WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Позиційна структура речень з предикатами вимушеності та змушуваності - Реферат

Позиційна структура речень з предикатами вимушеності та змушуваності - Реферат

Реферат на тему:

Позиційна структура речень з предикатами вимушеності та змушуваності

Речення з предикатами вимушеності / змушеності (далі - ПВ) передають ситуацію мовлення, коли суб'єкт змушений (вимушений, зобов'язаний) виконувати якусь дію під впливом об'єкта каузації (суспільних чи соціальних обставин, обставин родинного життя; окремих осіб, які мають каузативний вплив на суб'єкта) Цю семантичну пропозицію формують компоненти, що займають певну позицію у формально-граматичній будові двоскладних речень, які репрезентуються такими структурними схемами, як-от. N -V Inf, N -auj Inf, N -Part Inf, N -V , V Inf. Напр.: Рід їхній постійно мусить захищатися від інших^дів (Д1 Міще'нко). А^и змуШ^ні були робити % від часу зупинки (Ю. Збанацький). Мадюді лишилося тільки тягати меблі з кімнати в кімнату (А. Дімаров)... .Іруки заляпані дьогтем, і ряса, і чоботи, а ти їдь з ним до чесних людей у старости (С. Воробкевич). Речення, побудовані за тією чи іншою схемою, можуть мати різну семантичну структуру.

Оскільки модальні кваліфікатори ПВ характеризуються різною сполучуваністю (напр.: модальні модифікатори треба, потрібно - більш активною, а модальні дієслова мати, мусити - менш активною, виключно з інфінітивними предикатними актантами), то вони займають індиферентну позицію у структурі двоскладних та односкладних речень. Синтаксична валентність ПВ формує позиційну структуру речення, а також семантичну (двокомпонентну та трикомпонентну). Отже, залежно від лексичного наповнення речення із ПВ структурної схеми N -V Inf можуть бути двох типів семантичних структур: двокомпонентні і трикомпонентні.

Двокомпонентна семантична структура, до якої входить складений предикат вимушеної дії і суб'єкт вимушеної дії, може бути представлена непоширеною моделлю S - Рг. Наприклад:Й мусила таки піти Густя (Є. Гуцало). Ви мусите одружитися (М. Зарудний).

Трикомпонентна семантична структура включає суб'єкт вимушеної дії, складений предикат вимушеної дії і об'єкт вимушеної дії. Наприклад: Ми мусимо сповнити обіцянку (М. Кривоніс)....Мусила Ганка шукати пропажу (Є. Гуцало).

По-різному виявляють себе у позиційній структурі речення компоненти: суб'єкт, об'єкт та різноманітні кваліфікатори. Так, речення структурної схеми N -V Inf- це конструкції з предикатом, утвореним шляхом поєднання інфінітивної форми дієслова, що виражає''"основне значення присудка, з модальними дієсловами вимушеності мати, мусити. Дієслова мати, мусити у реченнях із ПВ вживаються на означення того, що хтось є змушеним через якісь обставини робити (зробити) що-небудь, як-от: - Тоді я і мушу, хай зціпивши зуби, робити гроші, думати над тим, над чим не думали наші предки, торгуватися за кожнукопійкуз дядьками (М. Стельмах). -Хоч би й луснули, а маємо зробити це... (Д. Міщенко); або мовець переконує чи змушує співрозмовника здійснити певну дію. Наприклад: - Ти [Семене]мусиш нині кинути все, а скакнути на годинку-другу до Тернового (Г. Колісник). - ... Маєш, старий, коні, мусиш їхати, хоть би що було (М. Черемшина).

У двох прикладах експлікація вимушеної модальності посилюється семантичним інтенсифікатором (актуалізатором) - фразеологізованою частиною речення (хоть би що було, хоч би й луснули).

Суб'єктом вимушеності у дво-, трикомпонентних семантичних структурах речень із ПВ виступають:

1) власні імена (суб'єкт - 3-я ос.): Лежанка іще гаряча, то Паня мусить міняти боки (В. Земляк);

2) імена осіб за професією, родом занять, за соціальним статусом, за національною належністю тощо:

. ..Бідний філософ ще мусив доплачувати сільраді за цю справді некорисну скотину (В. Земляк). Віднині кожен хлоп мусить три дні на тиждень у пана працювати (П. Наніїв);

3) займенники (я. ми) - S суб'єкт — мовець — "Але ж я мушу йти і жати її конопельки", — подумав Павлюк (В. Чемерис). —Ми мусимо багато про що поговорити (В. Дрозд);

4) займенники (ти, ви) — S співрозмовник - Але передовсім ти мусиш прослухати лекцію мого чоловіка... (О. Гончар); (хтось, всі, кожен, він тощо) - S - особа, що участі в розмові не бере-Хтось же мусить працювати (В. Чемерис). В такому ділі кожний своєї вигоди мусить шукати (М. Стельмах);

5) збірні іменники-Шляхта муситиме братися за зброю (В. Кулаковський),.. .Громада мусить орендувати в нього [пана] і прогін, і берег (М. Сиротюк);

6) іменники - назви соціуму, організацій, установ -Трапляється часом і таке, що одна держава мусить диктувати свою волю іншій (П. Наніїв).

