WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові - Дипломна робота

Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові - Дипломна робота

змісту запереч-
них речень : з цього часу ( з кінця XVI ст.) граматичною озна-
кою заперечного речення стає не наявність заперечного займен-
ника або прислівника, а наявність заперечення при одному з
членів предикативного комплексу. Речення з запереченням при
другорядному членові речення слід розглядати як стверджуваль-
ні. Таким чином, в кінці ранньоновоанглійської заперечні речен-
ня подаються тільки двома типами :
1. заперечні речення із запереченням в складі підмета :
Nothing could prevent him from going there.
Not a word was said on either side.
2. заперечні речення із запереченням в складі присудка :
She should not go there.
Ті речення, в яких заперечний елемент виявлений в складі одно-
го з другорядних членів, виступають стверджувальними. Так як
заперечення в них не порушує предикативний зв'язок, а отже,
не впливає на зміну типу речення. Таким чином, в кінці ранньо-
новоанглійської спостерігається в основному вживання предика-
тивного заперечення, тобто речень із заперечним елементом в
складі підмета або присудка.
Короткі висновки.
Отже, ми пересвідчились на дослідженнях істориків-
германістів, що на ранньому етапі свого становлення англійська
мова носила полінегативний характер, тобто в одному висловлю-
ванні була можливою наявність більше одного негатора. Шляхом
певних змін, які відбувались у середньоанглійській і закінчили
своє становлення в ранньоновоанглійській, сучасна англійська
мова перейшла з ряду полінегативних мов в мононегативний
ряд. І на даному етапі свого існування у одному простому вис-
ловлюванні можливе тільки одне заперечення.
Розділ II
Спостерігаючи розвиток англійського заперечен-
ня і становлення його на сучасному етапі, можна стверджувати,
що англійська мова перейшла шляхом певних змін і новоутво-
рень із полінегативної мови в мононегативну, тобто в одному
англійському висловлюванні можливий один заперечний елемент.
Так як заперечення є мовною універсалією, тобто проявляється
на філософському, логічному і лінгвістичному рівнях, воно зму-
шене володіти певними засобами свого вираження. Для нас є
важливим визначити ознаки його прояву на лінгвістичному рівні.
Семантика англійської мови є дуже багатою і для
кожного позитивного явища завжди знайдеться його пара з нега-
тивним значенням Антонімічні групи слів, тобто слів з протилеж-
ним значенням широко використовуються в англійській мові :
broad - narrow good - bad
small - big long - short
В лексиці мови певні лексеми також вказують на
заперечне значення слова. Залежно від місця знаходження афікса
існують дві лексичні підгрупи :
1) заперечний префікс + корінь :
happy - unhappy
ability - inability
mobile - immobile
religious - irrreligious
effective - non - effective
2). Корінь + заперечний суфікс :
odour - odourless
hair - hairless
Таким чином, в англійській мові визначається група префіксів:
un -, in -, im -, ir -, non -, і суфікс - less, які прикріплюючись до
кореня, утворюють слова з протилежним ( заперечним значенням)
Префікс un - є найбільш вживанішим для позначення заперече-
ння твердження, яке міститься в корені : Webster' s
New World Dictionary містить понад 1500 прикладів з структурою
un + корінь.
На морфологічному рівні найбільш широко використа-
ною заперечною часткою є чаcтка not, яка може належати до
будь - якого члена речення, тим самим, заперечуючи як предика-
тивний центр, так і другорядні члени речення :
Not a word was said.
I can not believe this.
Her pleasure was sweetened not a little by...
Come early, but not before six.
Окремою групою негаторів в англійській мові виступа-
ють заперечні займенники : no one, nobody, nothing; заперечні
прислівники : never, nowhere, nohow; заперечні сполучники :
neither, nor, neither ... nor.
Всі ці засоби забезпечують широкий спектр кореляції
категорії заперечення в складі однієї мови.
Речення , яке містить в собі заперечне слово або
заперечну форму дієслова ( в англійській мові це - auxiliary
/ modal / have і be - дієслова ) називається граматично запереч-
ним. В заперечному реченні завжди заперечується певне тверд-
ження ( предикація ), яке називається сферою дії заперечення.
Сферою дії заперечення може бути все заперечення або тільки
його частина. В зв'язку з цим лінгвісти германських мов виділя-
ють дла типи заперечення в реченні :
1. Загальне заперечення, коли сферою дії заперечення
виступає ціле речення;
2. Часткове заперечення, коли заперечується лише один із
семантичних компонентів речення.
В будь - якому реченні можуть бути семантичні компоненти, які
не підлягають запереченню - пресупозиції. В реченні
I don' t worry that he has gone.,
компонент ' he has gone' входить в сферу дії заперечення, але
не заперечується.
Таким чином, користуючись розмежуванням запере-
чення на загальне і часткове на прикладах, взятих з англійської
класичної літератури і їх інтерпритації українською мовою, ми
можемо чітко встановити різновидності категорії заперечення в
сучасній англійській мові.
Відмінність трактування заперечення в англійській і
українській мові виявляється в загальновідомому явищі, яке мож-
на ілюструвати таким прикладом : українському реченню - Він
ніколи не ставить нікому ніяких запитань - в англійській мові
буде відповідати речення He never asks anybody any questions.
Отже, в полігамній українській мові не завжди знаходиться екві-
валент в моногамній англійській. Один прислівник never повніс-
тю заміняє чотири різновиди заперечення : never = ніколи, не
ставить, нікому, ніяких.
В граматиці переважно говориться, що в англійській
мові можливе тільки одне заперечення в реченні, але це не ду-
же точно : якщо сказати ' He never comes here and does
Loading...

 
 

Цікаве