WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Інтерактивні методи вивчення дисципліни «ділова іноземна мова» - Реферат

Інтерактивні методи вивчення дисципліни «ділова іноземна мова» - Реферат

Реферат на тему:

Інтерактивні методи вивчення дисципліни "ділова іноземна мова"

Процеси реформування національної системи освіти України вимагають оновлення й модернізації навчальних технологій і методів навчання. Особливої актуальності в сучасних умовах розвитку ринку набувають інтерактивні методи навчання, які стимулюють до інноваційних змін у культурному і соціальному середовищі. Ці методи є активним відгуком на проблемні ситуації, які виникають як перед окремою людиною, так і перед суспільством в цілому [1].

Метою застосування інтерактивних методів у процесі вивчення будь-якої дисципліни є створення комфортних умов навчання, в яких усі студенти взаємодіють між собою. На заняттях створюється можливість обговорення різноманітних проблем, доведення, аргументування власного погляду, тобто відбувається взаємодія викладача і студента, яка орієнтує особистість на розвиток її творчих і розумових здібностей та комунікативних навичок [2].

Набувши практичних знань, аналітичних та комунікативних навичок, майбутні фахівці вже готові господарювати в умовах ринкової економіки, впроваджувати європейські стандарти діяльності та новітні технології, встановлювати нові ділові контакти із зарубіжними партнерами, вільно спілкуючись іноземними мовами. З цієї причини вищі навчальні заклади України дуже багато часу й уваги приділяють вивченню іноземних мов.

У даній роботі ми розглянемо основну спрямованість та зміст таких інтерактивних методів навчання, як "піраміда", "гудіння" та "мозковий штурм" ("мозкова атака"), які застосовуються в процесі вивчення такої дисципліни, як "Ділова іноземна мова".

Великий інтерес у студентів викликають заняття, проведені за методом "піраміди". Він може використовуватися під час роботи з різноманітними темами. Цей метод вимагає активної участі всіх членів групи в роботі й обговоренні. Викладач пропонує студентам 4 стадії опрацювання певної теми:

Стадія 1: Індивідуальна робота. Викладач дає студентам певний час на самостійне ознайомлення з питаннями і проблемами щодо запропонованої теми. Кожному студенту пропонується скласти перелік питань, які вони хотіли б обговорити.

Стадія 2: Робота в парах. Студенти обмінюються власними думками після завершення першої стадії.

Стадія 3: Робота в четвірках. Студенти обговорюють висновки, яких вони дійшли під час опрацювання питань другої стадії, та складають єдиний груповий список.

Стадія 4: Робота у великій групі. Кожна четвірка знайомить присутніх з результатами своєї роботи.

Перевагою методу "піраміда" є гнучкість, оскільки він не завжди може складатися з чотирьох стадій. Наприклад, викладач може запропонувати опрацювання тільки другої та четвертої стадій. У разі обговорення питань протягом усіх чотирьох стадій, викладачу варто дати окреме завдання кожній четвірці (наприклад, конкретний аспект запропонованої теми).

У більшості випадків дуже ефективно почати саме з першої стадії - індивідуальної роботи. На цьому етапі студенти вчаться самостійно знаходити проблеми і логічно формулювати власні думки.

Обговорення в парах та четвірках сприяє розвитку комунікативних навичок, проте робота в четвірках є більш ефективною, оскільки студенти вчаться не тільки діалогічного спілкування (робота в парах), але й полілогічного (робота в четвірках).

Під час групового обговорення (стадія 4) всім підгрупам можна запропонувати оголосити результати по черзі. Для досягнення максимального ефекту підгрупи можуть продемонструвати результати роботи за допомогою кольорових маркерів на ватмані та зробити міні-презентацію.

Наступним інтерактивним методом навчання є технологія "гудіння". Викладач має поділити велику групу на декілька малих для опрацювання певних тем і питань. Під час жвавого групового обговорення запропонованої теми в аудиторії виникає гомін, який нагадує гудіння, звідси походить назва цього методу. Момент, коли гудіння припиняється, є для викладача сигналом того, що студенти готові обговорювати результати своєї роботи.

Для ефективного застосування цього методу викладач повинен виконати наступні дії: 1) вирішити, на скільки мікрогруп він розділить велику групу студентів; 2) вирішити, які питання буде розглядати кожна група та скільки часу вона буде цим займатися; 3) розділити студентів на групи та розподілити між ними питання, які вони будуть розглядати й обговорювати; 4) чітко пояснити, скільки часу відводиться на роботу в кожній групі, та які результати і в якій формі кожна група повинна подати.

