WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Порівняльний аналіз понять "double-speak" та "euphemism" - Реферат

Порівняльний аналіз понять "double-speak" та "euphemism" - Реферат

Реферат на тему:

Порівняльний аналіз понять "double-speak" та "euphemism"

Незважаючи на те що існує декілька праць, у яких детально розглядалась проблема феномену "double-speak" [7; 8; 10], у жодній з них не було дано чіткого його визначення. Крім того, цей феномен не був достатньо досліджений в українській лінгвістиці, через що пропонується свій переклад поняття "double-speak" — "інакомовлення". У нашому дослідженні використано визначення інакомовлення (англ. "double-speak" або "double-talk"), яке наводиться в Оксфордському словнику англійської мови: "словесний вираз призначений для того, щоб бути, або який може бути розтлумачений у більше ніж одному значенні; навмисне двозначна або невизначена мова" [11]. Існує досить багато визначень терміна евфемізм як у вітчизняній, так і у зарубіжній мовознавчій науці; у даній статті використано визначення, запропоноване австралійськими дослідниками К.Алан та К. Баріджем: "... евфемізм вживається як альтернатива до небажаного виразу з метою уникнення можливої втрати репутації (loss of face): або власної, або, через образу, репутації адресата, або якоїсь третьої сторони" [5, 221], оскільки саме в цьому тлумаченні розкриваються прагматичні мотиви вживання евфемізмів.

У деяких випадках виявити чітку межу між евфемізмом та інакомовленням є досить проблематично. Як евфемізми, так і інакомовлення вживаються для заміни прямого найменування певних аспектів реальності. Проте у свідомості переважної більшості мовців евфемізм затвердився як позитивне явище, як м'якший, менш прямий мовний зворот, мотивацією вживання якого є уникнення образи та заміна різкого чи грубого вислову і який "... зазвичай вважається ознакою ввічливості та хороших манер" [7, З]. Що ж стосується інакомовлення, то воно є мовою, яка робить так; щоб погане здавалось добрим, негативне - позитивним, неприємне - привабливим чи принаймні терпимим. Інакомовлення є мовою, що уникає або ухиляється від відповідальності, мовою, яка протирічить своєму справжньому чи тому, яке мається на увазі, значенню, мовою, котра обмежує мислення. Інакомовлення є невідповідністю між словом та його референтом, між основною функцією мови -комунікативною - і тим, що інакомовлення спричиняє - вводить в оману, викривляє, обманює [8,4].

Вживання евфемізмів та інакомовлення диктується певними прагматичними чинниками. Вважаємо найбільш доцільним розглядати різницю між цими двома поняттями з точки зору їх прагматичних функцій. Так, Н. Босчаєва виділяє три прагматичні функції щодо контекстуальної евфемії, які застосовано до евфемії загалом: кооперуюча, превентивна та риторична [1, 8]. У контексті евфемізми можуть виконувати одну або декілька з вищезазначених функцій.

Як вже зазначалося, мотивацією вживання евфемізмів є уникнення можливої втрати репутації (loss of face): або власної, або адресата, або якоїсь третьої сторони. Інакомовлення має суттєво іншу прагматичну природу. При вживанні інакомовлення мовець не турбується про репутацію адресата чи третьої сторони, а вважає за потрібне зберегти власну репутацію, часто за рахунок неправильного тлумачення своїх намірів адресатом. Крім того, інакомовлення суперечить деяким з прагматичних

205

ГУМАНІТАРНИЙ ВІСНИК. Число 10

функцій евфемізмів, які виділяє Н. Босчаєва. Якщо, на думку Н. Босчаєвої, евфемія відображає прагнення комунікантів до збереження мовленнєвого співробітництва для вирішення нагальних завдань спілкування, виконуючи кооперуючу функцію [1, 8], то інакомовлення, навпаки, прагне порушити мовне співробітництво між комунікантами, зруйнувати порозуміння між адресантом та адресатом. Так, наприклад, при вживанні "Iamexpecting чи "Iaminthefamilyway" замість "Iampregnant", чи "intimacy" замість "sexualintercourse", як зі сторони адресата, так і зі сторони адресанта, є повне розуміння того, про що йде мова. Коли ж після помилки лікаря, яка призвела до смерті пацієнта, лікар пояснює те, що трапилось, як "diagnosticmisadventureofahighmagnitude", замість того, щоб назвати це принаймні "medicalmalpractice", стикаємось з випадками, коли мовленнєвого співробітництва між мовцями не спостерігається. Пояснюється це тим, що метою інакомовлення є примусити реципієнта думати в тих рамках, які для нього визначає мовець, без прагнення повного порозуміння між ними. X. Роусон зазначає, що інакомовлення має подвійно небезпечну природу, адже воно не тільки обманює реципієнта, а й допомагає мовцеві будь-що виправдати свої дії [10, 5].

