобом утворення іменної згорнутої предикації виступають прийменникові форми іменників. У складі каузативних словоформ іменники вказують на предмет, який змушує (зумовлює) виконання якої-небудь дії. Речення "Я з обов'язку мусила зробити своєму чоловікові зауваження, що людина живе не тільки самою роботою, але й хлібом та сном" (І.Вільде) із каузальною словоформою з обов'язку можна перетворити у складне: "Я мусила зробити моєму чоловікові зауваження <...>, бо це був мій обов'язок."

Своєрідним засобом вираження іменної згорнутої предикації ( прислівники тому і чому займенникового походження, які мають здатність вказувати на попередній контекст, що містить каузативний зміст. Напр.: Тому вже час повести мову про Ізяслава (П.Загребельний). Нападу слідсподіватися раптового і невдовзі. Ось чому сили треба зосередити в Чернігові (Д.Міщенко).

При дослідженні фактичного матеріалу виявлено здебільшого випадки розчленованої номінації предиката повинності та компонента каузації, які передаються окремими реченнями у зв'язному тексті. Напр.:

"Білував овець усі ці дні, топив лій, рук робочих у комуні бракує... Тому й доводиться не зважати на своє вожацтво, аробити різну роботу на рівні з усіма" (В .Земляк). Як бачимо, каузативна синтаксема тому вміщує зміст усього попереднього речення, яке називає ситуацію дійсності, що зумовлює подальший розвиток дії. Очевидно, можна стверджувати, що каузативні конструкції цього типу не називають причину, а тільки вказують на неї, тоді як суть повиннісної причини з'ясовується лише в контексті.

Loading...

 
 

Цікаве