WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Особливості англійських кредитно-банківських термінів та способів їх перекладу українською мовою - Дипломна робота

Особливості англійських кредитно-банківських термінів та способів їх перекладу українською мовою - Дипломна робота

являла собою екзотизми, що використовуються зараз для позначення реалій українського життя (брифінг, імпічмент, маркетинг, менеджер, допінг та ін.);
3. Інтенсифікація в українській мові словотвірних процесів на основі старої і нової лексики іншомовного походження (кримінал, криміналізація, криміналізувати, криміналітет; байкер, байкерський, байкерство, банк-шоу);
4. Зростання числа різноструктурних іншомовних вкраплень, у тому числі гібридних, у текстах засобів масової інформації (danсе-культура, web-адреса);
5. Уведення спеціальної термінології у спеціалізовані видання, розраховані на масового читача, зумовлені актуальністю громадсько-політичних, економічних і наукових проблем у житті суспільства (дисплей, картридж, файл, суїцид, харизма та ін.);
6. Поява в українській мові квазіангліцизмів як для номінації реалій, що не мають аналога в інших країнах, так і для позначення загальних реалій (брейн-ринг, шоп-тур, джентельмен-шоу та ін.) [8, 9].
Перераховані вище фактори викликають перенасиченість лексики запозиченими та іншомовними словами. Активізація процесу запозичення відбувається на фоні інших, не менш активних процесів у галузі лексики, які знаходять своє відображення в науковому стилі як найбільш зрозумілому і відкритому для всіх новоутворень. Нові форми суспільних відносин знайшли відображення у словотвірних неологізмах, в освоєнні великої кількості запозичених слів, у стилістичному транспортуванні, у процесах деархаїзації, в різноманітних семантичних змінах різних груп лексики української мови [2, 52].
Крім зовнішніх чинників, запозичення стимулюються внутрішніми чинниками:
по-перше, це намагання уникнути полісемії, закріпити за своїм і чужим словом різні смислові відтінки;
по-друге, це прагнення замінити багатослівне найменування однослівним.
В мові наявні матеріальні запозичення і калькування.
Матеріальне (лексичне) запозичення - запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й предмет) (лазер (англ. laser, що є скороченням, яке складається з перших букв виразу light amplication bу stimulated еmіssіоn оf rаdіаtіоn "підсилення світла за допомогою індукованого випромінювання") запозичена повністю (і план вираження, і план змісту).
Калькування (від фр. calque "копія") - копіювання іншомовного слова за допомогою лексичних засобів мови перекладу; поморфемний переклад іншомовного слова.
За калькування приймаються лише значення іншомовного слова та його структура, але не його матеріальний експонент. Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна частина слова запозичена, а інша калькується. Наприклад: телебачення (англ. tеlеvіsіоn із гр. tеlе "далеко" й англ. vіsіоn "бачення"), інтербачення (англ. intervision із лат. inter "між" і англ. vіsіоn "бачення"). Як бачимо, і в тих мовах, із яких запозичення з'явились в українській мовою слова, наведені лексеми є напівкальками.
Окремими різновидами є семантичні й словотвірні запозичення.
Семантичні запозичення - такі запозичення, коли своє слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник.
Словотвірні запозичення - такі запозичення, коли власний зміст передається морфемами інших мов Так, наприклад, слово телефон складене з англійської елементів tеlе "далеко" і рhоnе "дзвонити, телефон".
Розрізняються джерела запозичення і шляхи надходження запозичених слів. Походження слова відноситься до тієї мови, до якої це слово прослідковується як до початкового джерела. Інколи відомим є джерело запозичення, хоча саме походження слова з цієї мови викликає сумнів [25, 229-235]. Запозичення можуть здійснюватися усним і писемним шляхом, можуть бути прямими й опосередкованими.
В усних запозиченнях слова сильно пристосовуються до фонетики мови перекладу, навіть можуть бути перекрученими. А в писемних запозиченнях кожна буква передається звуком навіть тоді, коли в мові-оригіналі якийсь звук не вимовляється. Саме через те одне й те саме слово, запозичене усним і писемним шляхом, може звучати по-різному і сприйматись як два різні слова. Наприклад, від англ. crуstаl писемним шляхом запозичені укр. кристал та кришталь.
Прямі запозичення - запозичення, які безпосередньо переходять із однієї мови до іншої BLUE TOOTH.
Опосередковані запозичення - запозичення, які проникли із однієї мови до іншої через посередництво третьої мови (це вже запозичення запозиченого слова).
Запозичення - активний процес. Як бачимо з прикладів, мова, яка запозичує слова, переробляє їх, перебудовує, підпорядковуючи своїм внутрішнім закономірностям. Якщо цього з іншомовним словом не відбувається, то воно залишається варваризмом, тобто іншомовним вкрапленням, що більш-менш регулярно вживається, але зберігає своє іноземне обличчя, тобто не стає елементом мови перекладу (о'кей, чао, мерсі, капут, аll rіght, hарру епd).
При запозиченні звуки, яких не має певна мова, замінюються звуками мови перекладу: англ. ісеbеrg (дифтонг аi) - укр. айсберг (звукосполучення ай). Трапляються випадки, коли при запозиченні звужується значення слова. Багато запозичених слів утратили свій іншомовний вигляд, давно стали рідними в мовах, куди вони потрапили.
Серед запозиченої лексики окрему групу становлять інтернаціоналізми. Інтернаціоналізми - слова, поширені у більшості мов світу. Інтернаціональні слова стосуються переважно спеціальної термінології, різних галузей науки і техніки [33, 180].
Лексичним запозиченням називається звернення до лексичного фонду інших мов для вираження понять, їх диференціації або визначення невідомих предметів. У сучасній українській мові вживається багато запозичених слів. Насамперед, це економічні, політичні та технічні терміни. Після запозичення цих слів українська мова дещо підпорядкувала їх своїм законам фонетики та граматики. Деякі запозичення ввійшли до активної лексики нашої мови і вживаються досить часто. Існують такі запозичення, які спричиняють труднощі при перекладі, тому що вони або рідко вживаються, або мають еквівалент в українській мові. Таким чином, одним із важливих практичних завдань перекладу є вірний вибір варіанта в тих випадках, коли для іншомовного терміна існують відповідники: а) слова рідної мови та б) слова-запозичення.
Взявши за основу праці дослідникаМ.Л. Федорова [53, 37], можемо навести класифікацію запозичень, за якою вони поділяються на три групи.
До першої групи належать виправдані та необхідні запозичення. Такі іншомовні слова не замінюються словами української мови і вже ввійшли до її словникового складу, наприклад.
До другої групи відносять такі терміни, які можуть вживатися у певному контексті завдяки більшій стислості, ніж відповідні синоніми рідної мови. Тобто, це такі випадки, коли одне слово-запозичення може бути заміною цілого словосполучення, тому терміни цієї групи вживаються досить часто. До неї можемо віднести такий економічний термін.
Третя група включає в себе запозичення, які вважаються непотрібними, зайвими. Подібні слова ускладнюють розуміння тексту, оскільки в українській мові є терміни, які означають те ж саме поняття. Ці слова мають таке ж стисле значення, що
Loading...

 
 

Цікаве