WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Позиційна структура речень з предикатами вимушеності та змушуваності - Реферат

Позиційна структура речень з предикатами вимушеності та змушуваності - Реферат

4) маніфестантами: Загорний змушує працювати кожен м'язик, найменший суглобик... (В. Собко);

5) зоонімами: Циган <...> примушував звіра танцювати, ревіти, вклонятися публіці (П. Наніїв). Прямий об'єкт, що вживається при об'єктному інфінітиві, передається:

1) артефактами: Клим Синиця примусив написати заяву (В. Земляк). Веліїмужі галицькі змусили його поцілувати хрест (В. Малик);

2) абстрактними іменниками: —...Саме це примусило просити вашої аудієнції, — пояснила Гагаріна (П. Наніїв);

3) натурфактами: Староста примушує молоти борошно тільки в його млинах (В. Кулаковський). Найпродуктивнішими засобами передачі непрямого об'єкта у реченнях із ПЗ є словоформи: до + Род. в., від + Род. в., про + Зн. в„ за •+• Зн. в., з + Ор. в. Непрямий об'єкт у реченнях із ПЗ може стояти на місці об'єктного інфінітива, як-от: - Честь і політичні прожектори імперії нашої примушують мене [Потьомкіна] до дій (П. Наніїв). У більшості ж випадків непрямий об'єкт зумовлюється семантико-синтаксичною валентністю інфінітива, напр.: - Несхибний інстинкт життя примушував 'їх [молодих] утекти від мертвого людського мозку... (Ю. Щербак). Ніжні парфуми <.„> на якийсь час змусили комісара поліції забути про все (Г. Колісник). Сковорода примусив себе засісти за творчий труд (В. Шевчук). - Ці боягузи змушують мене миритися з лотрами (В. Чемерис).

Як відомо, детермінанти характеризуються автономністю у семантико-синтаксичній структурі речення. Однак, вважаємо, що у деяких випадках саме детермінанти відіграють вагому, а подекуди й визначальну роль у диференціації модальних значень дебітивності. Так, у реченнях із ПВ та ПЗ розрізняються такі локальні кваліфікатори:

1) власне місця перебігу подій -...А мусили стояти в тійбагнюці довго (В. Дрозд). ...Мусив пересидіти [Явтушок] решту дня під возом (В. Земляк);

2) напрямку руху - Мав сам їхати [Білоус] до жандармерії в Гуклю (Г. Колісник).... Мусили ми до берега пристати неподалік наших місць (В. Дрозд);

3) джерела руху -Ітакимусив Терентій вискочити з господи... (М. Стельмах). ...Кутригурськікомодники <... > змусили оборонців вийти із схованок (Д. Міщенко).

Не менш рельєфно у реченнях із ПВ та ПЗ вживаються: темпоральні синтгксеми, синтаксеми мети, причини таін.

Темпоральні синтаксеми виражаються прислівниками чи нерозкладними словосполученнями, як-от:... Мусили цілеліто [матері] ходити на всі шарварки й гвалти (В. Кулаковський).-...Нині ж іншим мусиш клопотатися (Д. Міщенко). Колись не брав цього на карб, а зараз мусить визнати (Д. Міщенко).

Темпоратив, що вказує на кінцевий відрізок часу і виражається синтаксемою до + Род.в., передається здебільшого абстрактними іменами темпоральної і процесуальної семантики, як-от: - До Різдва вся Східна Україна мусить опинитися в наших руках (В. Чемерис). До світанку мусить перебратися на полтавський берег (В. Дрозд). Темпоральна синтаксема за + Зн. в. вказує на часові рамки здійснення певної дії, як-от: -Ніч місячна. Мусимо за ніч перекопати ріку... (С. Пушик).

Синтаксеми причини передаються конструкціями з прийменниками з, за, із-за (з-за), від (од), через: "за + Зн. в.", "за + Ор. в.", "з + Род. в.", "від (од) + Род. в.", "через + Зн. в.", "з-за (із-за) + Род. в.". Наприклад:За таку провину порушника <...> примушували каятися в тому... (Р. Іваничук)... Цап дивився, сповнений презирства до тих, через кого мусив залишити такого вгрітого коша (В. Земляк).

