WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Кількісний аспект дієслівної множинності - Реферат

Кількісний аспект дієслівної множинності - Реферат

Реферат на тему:

Кількісний аспект дієслівної множинності

Загальні відомості щодо предикатної множинності спостерігаємо ще у О. Єсперсона [18: 243-244]. Є три фундаментальних дослідження, присвячених дієслівній множинності: це монографія В. Дреслера [16], колективна монографія [10] за редакцією В. Храковського та наукове дослідження Д. Кьюзік [15]. Дієслівна множинність детально розглянута у монографії П. Ласерсона [19]. Дистрибутивний вид дієслівної множинності, проаналізований передусім як засіб вираження множинності учасників ситуації, висвітлений у праці Р. Шварцчалда [21]. Аналіз семантики значень, які стосуються сфери дієслівної множинності, подано у праці Ф. ван Айнда [22]; семантична класифікація значень дієслівної множинності запропонована І. Долініною [1]; зіставлення категорії предикатної множинності з категорією іменникового числа спостерігаємо у дослідженні Г. Корбет [14: 243-264]. Дієслівну множинність розглядали на матеріалі різних мов, зокрема на матеріалі англійської мови [24], французької та корейської мов [20], на матеріалі чеченської мови [23]. У праці Дж. Байбі [12] зроблено деякі узагальнення щодо шляхів діахронічного розвитку показників кількісних предикатних значень. На матеріалі російської мови Є. Падучева пропонує класифікацію значень, які відносяться до семантичної зони предикатної множинності [5].

Із проблематикою предикатної квантифікації пов'язані дослідження, які стосуються логічного аналізу квантифікації природньо–мовленнєвих виразів [13].

Кількісні аспектуальні значення, які входять до семантики російських видів, аналізуються у монографіях М. Шелякіна та Є. Петрухіної [11; 6], засоби вираження повторюваності подій у російській мові досліджуються також у працях Ю. Князєва, С. Крилова, Л. Рощіної, В. Храковського [2; 4; 8; 9].

Так, В. Дреслер [16] пропонує послідовне типологічне дослідження, у якому на об'ємному мовному матеріалі розрізняє численні відтінки значення, які належать до семантичної зони кількісної аспектуальності. Слідом за Ю. Масловим він протиставляє "вид" і "спосіб дії"; кількісні аспектуальні значення розглядаються ним як окремий випадок "способу дії" [16: 47-51]. Детально аналізуючи нюанси окремих значень дієслівної множинності, В. Дреслер виділяє чотири основні групи кількісних предикатних значень: ітеративні, дистрибутивні, континуативні та інтенсивні нюанси.

У дослідженні Д. Кьюзіка цікавим видається запропоноване протиставлення двох семантичних видів "подійної" множинності (event plurality) [15: 60-61]. Першим семантичним видом є подійна (event-external) множинність або "множинність подій" (plurality of events), яка передбачає повторення подібних, але окремих подій. Об'єктом "підрахунку" у даному виді множинності є ситуації, кожна з яких має початкову і кінцеву точку. Другий вид – це внутрішньоподійна (event-internal) множинність, чи "множинність всередині подій" (plurality in events). У даному випадку йдеться про єдину подію, яка за своєю внутрішньою структурою є багатократним повторенням подібних між собою фаз. Об'єкти, які утворюють множинність, знаходяться у межах ситуації. На думку Д. Кьюзік, слід розуміти множинність як "складне поняття, яке включає: а) багато злічуваних, окремих, одиничних об'єктів; б) багато частин (внутрішню структуру єдиного об'єкту)" [15: 19-20]. Третім видом "подійної" множинності Д. Кьюзік вважає поєднання подійного та внутрішньоподійного видів, коли описується повторення окремих подій, внутрішня структура яких складається із повторюваних фаз. Крім фази події (phase) і події (event), можна говорити і про третій більш високий член цієї ієрархії – "випадок" (occasion).

