WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові - Дипломна робота

Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові - Дипломна робота

Есперсен
вважають заперечення мовною універсалією, яка проявляється на
всіх рівнях структури мови. І вивчаючи кожний розділ, кожну
галузь мови, ми мусимо вводити заперечення як складову части-
ну тієї чи іншої ланки лінгвістики.
Теоретична цінність роботи полягає :
а) у чіткому визначенні засобів вираження заперечення в сучас-
ній мові.
б) в загальній характеристиці видів заперечення і їх місце у вис-
ловлюванні.
в) у оцінці заперечення з логіко- філософської точки зору і його
місце в оточуючому нас світі.
Практична значимість роботи
полягає в тому, що результати даного дослідження, відображені
в таблицях і схемах можуть бути використані як вчителями шкіл
з поглибленим вивченням англійської мови, так і вчителями за-
гальноосвітніх шкіл на різних типах уроків з граматики, лек-
сики і морфології.
Розділ І.
Заперечні за формою речення протиставляться стверд-
жувальним реченням в будь-якій мові. Це загальновідомо. Проте,
в гноселогічному плані дослідження, як зазначаі Гегель " те, що
відоме, ще не є від цього пізнане " [3,192]. І дійсно, багато питань, які
пов'язані з запереченням, є спірними або взагалі не вирішеними,
про що говорить існування цілого ряду концепцій в формальній
логіці і лінгвістиці.
Заперечення і ствердження стоять в іншому ряді, чим
такі категорії мислення, як якість і кількість, простір і час, при-
чиніа і наслідок. Навряд чи хтось буде заперечувати, що запере-
чення - це компонент думки і речення, яке ії виражає. Не випад-
ково воно є в однаковій мірі об'єктом дослідження мовознавст-
ва і формальної логіки.
Багато лінгвістів вважають заперечення самостійною мов-
ною категорією. Яка має відповідність в реальному світі. Будь-яка
мовна категорія є, як прийнято в лінгвістиці, єдністю протилеж-
ностей, якї ії складають. Згідно з теорією А. І . Смирницького,
який визначає властивості категорії і способи ії визначення :
1. Категорія утворюється протиставленням не менше чим двох
несумісних один з одним мовних явищ.
2.Протиставлення не менше чим двох взаємовиключних
категоріальних явищ є єдиним можливим способом виникнення
мовної категорії, єдиною формою ії існування. [ 1, c. 89 ]
Ми без сумніву можемо вважати заперечення мовною категорією.
Воно корелює із своєю протилежністю - стверджненням. Це два
полярних мовних значення , два протичлени опозиції, які фор-
мують єдину категорію - " ствердження-заперечення " Обидва
протичлени цієї логіко - граматичної категорії відносно самостій-
ні, і кожен з них можна досліджувати поодиноко.
Велика кількість лінгвістів значення ствердження і за-
перечення розглядає як основні форми модальності, включає
їх в категорію модальності. Багато з них розглядають заперечні
слова і частки в якості модальних. Такий підхід вже став тра-
дицийним.
Що ж власне розуміють під заперечною модальністю?
Деякі автори ствердження і заперечення називають відповідно
стверджувальною і заперечною модальностями, які виділяються
ним нарівні з розповідною, спонукальною і питальною "мо-
дальностями" речення. Проте, розповідні, питальні і спонукальні
речення власне не модальні, а функціональні, або комунікативні,
типи речення ( в основі їх класифікації лежить цільова настанова
мови, а не будь - яке ставлення мовця ), які за якістю можуть
бути як стверджувальними, так і заперечними. При виділенні
значень ствердження і заперечення, з одного боку, і розповід-
ності, питальності і спонукальності - з іншого в якості модаль-
них різновидів відсутній єдиний principium devisionis.
Цілий ряд авторів пов'язує заперечення з суб'єктивною
оцінкою змісту речення - з модальною оцінкою мовцем вислов-
лювання, а саме з характером вираженого в реченні ставлення
до дійсності. Заперечення розглядається не як об'єктивна катего-
рія, яка має визначений онтологічний характер, а як суб'єктив-
на, оцінна категорія. " Порівняно з стверджувальними за формою
висловлюваннями, - пише І. В. Толстой , - заперечні володіють мо-
дальним забарвленням оцінного характеру ( несхвалення, незадо-
волення, небажання, посилення або послаблення якості, ознаки
в залежності від лексичного наповнення висловлювання) [ 3,c. 65]
На думку О. Есперсена " ствердження і заперечення виражають
абсолютну впевненість мовця відповідно до наявності або відсут-
ності чогось ". Заперечні частки виражають не тільки власне за-
перечне речення, але і різні суб'єктивні значення - нерішучості,
вагання, невизначеності, емоційні відтінки захоплення, здивування.
Всі ці значення пов'язюється з додатковою суб'єктивною модаль-
ністю. При цьому, під суб'єктивною модальністю розуміється
будь - яке, не обмежене визначеними рамками, суб'єктивно - оцін-
не ставлення мовця до висловлювання.
Деякі автори ставлять ствердження і заперечення в
один ряд з такими без сумніву модальнимим реченнями, як
проблематичність і категоричність. Так О. Есперсен, встановлю-
ючи відповідність між логічним і граматичним запереченням,
визначає граматичне заперечення носієм троїстого ( потрійного )
характеру. В якості протичленів опозиції, які формують катего-
рію заперечення (С), він виділяє ствердження (А) і сумнів (В),
який займає проміжне місце між ствердженням і запереченням.
Ствердження і заперечення ніби виражають впевненість : перше-
в наявності, друге - в відсутності чогось. Модальне значення
проблематичності ( сумніву ) протиставляється, на його думку,
в однаковій мірі і ствердженню і запереченню.
A - John is rich " Джон багатий"
B - Perhaps John is rich " Можливо, Джон багатий"
C - John is not rich " Джон не багатий"
Всі три члени в схемі О. Есперсена є неначе одноріднимим і
рівноправними, оскільки позначають суб'єктивне ставлення мовця
до змісту висловлювання (абсолютну впевненість і невпевненість,
(тобто сумнів ).
Запропонована трьохчленна система неприпустима хо-
ча б логічної точки зору, оскільки тут в наявності дві основи
поділу суджень, а саме
Loading...

 
 

Цікаве