Розглянемо наступний інтерактивний метод навчання - "мозковий штурм". Науковці розробили цей метод для розвитку комунікативних навичок у всіх студентів та більш ефективного використання їх творчого потенціалу. Метод "мозкового штурму" заохочує студентів пропонувати нові й оригінальні ідеї завдяки забороні на критичні зауваження з боку викладача чи інших членів групи на стадії генерації ідей. На цій стадії увага концентрується тільки на кількості ідей, а не на якості. Після стадії первинної генерації, запропоновані студентами ідеї можна згрупувати, оцінити, відкласти для подальшого вивчення та відібрати ті ідеї, які здаються найбільш ефективними для розв'язання конкретної задачі.

"Мозковий штурм" зазвичай застосовується для досягнення наступних цілей:

1) виявити всі можливі альтернативи перш, ніж приймати рішення;

2) розглянути різноманітні аспекти задачі перш, ніж спробувати її розв'язати;

3) активізувати групове обговорення.

Якщо викладач збирається на занятті застосувати даний метод, він повинен чітко усвідомлювати, чому саме цей метод було обрано, і яким чином втілити всі ідеї, які були запропоновані на стадії генерації.

Проте, метод "мозкового штурму" має деякі недоліки. Він може виявитися не дуже ефективним у випадку, коли викладач не передбачив підсумкового завдання, в якому студенти зможуть застосувати свої ідеї, які виникли в процесі роботи. Треба брати до уваги ще й те, що під час виконання підсумкового завдання групою будуть відібрані лише найбільш вдалі й оригінальні ідеї, а решта не знайдуть свого застосування. Це іноді ображає студентів тому, що вони вважають, що їх ідеї не були корисними.

Для ефективного проведення "мозкового штурму" викладачам варто дотримуватися наступних порад:

•1. Напишіть тему/проблему на дошці чи на ватмані, щоб усі змогли її бачити.

•2. Переконайтеся, що всі студенти зрозуміли тему/проблему обговорення.

•3. Оголосіть правила проведення "мозкового штурму".

•4. Запропонуйте студентам висловлювати будь-які ідеї, які у них виникли.

•5. Організуйте роботу таким чином, щоб усі студенти були залучені до процесу, але нікого не примушуйте висловлювати власні думки.

•6. Не дозволяйте студентам критикувати чи оцінювати ідеї інших, оскільки основна мета цього етапу - зібрати якомога більше ідей, а обговорення й оцінка ідей тільки зашкодять цьому етапу роботи.

•7. Заохочуйте студентів до того, щоб вони висловлювали максимально можливу кількість ідей.

•8. Фіксуйте навіть не досить вдалі ідеї, оскільки в майбутньому вони можуть підказати шлях до виявлення нових практичних рішень.

•9. Якщо було запропоновано мало ідей, дайте студентам додатковий час на повторне проходження даного етапу. Повторний перегляд завжди сприяє виникненню нових ідей.

•10. Якщо у студентів виникли труднощі на якомусь етапі, допоможіть їм знайти правильне рішення.

Особливою перевагою цього методу є те, що ідеї, які виявилися не досить ефективними на завершальному етапі роботи заносяться до "банку ідей", до якого завжди можна звернутися в майбутньому. Можливо, ми переконаємося, що "неефективні ідеї перетворюються на ефективні" для розв'язання зовсім інших задач [1, с.82].

Таким чином, методи "піраміда", "гудіння" та "мозковий штурм" характеризуються відтворенням, проектуванням і моделюванням відносин, орієнтованих на підприємницьку діяльність. У процесі роботи у студентів розвиваються не тільки організаційні, але й методологічні та ігротехнічні навички.

Проаналізувавши вищезгадані інтерактивні методи навчання, які застосовуються в процесі вивчення ділової іноземної мови, можна зробити висновок, що вони дають студентам можливість виявляти проблеми, збирати й аналізувати інформацію, знаходити альтернативні рішення й обирати найбільш оптимальний шлях розв'язання задач у процесі як індивідуальної, так і групової роботи.

Література:

•1. Корнеева Л.И. Современные интерактивные методы обучения в системе повышения квалификации руководящих кадров в Германии: зарубежный опыт // Университетское управление: практика и анализ. - 2004. - № 4(32). - С.78-83.

•2. Сучасні освітні технології у вищій школі: Матеріали міжнар. наук.-метод. конф. (Київ, 1-2 листопада 2007 року): Тези доповідей: У 2 ч. - Ч. 2 / Відп ред. А.А. Мазаракі. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - 259 с.

Loading...

 
 

Цікаве