WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Каузативний аспект дебітивної модальності - Реферат

Каузативний аспект дебітивної модальності - Реферат

Виділені каузативні словоформи - це спосіб ускладнення структури простого речення секундарною предикацією, яку П.Лекант визначає як іменну згорнуту предикацію, тому що основними компонентами секундарної предикації, що здійснюється засобами каузативних конструкцій, виступають підмет (чи давальний суб'єкта), присудок (чи головний член односкладного дієслівного речення) і обставинний кваліфікатор. На думку П.Леканта, іменній згорнутій предикації властиве або а) вираження ознаки при спільності предмета і основної предикації; або б) позначення предмета при спільності ознаки з основною предикацією [Лекант 1975: 77].

Засобом утворення іменної згорнутої предикації виступають прийменникові форми іменників. У складі каузативних словоформ іменники вказують на предмет, який змушує (зумовлює) виконання якої-небудь дії. Речення "Я з обов'язку мусила зробити своєму чоловікові зауваження, що людина живе не тільки самою роботою, але й хлібом та сном" (І.Вільде) із каузальною словоформою з обов'язку можна перетворити у складне: "Я мусила зробити моєму чоловікові зауваження <...>, бо це був мій обов'язок".

Своєрідним засобом вираження іменної згорнутої предикації є прислівники тому, чому, отож, отже займенникового походження, які мають здатність вказувати на попередній контекст, що містить каузативний зміст. Напр.: Тому вже час повести мову про Ізяслава (П.Загребельний). Нападу слід сподіватися раптового і невдовзі. Ось чому сили треба зосередити в Чернігові (Д.Міщенко).

При дослідженні фактичного матеріалу виявлено здебільшого випадки розчленованої номінації предиката дебітивності та компонента каузації, які передаються окремими реченнями у зв'язному тексті. Каузативна синтаксема тому вміщує зміст усього попереднього речення, яке називає ситуацію дійсності, що зумовлює подальший розвиток дії. Очевидно, можна стверджувати, що каузативні конструкції цього типу не називають причину, а тільки вказують на неї, тоді як суть дебітивної причини з'ясовується лише в контексті.

Крім прийменникових форм іменників і прислівників, каузативне значення виражається й дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами, напр.: Хоча зима цього року у Львові була не люта, ледве аж під різдвяні свята прикрило снігом землю, та, стоявши, на морозі, доводилося розминати ноги (І.Ле). Але, зайнявши престол православної держави, вона мусила лицемірити, прикидатися захисником цієї віри (П.Наніїв).

П.Лекант зазначає, що особливістю секундарної предикації, яка визначається наявністю дієприкметникового звороту, є те, що при спільності предмета основної і секундарної предикацій ознака секундарної змушує появу ознаки основної [Лекант 1975: 79].

Серед продуктивних засобів вираження примусової причини в конструкціях з модальним значенням дебітивності є речення з однорідними предикатами, між якими встановлюються причиново-наслідкові відношення. Напр.: Уже за першим переліском, що ліг було коневі на путі, княжна знову відчула подихи звірів і змушена була взятися за лук (Д.Міщенко). У наведеному реченні спочатку повідомляється дія, яка є причиною, тобто зумовлює наступну дію, а потім – дія як наслідок, породжений цією причиною: "Уже за першим переліском, що ліг було коневі на путі, княжна змушена була взятися за лук, тому що знову відчула подихи, звірів". За таких умов каузації складнопідрядне речення причини є односуб'єктним (має спільний суб'єкт княжна для головної і підрядної частин).

Одним із засобів вираження секундарної предикації, яку П.Лекант вважає ,, резервом для вираження додаткової (і навіть основної) предикації" [Лекант 1975: 77-79], є прикладка із значенням примусової причини з сполучником як що займає позицію напівпредикативного апозитивного звороту: - Як математик, я повинна б заперечити це (П.Загребельний). // Я повинна заперечити це, бо я математик. Він, як наставник, повинен був усе передбачити (В.Собко) // Він повинен був усе це передбачити, бо він наста-вник. –Ви, як завідувач, повинні організувати людей, щоб відвідували хор. Особливо молодь (Ю.Щербак) // ...Оскільки ви є завідувачем, то повинні організувати людей.