Відсутність вербальне вираженого суб'єкта в реченні можливе за умови, що суб'єкт відомий мовцеві з попереднього контексту, як-от: Аби не впасти, мусив узятися за грубо витесаний шорсткий отвірок (В. Шевчук).

Означеність прямого об'єкта позначається:

1) власними іменами: .. .Ще й Мурку мусить волочити (В. Дрозд). ...Тепер він [Савка] мусить забрати ще йЯвтуха (В. Земляк);

2) загальною назвою особи чи осіб:-Мушузібрати всіх ліпшихмумсів Черна та околій і порадитися... (Д. Міщенко);

3) артефактами: -Шаблю мусив зняти з пояса (Р. Андріяшик);

4) маніфестантами (тіло, серце тощо): - Мушу супроводжувати тіло князя Добрита до Волина... (Д. Міщенко). Засилила голку в нитку й му сила далеко відводити руку (Є. Гуцало);

5) зоонімами, натурфактами:. ..Я мусила худобу пасти на вигоні (С. Пушик). -... Мусимо пирію призбирувати (Є. Гуцало);

6) абстрактними іменниками: -Іноді й злидні мусить купувати чоловік... (М. Стельмах).

Найпродуктивнішими засобами вираження непрямого об'єкта у двоскладних реченнях із ПВ є такі словоформи:

1) до + Род. в. — ...Завтра в тебе горе чи лихо, мусиш бігти до нього [пана], а він тобі дулю з маком (Є. Гуцало);

2) про + Зн. В. -Я мусив знати про нього [заступника директора] якомога більше (В. Дрозд);

3) за + Зн. В. -Під часмитного оформлення ми мусимо сплачувати за них [книги] гроші (Вітчизна, 1999, №7-8);

4) за+ Ор. в. - Найдосвідченіші з посланців, <,. >, му сили уважно стежити за діями коронного й пального гетьманів (В. Кулаковський);

5) з + Ор. В.-З ним [батьком] я мусив порвати... (Р. Андріяшик). Чому вони щасливі, а він мусить жити з ненависною старою жінкою9 (М. Зарудний).

Семантика об'єктних конструкцій з прийменником до виражає спрямування до об'єкта; з прийменниками про, за - вимушене (переважно негативне) ставлення до об'єкта, піклування про нього; прийменник з вживається у конструкціях із модальністю вимушеності на позначення об'єкта, з яким перебуває "в соціативному зв'язку суб'єкт дії' [СУЛМ 1972: 197].

Семантику змушуваності (присилування-за термінологією І. К. Кучеренка) [Кучеренко 1964:64] передають каузативні дієслова змушувати, змусити, примушувати, приневолити, присилити, силувати, заставляти, нав'язувати, наказувати, веліти тощо. Каузативні дієслова не раз були предметом лінгвістичних досліджень [Алисова 1971;Арутюнова 1976:19; Золотова 1982:166-168; Чудинов 1982:47-54; Dowty 1972; Kastovsky 1973;

Lyons 1996]. Оскільки існує два підходи щодо визначення меж даної групи, ми притримуємось "вузького" розуміння каузативності, що позначає причиново-наслідкові відношення між двома ситуаціями [Недялков, Сильницкий 1969: 3; Онипенко 1983: 46-50]. За семантичною ознакою каузативні дієслова змушуваності (ПЗ) репрезентують фактитивний вид дієслівної каузації, коли імпульс каузації йде від агенса [Храковский 1973:

126]. Дієслова змушуваності "передбачають семантичну синтагму "модальний суб'єкт (агенс) + спонукання (каузація агенсом дії пацієнса) + диктальний суб'єкт (пацієнс) + дія (стан) пацієнса, що каузується агенсом", тобто вони семантичне тривалентні [Васильєв 1976: 21]. За умови експліцитного вираження синтагматичних сем, які А. Греймас називає классемами, а В. Г. Гак - синтагмемами [Greismas 1966: 53; Гак 1972: 376], ПЗ є й формально тривалентними, як-от: Він наказав, щоб я пішов = Він наказав мені піти. Л. М. Васильєв вказує, що модальний і диктальний предикати можуть передаватися одним дієсловом, тобто виражатися імпліцитно: Він послав мене сюди = Він спонукав/заставив прийти/мене сюди [Васильєв 1976: 21].

Loading...

 
 

Цікаве