WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові - Дипломна робота

Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові - Дипломна робота

:якість суджень , за якою вони поділяють-
ся на стверджувальні і заперечні, і ступінь достовірності їх зміс-
ту з точки зору суб'єкта думки - проста достовірність суджень
А і С протиставляється проблематичній достовірності судження
В; зміст судження, яке виражене реченням В, може характеризу-
ватись і категоричною достовірністю:
No doubt John is not rich - Без сумніву, Джон не багатий
Крім того, судження, яке виражене реченням В в схемі О.Еспер-
сена, за якістю може бути і заперечним :
Perhaps John is not rich - Можливо, Джон не багатий.
No doubt John is not rich - Без сумніву, Джон не багатий.
Суб'ктивна модальність ( проблематична і категорична ступені
достовірності, які виражені службовими модальними словами
perhaps і no doubt відповідно, і протилежна їм достовірність
з нульовим показником ) не змінює ствержджувальної або запе-
речної якості змісту реченнь. Можливість наявності в одному і
тому ж реченні засобів вираження суб'єктивної модальності і
заперечення свідчить про різнорідність цих категорій.
Включення значень ствердження і заперечення в кате-
горію модальності пояснюється тим, що модальність помилково
сприймається як всеохоплююча, комплексна, багатопланова кате-
горія. Багатьма лінгвістами прийнята дефініція модальності, де
вона визначається як категорія, яка виражає відношення вислов-
лювання до дійсності з точки зору мовця. Це загальне визначен-
ня модальності в багатьох авторів конкретизується в поняттях
об'єктивної і суб'єктивної модальностей, які виражають відповід-
но відношення висловлювання до дійсності і ставлення мовця
до цього висловлювання.
Категорія модальності корелює з категорією предика-
тивності. На думку Т.П. Ломтєва предикативність як " загальна,
глобальна, логічна властивість будь - якого висловлювання, вира-
женого реченням" ( тобто властивість не речення, а його змісту,
думки) проявляється 1) в логічних значеннях істинності або
хибності і 2) в значеннях заперечення і ствердження, семантика
яких є токож ніби логічною властивістю речення і одночасно
його граматичною властивістю. [ 3, c. 126 ] Проте за предикатив-
ністю слід розрізняти синтаксичну категорію, проявами якої є
ніби ствердження і заперечення. Але предикативність, як належ-
ність змісту речення до дійсності, є властивістю всього речення
в цілому ( а не будь - якого члена речення ), і властива логіко-
граматичному рівню речення ( а не синтаксичному рівню розчле-
нування речення ).
Предикативність не є категорією якої - небудь частини
мови, а категорією, яка характеризує ціле речення, в якому вона
прикріплена до члена речення, який виражає логічний предикат.
Речення відрізняється від слова або словосполучення саме тим,
що слово і словосполучення не мають категорії предикативності
і можуть виражати як стверджувальні, так і заперечні за формою
поняття. Як відомо, номінативні або називні речення не можуть
бути заперечними. Але вони завжди предикативні.
Відомий лінгвіст В.М. Бондаренко відкидає теорію що-
до модальності і предикативності категорії ствердження - запере-
чення. Він вважає, що " включення заперечення, яке сприймаєть-
ся як суб'єктивна оцінка або як нереальність чогось, в число
без сумніву модальних значень пов'язане з невиправдано широ-
ким розумінням самої категорії модальності. Предикативність ж
як належність змісту всього речення до дійсності не залежить
від форми ( стверджувальної чи заперечної ) даного речення.
Деякі типи речення не можуть бути заперечними. Але вони
завжди предикативні" [ 8, с. 24 ]
Заслуговує увагу концепція заперечення як вираження
відсутності об'єктивного зв'язку. Проте, в якості аналогу запере-
чення слід розглядати саме відсутність даного, визначеного виду
зв'язків в самій дійсності, а не просто об'єктивні зв'язки, до то-
го ж негативні, яких насправді немає. Запереченням є відсутність
не тільки об'єктивних зв'язків , але і самих предметів. Або їх
ознак, до числа яких входять і самі об'єктивні зв'язки.
Семантика ствердження і заперечення - логічна влас-
тивість речення - судження ( у класичній двохзначній логіці вис-
ловлювання, істинне при стверджуванні, стає хибним при запе-
реченні, і навпаки : істинне при запереченні, воно стає хибним
при ствердженні ). Але вона водночас є і граматичною власти-
вістю речення, оскільки для вираження вказаних відмінностей
є особливі форми речення. Формальна логіка розглядає запере-
чення, не звертаючи уваги на засоби його вираження : для неї
вирази типу
He can' t speak English і
It' s impossible he can speak English
рівнозначні. Для граматики ж ( синтаксису ) ці два речення ма-
ють зовсім відмінну структуру. Таким чином, якщо формально-
логічне заперечення єдине для всіх людей ( логічна операція
утворюється за допомогою введення в судження заперечної
частки not і зворота It' s impossible, то форми вираження і
правила функціонування його в природній мові різні.
Формально - логічне і мовне заперечення за змістом
можна співставити , але вони цілком не індентичні., вони мо-
жуть не співпадати. Так, заперечні мовні форми не завжди
виражають логічне заперечення. В англійській мові префікс un -
служить носієм заперечного значення. А слова universal і unit
означають позитивні поняття. І навпаки, позитивні мовні форми
можуть виражати логічне заперечення, наприклад :
bachelor = unmarried
vacant = unoccupied
dull = uninteresting
В цих словах граматика, на відміну від логіки, не вбачає ніяко-
го заперечення.
Отже, виникає питання : в якому зв'язку між собою
логічне і мовне заперечення ? В чому їх схожість і відмінність ?
В лінгвістичній літературі стверджується, що голов-
ним змістом граматичної категорії заперечення є логічне запере-
чення. Так, Є.І. Шендельс пише : " Логічна категорія ствердження
і заперечення утворює основний зміст мовної категорії, але не
заповнює ії цілком. Мовна
Loading...

 
 

Цікаве