WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Кількісний аспект дієслівної множинності - Реферат

Кількісний аспект дієслівної множинності - Реферат

Одиничний квант мультиплікативного виду множинності виражається за допомогою семельфактивів, які співвідносяться з мультиплікативами семантично та утворюють наступний семантичний комплекс: 1) утворення відповідного звуку; 2) дії, котрі супроводжуються таким звуком; 3) дії, які асоціюються з таким звуком; 4) різкі, несподівані дії-рухи [3: 249].

Так, в українській мові словоформа булькати є мультиплікативом, а булькнути – семельфактивом. У даному випадку семельфактив є морфологічно маркований, оскільки він утворюється від мультиплікатива за допомогою суфікса однократності -ну-.

Однак, у більшості мов мультиплікативи належать до сфери акціональної семантики, тобто розмежовуються семантично, а не морфологічно, таким чином існують дієслівні лексеми, які описують одиничні ситуації, та дієслівні лексеми, що позначають мультиплікативні ситуації.

В англійській мові дієслова типу tokick 'вдарити, вдаряти' залежно від контексту можуть позначати семельфактивну та мультиплікативну дії. Семельфактивне значення виражається за допомогою перфектних форм та увиразнюється інтенсифікаторами suddenly, quickly, instantly, once тощо. Наприклад: Suddenly I sneezed and then everything went still again (L.F. Baum).Maggie suddenly shuddered, and twisted away, her happy expression replaced by one of painful memories (Blair E.)."Get up!" said the Queen, in a shrill, loud voice, and the three gardeners instantly jumped up, and began bowing to the King, the Queen, the royal children, and everybody else ( L. Carroll).

Крім того, в англійській мові існують особливі конструкції типу to give a kick, to take a deep breath, to give a cough, які позначають лише семельфактивне значення. Наприклад: I was thinking to myself that my friend was more cheerful than he had been since his illness, when he gave a sudden, sharp cry(A.C. Doyle).

Крім того, в англійській мові є дериваційні засоби, за допомогою яких утворюються мультиплікативи. Мультиплікативними суфіксами вважаються –er та le, наприклад patter, babble [18: 244]. До дієслівних засобів вираження мультиплікативності відносимо так звані RL-дієслова, що позначають звукові та світлові ефекти, швидкі та короткі рухи, наприклад: rattle, giggle, crackle, sparkle, glitter, trample, mumble, chipper, twitterтощо. Наприклад: And suddenly a great sword glittered in the air(L. F. Baum). Her eyes sparkled and she dropped them suddenly(J. Conrad).

Мультиплікативність не тільки поєднує окремі повторювані ситуації, але й репрезентує одиничну ситуацію більш високого рівня, що узагальнює множинність однорідних актів (мікродій). Тим самим мультиплікативні та дистрибутивні дії протиставляються за своєю внутрішньою структурою іншим діям, які не складаються із послідовності однорідних актів, однак таке протиставлення не завжди цілком чітке.

Мультиплікативна неоднократність позначає граничну монотемпоральну множинність повторюваних мікроситуацій, у яких беруть участь одні й ті ж учасники. У сфері дієслова значення мультиплікативної неоднократності реалізується здебільшого за допомогою багатоактних дієслів. Дієслова багатоактного способу дії позначають "дії, які розчленовуються на необмежено-повторювані окремі акти чи кванти" [11: 194]. Ці дієслова є досить продуктивними по відношенню до іменникового словотвору, що певною мірою пояснюється їх семантикою, оскільки вони позначають "конкретні фізичні дії, які безпосередньо сприймаються органами відчуття людини"; здебільшого це дієслова, які вказують на звукові та світлові ефекти. Тривалість цих дієслів "складається із систематичного повторення окремих актів ... дії" [8: 11-12].

Отож, аспектуальна категорія кількісності включає три види предикатної множинності: мультиплікативний, дистрибутивний та ітеративний, диференційною ознакою яких є граничність. На відміну від ітеративної, мультиплікативна та дистрибутивна дії є обмеженими в часі, тобто граничними. Перспективними вважаємо подальші дослідження дієслівної множинності як складової кількісної аспектуальності та лексико-граматичних засобів її вираження.

Література:

  1. Долинина И. Б. Количественность в сфере предикатов (категория "глагольной множественности") // Бондарко А. В. и др. (ред.). Теория функциональной грамматики. Качественность. Количественность. – СПб: Наука, 1996. – С. 219-244.

  2. Князев Ю. П. Мультипликативы как объект типологии // Третья зимняя типологическая школа:Международная школа по лингвистической типологии и антропологии. Материалы лекций и семинаров. – М.: РГГУ, 2002. – С. 169-173.

  3. Копорская Е. С. Семантическая природа звукоподражательных слов и их словарное представление // Филологический сборник. – М.: ИРЯРАН, 1995. – С. 245-253.

  4. Крылов С. А. Количество как понятийная категория // Логический анализ языка. Квантификативный аспект языка. – М.: Индрик, 2005. – С. 44-65.

  5. Падучева Е. В. Семантические исследования. – М.: Языки русской культуры, 1996. – 464 с.

  6. Петрухина Е. В. Аспектуальные категории глагола в русском языке в сопоставлении с чешским, словацким, польским и болгарским языками. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000.

  7. Плунгян В. А. Грамматические категории, их аналоги и заместители. Автореферат дисс. ... докт. филол. наук. – М., 1998. – 82 с.

  8. Рощина Л. М. Соотношение лексической семантики и видовых значений в глаголе (в сфере повторяемости действия) // Семергей В. А. и др. (ред.). Семантический аспект изучения языковых единиц. – Ашхабад, 1982. – С. 11-19.

  9. Храковский В. С. Кратность // Теория функциональной грамматики. – М., 1987. – С. 124-151.

  10. Храковский В. С. Семантические типы множества ситуаций и их естественная классификация // Типология итеративных конструкций. – Л.: Наука, 1989, с. 5-53.

  11. Шелякин М. А. Категория вида и способы действия русского глагола. – Таллин,1983. – 216 с.

  12. Bybee J. L., Perkins R., Pagliuca W. The Evolution of Grammar: Tense, aspect and modality in the languages of the world. – Chicago: University of Chicago Press, 1994.

  13. Cohen A. Generics, Frequency Adverbs and Probability // Linguistics and Philosophy, vol. 22, No. 3, 1999.

  14. Corbett G. G. Number. – Cambridge: Cambridge University Press, 2000.

  15. Cusic D. Verbal Plurality and Aspect. Ph.D. Dissertation. – Stanford: Stanford University, 1981.

  16. Dressler W. Studien zur verbalen Pluralitat. Iterativum, Distributivum, Durativum, Intensivum in der allgemeinen Grammatik, im Latinischen und Hethitischen. – Wien.: osterr. Akad. Der wiss., Philos-hist. Classe Sitzungsberichte. 1968.

  17. Forsyth J. A grammar of aspect. – Cambridge: Cambridge University Press, 1970.

  18. Jespersen O. The Philosophy of Grammar. – London: George Allen & Unwin Ltd, 1968.

  19. Lasersohn P. Plurality, Conjunction and Events. – Dordrecht/Boston: Kluwer Academic Publishers, 1995.

  20. Lim J. H. Aspect iteratif: Une valeur extrinseque au predicat. // Linguisticae Investigationes,vol. 26, 2, 2003. Pp. 285-297.

Loading...

 
 

Цікаве