WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Речення з предикатами дебітивності - Реферат

Речення з предикатами дебітивності - Реферат

Реферат на тему:

Речення з предикатами дебітивності

Мова творів Марка Черемшини – важливий засіб художнього відтворення реальної дійсності. Прагнення митця слова найточніше відтворити мову своїх героїв, передати її у живому звучанні, зберегти її природну красу знайшло втілення у лексичних, фонетичних, морфологічних і синтаксичних діалектизмах, які надають творам письменника неповторної самобутності. Завдяки різноманітним лексико-синтаксичним засобам Марко Черемшина досяг високого ступеня типізації образів, надав своїм творам глибокого ліризму.

У структурі художніх текстів Марка Черемшини речення з предикатами дебітивності передають різноманітні відтінки суб'єктивно-об'єктивної модальності. Дебітивність – одне з важливих значень, що знаходить у мові низку засобів вираження. Категорія дебітивності тісно пов'язана з категорією модальності,яка визначається як одна з основних семантико-граматичних ознак речення.

Система значень категорії дебітивності у сучасній українській мові багата і включає такі модальні значення:

а) доцільність, г) необхідність,

б) вимушеність, д) зобов'язаність,

в) змушуваність, е) невідворотність.

Своєрідність мови письменника виявилась, зокрема, у вживанні різноманітних типів речень з предикатами дебітивності, у неординарності їх використання при відтворенні усномовної стихії з активним залученням діалектичних форм та конструкцій. У мові творів Марка Черемшини категорія дебітивності виражається набором синтаксичних конструкцій. На основі дослідження ми виділяємо 10 типів речень з предикатами дебітивності, зокрема, це двоскладні і односкладні речення таких моделей:

N1 – Vf mod Inf; N1 – Vf mod; N1 – AdjmodInf; N1 – Part1 modInf; N1 – Vf debitiv;

AdvmodInf; PraedmodInf; Praedmod; Vf mod Inf та Inf.

Розглянемо найбільш поширені моделі.

1. КонструкціїмоделіN1 – Vf mod Inf.

Це конструкції з предикатом, які утворюються шляхом поєднання інфінітивної форми дієслова, що виражає основне значення присудка, з модальними дієсловами повинності, необхідності (мати, мусити). Наприклад: Бо мужики на то роджені, що де що в світі є найгірше, то вони мають то спожити, а що де в світі є найтяжче, то вони мають то виконати (239)1; ... мужик завше дурний і тому мусить радитися мудрішого ... (169);

У наведених прикладах модальне значення повинності виражено експліцитно (експлікація повинності покладається на модальні дієслова мати, мусити). Експлікація повинності може ускладнюватися семантичним актуалізатором (інтенсифікатором) неодмінно, обов'язково, непремінно, який посилює необхідність, обов'язковість виконання дії. Напр.: Що воно таке шлюб, що подружжя, то вже сам батенько непремінно знає (= непремінно мусить знати – О. Т.), а її [ Льолі] не доконче (251).

Поширеною повиннісною конструкцією в мові текстів Марка Черемшини є речення з предикатом, що складається з модального слова мати та інфінітива. На функціонування цих конструкцій звернув увагу С. Смеречинський: "Ці конструкції в українській мові дуже поширені з певним відтінком повинности (нім. sollen), що наближається до рос. "мне нужно", "быть должным" з дієприкметником (але не "быть обязанным, принужденным, вынужденным") [4: 136].

Дієслова мати, мусити в українській мові можуть передавати декілька відтінків значень дебітивності – від звичайного значення повинності, необхідності до значення вимушеності.

Дієслово мати, що вживається на означення того, що хтось повинен робити (зробити) що-небудь або є змушеним через обставини робити (зробити) що-небудь, у мові творів Черемшини передає шість різновидів дебітивної модальності:

а) зобов'язаності (обов'язковість виконання завдань, обіцянок, поставлених перед собою; вимоги, пов'язаної з накладанням певних обов'язків – громадянських, службових, сімейних тощо): ... і він [війт Юзик] має з шандирями порядку сокотити (223); б) вимушеності (потреби діяти всупереч бажанню, залежно від обставин): – Десєтку нам спустив, а двадцять левів маємо дати, міркуйте, кумочку, двадцять левів за ріг коров'єчий (78);

в) необхідності (необхідної зумовленої потреби), напр.: Тут має стояти Семенишина нова хата (64), ... Фільвартір виграв; найшли у табели так, шо наш грунт має на камару піти, а лишьиєси нам оцей клинок (69).

У наведеному прикладі суб'єкт виражений неістотою, хоч за звичай – це жива істота;

г) доцільності (потреби, яка відповідає певній меті, є практично корисною): Так вона надумується, чи має йти дальше, чи ще припочивати. Та руки від студеного дощу деревіють, ноги затерпають (61), ...бо сліпий має слухати видючого, коли хоче жити (143);

д) змушуваності (необхідності діяти через певні обставини, причини): Єк душя на той світ приходит, то єї карби уже пораховані, уже муки терпіти має(30);

е) невідворотності (повинності, яку не можна відвернути, якій не можна перешкодити здійснитися (незалежно від волі суб'єкта, а те, що судилося долею (вищою силою тощо): – Кого має найти напасть, то й дома захопит (110), ... і вона [Єленка], погодившись з тою неминучістю, що після весілля має над нею звіятися буря і перемінити її на молодицю, піддавалася мовчки вибухові бадікової охоти (214), А дєдя казали, що пуста їх надія, бо сонце є на тото, аби мужиків на вуголь перепалювати, а взимі із снігу лід робити, а дощі мають мужицьку працю ріками забирати, бур'янами хліб убивати, у стиртах зерно кільчити, землю розколювати, хати валити, мужицьку радість топити... (233).

В останньому прикладі модальність невідворотності вживається у реченні, яке за значенням є не стверджувальне, а заперечне, тобто тут маємо значення, протилежне повинності, що вказує на своєрідність стилю письменника. Питальні речення з предикатами дебітивності, до складу яких входить компонент "мати", мають значення наміру або сприймаються з протилежним значенням (стверджувальні у значенні заперечних). Приклади: – Та що маю з вами [бадіками] робити? (170) – намір, Навіщо мав би граф К. сам себе обвиняти? (253) – необхідність у протилежному значенні.

Дієслово мусити, що вживається у значенні "повинен, повинна, повинне, повинні робити щось, мати якусь властивість або якість", у мові текстів М.Черемшини має чотири різновиди дебітивної модальності:

а) вимушеності: Війт розказував тихцем війтисі, що за ним шукають, бо Мочернаки його втопили, і тому він мусить себе спрятати (120);

б) зобов'язаності: Відколи найстарша його дочка Анничка вкалічіла, відтоді Параска дуже лоточить його. А то її верх у хаті, бо вона на дідизні, а він лишень на грунті, тому мусить угоджати (72);

в) необхідності: На танці легені брали Петрика межи себе, називали стриженим урльопником і просили, аби танцював польки. Дівчата підсмішкувалися, здвигали плечима, із стрижаком танцювати соромились.<...> Аж баба не втерпіла, ганьбити їх мусіла(28);

г) доцільності: [Лікар]: –... Твоя слабість тяжка, розумієш?

Розумію, проше чесного докторя.

Мусиш дуже шануватися, розумієш?

Розумію, аєк.

Loading...

 
 

Цікаве