Цільові синтаксеми виражаються прийменниково-відмінковими формами "для + Род.в.", "на знак (у знак) + Зн. в.'', "заради + Род. в.", "ради + Род. в.", "задля + Род. в.", "в ім'я + Род. в.", "в інтересах + Род. в."), як-от: -В інтересах держави Російської він [Радожицький] мусить замовчати (П. Наніїв).Не задля себе, задля люду кутригурського маємо йти і добувати землю (Д. Міщенко). -Але для того ми спершу мусимо вбити в собі полковника Носа.. (Р. Іваничук).

У семантико-синтаксичній структурі речень із ПВ та ПЗ вживаються також кваліфікаїори якісної характерне гики дії, які виражаються:

а'і прислівниками, як-от: Той [погляд] примусить кожного відповідати сповна... (В. Дрозд). - Мусимо якнайшвидше захопити побільше простору (В. Чемерис). Не страх примушував їх [людей] крастись тишком-нишком... (В. Шевчук);

б) нерозкладними словосполученнями, як-от: кров з носа, з гріхом пополам тощо, напр.: .../ тепер кров з носа [Данько] мав виконати свою обіцянку (А. Дімаров). І я мушу тепер стоять на повен культурний зріст (В. Дрозд);

в) іменниками в орудному відмінку (напр.: Їх [ромеїв] тільки силою можна примусити розмовляти з варварами (Д. Міщенко). -І ми її [чернь]вогнем і мечем примусимо до покори (В. Чемерис). -Пан їх [жінок] гвалтом примушував з ним спати (В. Чемерис);

г) різними прийменниково-відмінковими формами ("з + Ор. в.", "на + Зн. в.", "під + Ор. в.", "в +Д. В", "через + Зн. в.", "над + Зн.в."). Наприклад: Він [Лука] <...> над силу примусив себе не просто впасти на ліжко, а роздягнутися... (В. Собко). ...А вранці під вартою <...> примушують розбирати будиночки... (В. Земляк). Отже, щось було таке в Пароконеві, що й зараз змушувало ставитись до нього з повагою (Ю. Мушкетик).

Всі зазначені синтаксеми підсилюють або й зумовлюють вимушеність ситуації, стану, певного положення справ.

Речення з предикатами вимушеності (ПВ) та змушуваності (ПЗ) передбачають необмежену кількість детермінантів. Наприклад: Марійка сама себе питала: <...> що примушувало її [матір] цілі ночі просиджувати в лабораторії з лупою в руках над купкою колосків або зерна? (О. Донченко).

Таким чином, речення з ПВ та речення з ПЗ характеризуються різною позиційною структурою, що складається з облігаторних, напівоблігаторних та факультативних компонентів. Специфіка семантико-синтаксичного значення структур із каузативними дієсловами змушуваності полягає в тому, що, на відміну від речень з предикатами вимушеності, вони двосуб'єктні: S так впливає на S , що той змушений здійснити дію, яка йому приписується. Крім того, ці речення характеризуються модальною двоплановістю.

Література:

  1. Алисова 1971 -Алисова Т. Б. Очерки еинтаксиса современного итальянского язьїка: Семантическая й грамматическая структур" простого предложения - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971. - 293с.

  2. Арутюнова 1976 - Арутюнова Н. Д. Предложение й его смьісл: Логико-еемантические проблемм. - М.: Наука, 1976. - 383е.

  3. Васильєв 1976 - Васильєв Л. М. Модальньїе глагольї й их отношение к структуре предложения // Синтаксис й иитонация: Межвуз. научньїй сборник. - Уфа, 1976. -С. 14-25.

  4. Гак 1972 - Гак В. Г. К проблеме семантической синтагматики // Проблему структурной лингвистики. - М.: Наука, 1972. - 367-396е.

  5. Золотова 1973 - Золотова Г. А. Очерк функционального сннтакеиса русского язика. - М.: Наука, 1973. - 351с.

  6. Золотова 1982 - Золотова Г. А. Коммуникативньїе аспекта русского сиитаксиса. - М., 1982. - 367с.

  7. Кучеренко 1964 - Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. - Ч. II. - К.: Вид-во Київського ун-ту, 1964,- 157с.

  8. Недялков, Сильницкий 1969 - Недялков В. П., Сильницкий Г. Г. Типология морфологических й лексических каузативов // Типология каузативних конструкций. - Л.: Наука, 1969. - С. 20 -50.

  9. Онипенко 1983 - Онипенко Н. К. Каузативнеє осложнение простого предложения (на материале каузативних синтаксем шимени существительного). - НДВШ ФН. - 1983. - №6. - С. 46-50.

Loading...

 
 

Цікаве