Що стосується превентивної функції евфемії, яка передбачає використання евфемістичних слів та виразів внаслідок древніх реліктових табу, які ще збережені в свідомості людини [1, 8], то при вживанні інакомовлення ця функція також не спостерігається. Вживання інакомовлення не диктується прагненням збереження древніх реліктових табу в свідомості людини, адже одиниці інакомовлення, як правило, не є замінниками слів, що викликають у людини асоціації з поняттями-табу. Хоча в деяких випадках інакомовлення може вживатись для заміни слів, пов'язаних зі смертю, такі випадки мотивуються іншими чинниками, ніж вживання евфемізмів. Так, наприклад, коли мовець з мотивів ввічливості та коректності говорить своєму другові: "IamsorryyourFatherpassedaway", вживання "passaway" замість більш різкого і прямого "die" пояснюється небажанням прямого називання поняття, яке ще зберігається у свідомості мовців як реліктове табу. Коли ж у 1982 році в лікарні Міннеаполіса анестезіолог ввів пацієнтці смертельну дозу наркозу під час кесаревого розтину, то смерть матері та її ненародженої дитини лікарнею була названа "therapeuticmisadventure". Вибір такого виразу диктувався не бажанням уникнути прямого називання поняття, яке зберігається у свідомості людей як табу, і з яким лікарі стикаються досить часто, і, напевне, не міркуваннями етичності чи співчуття до родичів померлої, а спробою не брати на себе відповідальність за власну фатальну помилку [7, 15]. Подібні мотиви пояснюють вживання політиками "unlawfulorarbitrarydeprivationoflife" замість "lolling" чи "collateraldamage" на війні замість "unintentionalkilling".

Цікавою є практика самих політиків називати дану мову евфемізмами, адже, за їхніми словами, пряме найменування в таких випадках може образити близьких чи родичів померлого на війні солдата. Проте основною і, напевне, єдиною мотивацією мовця є прагнення уникнути різкої реакції публіки на його дії. Пояснити називання політиками своєї ухильної мови евфемізмами можна тим, що, як вже зазначалося, евфемізм затвердився у свідомості носіїв мови як позитивне явище, яке вживається з мотивів ввічливості. Таким чином, політикам вдається не лише приховати певні аспекти реальності, про які вони бажали б не говорити, а й завуалювати сам феномен їхнього використання інакомовлення, називаючи його евфемізмами.

Третьою функцією евфемізмів, яку виділяє Н. Босчаєва, є риторична, що полягає у намаганні мовця певним чином впливати на ціннісні установки адресата [1, 8]. Ця функція, яка має елевативний характер є найбільш близькою до функцій інакомовлення. Інакомовлення, особливо у сфері соціальних послуг, реклами та інших сферах, також має на меті вплив на ціннісні установки реципієнта інформації. Незважаючи на подібність у даному аспекті, існує також ряд суттєво відмінних рис. Евфемізми у цій функції зберігають свою основну роль, а саме уникнення можливої втрати репутації: або власної, або репутації адресата, або якоїсь третьої сторони. Прикладами таких евфемізмів може бути як вживання "embrace" або "romance" замість "sexualintercourse", так і "automobileengineer" замість "mechanic", "customerengineer" замість "salesperson" тощо. У першому випадку риторична функція діє поряд з превентивною, оскільки сфера статевих стосунків належить до мовних табу. У другому випадку вживання нових найменувань професій замість більш звичних, крім елевативного характеру, може також визначатися бажанням справити враження, прикрасити вже відоме слово [9, 29-30].

Слід зазначити, що поштовхом до нового найменування окремих професій та інших груп людей стало явище "політичної коректності", яка спрямована на мовну лояльність та боротьбу з вербальним приниженням [2, 116]. Цей процес став наслідком того, що значна кількість назв професій мала гендерно-прозорий характер. Так, замість лексем з компонентами man або woman почали вживатись гендерно-нейтральні одиниці: firefighter замість fireman, policeofficer замість policeman, cameraoperator замість cameraman тощо [З, 167-168].

Loading...

 
 

Цікаве