Досліджуваний матеріал показує, що каузативне значення дебітивності з'являється за умови, коли в функції прикладки вживаються іменники, що вказують на сімейний статус людини, її професію, соціальне походження та інші ознаки.

У дебітивних конструкціях з імпліцитно вираженою причиною, деякі лексичні засоби своєю семантикою безпосередньо пояснюють причину. Так, модальні модифікатори вимушений, змушений, доводиться, приходиться, як правило, вказують на те, що причина – це життєвий досвід мовця; модальні слова варто, слід вказують на певні норми; модальні предикативи гріх, сором свідчать про етичні норми; словоформа належить інтерпретується як "необхідність здійснення дії, тому що наявні відповідні вказівки, соціальні установки". Словоформи пора, час зумовлюють повинність дії, тобто семантика самих слів містить вказівку на примусову причину, що вирізняє потенційну дебітивну дію. Напр.: От вона [Олена Левківна] й змушена була шити, хоч не в кожного брала крам і не все, звичайно могла стулити (Є.Гуцало). Довелося чимало виказувати в неволі, довелося хитрувати, шукати інших винних...(І.Ле). Але в найдраматичній ситуації не слід втрачати чуття міри (В.Собко). Ти [Младане] своє сказав, тобі належить тепер мовчати (Д.Міщенко). Пора вертатися на рідну землю для праведного діла (Р.Іваничук).

Аналіз засобів експліцитного вираження змушуючої причини в структурі речення свідчить про те, що не тільки змушуюча причина зумовлює появу дебітивного значення, а й дебітивна модальність також сприяс появі змушуючого значення у словоформ, які в інших синтаксичних умовах не проявляють даної семантики. Порівняймо:

Після обіду я посплю. – Тепер, після смерті нашого Василя, хай земля йому пухом, нам треба вибрати нового голову земельної комісії (М.Стельмах). У першому випадку часове значення словоформи після обіду не ускладнено додатковими значеннями, тоді як у другому на часове значення словоформи після смерті нашаровується відтінок причини. Очевидно, що зв'язок дебітивності і каузативності не однобічний, тому що дебітивна модальність може сприяти появі "змушуючого" значення у словоформ, які в інших синтаксичних умовах не виявляють цієї семантики.

Отже, аналіз конструкцій із предикатами дебітивності у контексті проблеми каузальності дає змогу краще пізнати семантику самих предикатів. Компонент каузації із значенням примусової причини, що може бути представлений як експліцитно, так і імпліцитно, є обов'язковим у реченнях з предикатами дебітивності. Він ускладнює інформативний план речення. До продуктивних експліцитних засобів вираження примусової причини в конструкціях із модальним значенням дебітивності відносимо каузативні словоформи "по+М.в.", "від+Род.в.", "через+Зн.в.", "за+Зн.в.", "з+Род.в.", "за+Ор.в.", "ради+Род.в." та ін. До імпліцитно вираженої каузації належать конструкції з однорідними предикатами, прикладками, дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами. Каузативні словоформи, що вказують на характер примусової причини, свідчать про поліпредикативність конструкцій.

Література:

  1. Кобозева, Лауфер 1993 – Кобозева И.М., Лауфер Н.И. Наявная каузальность й модальные предикатьы долженствования // Каузальность и структуры рассуждений в русском языке. – М., 1993. – С. 81-94.

  2. Лекант 1975 – Лекант П.А. Виды предикации и структура простого предложения // Лингвистический сборник. – Вып. 4. – М., 1975. – С. 70-80.

  3. Онипенко 1983 – Онипенко Н.К. Каузативное осложнение простого предложения (на материале каузативних синтаксем имени существительного). – НДВШ ФН. – 1983. –№ 6. – С. 46-50.

  4. Осетров 1984 - Осетров И.Г. Структурные разновидности простого предложения с модальным значением долженствования. — Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – М., 1984. – 16 с.

  5. Цейтлин 1990 – Цейтлин С.Н. Необходимость // Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность. – Л.: Наука, 1990. – С.142-156.

Loading...

 
 

Цікаве