Стосовно усіх множинних ситуацій (тобто тих, у яких ознака кратності не має значення "одиничності", а яке-небудь інше), Є. Падучева розмежовує дієслова багатократних і дистрибутивних ситуацій (це протиставлення співвідносне з протиставленням дистрибутивного / ітеративного виду предикатної множинності у В. Храковського): "Якщо у звичайній багатократній ситуації повторюються події з одним і тим же учасником (у різні моменти часу), то за умови дистрибутивності в різних повтореннях беруть участь різні суб'єкти" [5: 27].

Основним значенням внутрішньоподійного виду предикатної множинності є мультиплікатив, тобто описання єдиної ситуації, яка складається із серії одиничних однакових квантів, котрі слідують один за одним (мультиплікативи ще називають "повторюваністю в межах дієслова" – термін – Т. Рощиної). Важливим є те, що проміжки часу між кожними двома квантами мультиплікативної ситуації невеликі. Ніхто із дослідників не вказував на максимально можливу тривалість проміжків між квантами дії, однак можемо стверджувати, що за умови природного вживання мультиплікатива між квантами дії майже немає пауз.

Чим менший цей відрізок часу, тим ближче значення повторюваності до внутрішньоподійного типу предикатної множинності, а також до одиничної ситуації. Слід вказати на випадки, коли ці відрізки є настільки невеликими, що вся повторювана ситуація розглядається як єдина дія, наприклад: Helenhasknockedatthedoor.

Багатократна ситуація, яка складається із багатьох однотипових миттєвих ситуацій, здатна в аспектуальному плані вести себе як однократна тривала ситуація, тобто розчленовуватися на складові частини. Ситуація, яка не є миттєвою (тобто здатна поділятися на фази), може бути представлена як така, що не має тривалості: використовуючи не-миттєве дієслово з яким-небудь із аспектуальних показників нетривалості, мовець повідомляє про те, що дана ситуація почалась, продовжувалась, завершилась, не протиставляючи жодну з цих фаз іншій. Тим самим тривалу (за своєю природою) ситуацію можна трактувати як миттєву, оскільки відрізок чи лінія, на думку В. Плунгяна, перетворюються у точку [7: 32], наприклад: Johnhaskickedtheball.

У монографії "Теория итеративных конструкций" В. Храковський пропонує "природну класифікацію семантичних типів множинності ситуацій" [10: 23-25], яка базується на двох семантичних ознаках. Першою ознакою є єдиний період часу, у якому здійснюється багато повторюваних ситуацій, або окремий період часу для кожної із повторюваних ситуацій. Другою ознакою є набір актантів, що ототожнюється чи не цілком ототожнюється у кожній із повторюваних ситуацій. Беручи за основу ці ознаки, В. Храковський виділяє три семантичні види предикатної множинності:

а) мультиплікативний вид (ситуація повторюється в єдиний період часу з певним набором актантів);

б) дистрибутивний вид (ситуація повторюється в єдиний період часу з не повністю тотожним набором актантів;

в) ітеративний вид (ситуація повторюється в окремі періоди часу з тотожнім набором актантів).

Мультиплікативний вид предикатної множинності описує "серію (мікро)дій, які повторюються через відносно невеликі інтервали часу і залишаються тотожними протягом усього періоду їх здійснення" [10: 25].

Мультиплікативами називаємо предикати типуcough, jump, knock, nod, які позначають хвилеподібні процеси та процеси коливання, і складаються із невизначеної множинності однорідних актів, котрі повторюються з відносно високою періодичністю, що одночасно сприймається як єдність всієї серії, так і її подільність на більш-менш ідентичні окремі компоненти (мікродії, кванти, pulses), тобто це – "actions that inherently consist of a series of identical acts" [17: 26]. Очевидно, що мультиплікативи можна вважати одним із різновидів дієслівної множинності.

Loading...

 
 

Цікаве