WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Особливості лексичного вираження концепту “Thunderstorm” (на матеріалі іменників сучасної англійської мови) - Реферат

Особливості лексичного вираження концепту “Thunderstorm” (на матеріалі іменників сучасної англійської мови) - Реферат

a thunder of laugh/applause a storm of applause

a thunder of traffic a storm of traffic

a thunder over smb's. remarks a storm over remarks

a thunder of the guns a storm of the guns

a thunder of bullets a storm of bullets

a thunder of protest a storm of protest

В наведених прикладах ми підкреслили ті лексичні одиниці, які не мають такого вираження в мові, фрази, які не є еквівалентними між собою. При такому порівнянні ми можемо стверджувати, що концепт storm в переносному значенні несе в собі відтінок вираження жорстокості, певного негативного ставлення людини до чогось. Так, фраза a storm of protest покриває лексичний простір мовою агресії. Проте фрази типу a thunder of applause та a storm of applause виражають позитивне відношення до чогось, захоплення чимось, що викликало безмежну кількість аплодисментів, a лексеми thunder та storm лише підсилюють значення фраз.

Наступні синонімічні ряди утворюють 3 лексико-семантичні групи, які також формують периферію лексико-семантичного мікрополя "storm":

1. a storm of bullets 2. a storm over remarks 3. a storm of protest

volley uproar outburst

salvo outcry outbreak

fusillade fuss explosion

barrage furore eruption

cannonade brouhaha outpouring

shower rumpus surge

spray hue and cry blaze

hail controversy flare-up

rain wave

Так, синоніми даних груп відображають концепт вираження почуттів та слів, а саме: а) надмірний поштовх звуку або політичне/воєнне втручання у справи; б) палке вираження слів та емоцій; в) гостре вираження невдоволення, бунту. Це можна підтвердити наступними прикладами:

e.g. Thick storms of bullets ran like winter hail.

He faced the storm of invective which burst upon him from bar, bench, and witness box... [12, с. 1038].

В англійській мові існують декілька фразеологічних одиниць з лексемою storm, які мають наступні значення 1) велике коливання чогось у малій ємкості або 2) непотрібна дріб'язкова річ: a storm in a teacup;a storm in a wash-hand basin; a storm in a cream bowl; to be as welcome as a storm; to be in a storm (=to be drunk).

e. g Each compaign, compared with those of Europe, has been only, in Lord Thurlow's phrase, a storm in a wash-hand basin.

At last he is as welcome as a strom ... [12, с.1038].

Оскільки дані словосполучення є характерними для вживання певною нацією, вони не виражають пряме та найбільш зрозуміле для всіх значення концепту storm, тому вони утворюватимуть периферійний прошарок лексико-семантичного поля "storm".

У 1770-1782 рр. було засновано рух в німецькій літературі під назвою Storm and Stress (Sturm und Drang), завдяки школі молодих письменників, які відзначалися екстравагантністю у вираженні дикої та жорстокої пристрасті та енергійною відмовою від "правил" французьких критиків[12, с. 1038]. Дану лексему Storm віднесемо до периферії також, оскільки ця дефініція є характерною для певного історичного періоду і не є загальновживаною сьогодні.

Підводячи підсумки, зазначимо, що при дослідженні вищезгаданих лексико-семантичних груп іменникових словозначень, нами проведене структурування лексем досліджуваного лексико-семантичного поля "thunderstorm", шляхом аналізу значень слів; виокремлено центральну зону та периферію в межах досліджуваної концептосфери. При зіставленні двох лексико-семантичних мікрополів "thunder" та "storm" ми визначили значеннєвість кожного лексико-семантичного варіанта, синонімічні та гіперо-гіпонімічні зв'язки між значеннями, тобто структуру поля, котра у кожній мові має свої відмінності. Дослідження таких полів дає можливість побачити як загальнолюдські універсалії у когнітивній діяльності людей, так і специфічні відмінності вживання того чи іншого значення слова. Так, лексико-семантична група "storm" представлена іменниками, конституенти якої репрезентують концептуальну область явищ природи, розуміння якої випливає головним чином із сфери практичного досвіду людини щодо освоєння навколишнього середовища. Структура лексичних значень слів thunder та storm має тенденцію до моделювання універсальних концептів загальної когнітивно-семантичної сфери засобами національно-мовних систем.

Зіставляючи лексичні варіанти концептів thunder та storm (у їх переносному значенні), які утворюють периферійну зону досліджуваних мікрополів, слід зазначити, що лексичне значення є дещо слабшим у емоційному вираженні для словосполучень із словом thunder (a thunder of laugh), ніж лексичні одиниці з словом storm(a storm of bullets). Сама сполучуваність лексем thunder та storm з іншими словами вказують на різний ступінь виявлення емоцій та сприйняття дійсності.

Практично кожен із досліджуваних нами ядерних концептів може перекладатися однією мовою на іншу, а їх значення перебувають у відношенні повного збігу значень із значеннями лексем в українській мові, що свідчить про однакове сприйняття об'єктів та, зокрема такого явища природи як грім/гроза.

Вважаємо, що дослідження принципів концептуалізації семантичного простору аналізованого нами фрагменту та опис взаємодії семантичних і когнітивних аспектів мови та мовлення є необхідним для подальшого вивчення концептуальних аспектів значення окремої лексеми та лексичних класів. Досвід та результати цього дослідження сприятимуть опису подібних елементів мови і не лише англійської, а також можуть використовуватися у когнітивній лінгвістиці, для інтерпретації тексту та в галузі перекладознавства.

Список літератури

  1. Васильев Л. М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. – М. - 1971.- №5. – С. 101 – 109.

  2. Зусман В. Концепт в системе гуманитарного знания // Вопросы литературы. №2. – 2003. – С. 3-12.

  3. Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976.- 356с.

  4. Кочерган М. П. Зіставне мовознавство і проблема мовних картин світу // Мовознавство. - 2004. - №6. – С. 12-22.

  5. Кубрякова Е. С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. – М.: Наука, 1988. – С. 144 - 172.

  6. Нікітіна Ф. О. Виділення і визначення лексико-семантичних полів. // Мовознавство. – 1981. - №1. – С. 11-15.

  7. Сейвори Т. Язык науки // Общее языкознание: Хрестоматия / Под ред. А. Е. Супруна. – Минск: Высшая школа, 1976. - С. 113 – 138.

  8. Степанов Ю. Константы: Словарь русской культуры. Изд. 2-е, исправленное и дополненное. М., 2001. – С.43.

  9. Щур Г. С. Теория поля в лингвистике. – М.: Наука, 1974. – 198с.

  10. Уфимцева А. А. Лексическое значение: принцип семасиологического описания лексики. – М.: Наука, 1986. – 240с.

  11. Русско-английский фразеологический словарь. – 2-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 2000. – 705с.

  12. A New English Dictionary on Historical Principles edited by W. A. Craigie, H. Bradley. Volume IX. Part I. - Oxford: At the Clarendon Press. 1919.

  13. A New English Dictionary on Historical Principles edited by C. T. Onions, Volume IX. Part II. - Oxford: At the Clarendon Press. 1919.

  14. Hornby A. S. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English. - Oxford University Press, 1974.

  15. Hornby A. S. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English. Fifth Ed., - Oxford University Press, 1995.

  16. Longman Dictionary of Contemporary English. Third Ed., - Bungay (Suffolk), 1995.

  17. Webster's Ninth New Collegiate Dictionary. - Springfield, Massachusetts, USA, 1985.

Loading...

 
 

Цікаве