WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Вивчення іноземних мов як одна з передумов входження України у світовий інформаційний простір - Курсова робота

Вивчення іноземних мов як одна з передумов входження України у світовий інформаційний простір - Курсова робота

запитання про її хронологічні рамки та основні етапи. Загальноприйнятим є твердження, що наслідком процесу глобалізації стане перетворення людства у єдину структурно-функціональну систему [14, 9]. Щодо сучасного світу невикликає сумніву очевидна нерівність між високорозвиненими країнами Заходу та іншими країнами. Спостереження з одного боку за інформаційним суспільством, де все більше влади мають люди або інституції, які володіють великим масивом інформації, та іншими суспільствами, які в більшій чи меншій мірі відстають від розвинених країн.
Глобальні закономірності та тенденції інформаційного суспільства, що раз формуються, відзначаються переважно інтересами та можливостями країн, які мають інформаційну владу і впливають на життя інших країн. Людська цивілізація у великій мірі залежить від комунікативних процесів. Сьогодні різко збільшився обсяг інформації, яка виробляється та споживається. В структурі сучасної цивілізації комунікативний компонент значно впливає на політичні, економічні та військові системи [26, 113]. На різних етапах свого розвитку людська цивілізація породжувала різні системи цінностей. Кінець ХХ - початок ХХІ століття характеризується новими політичними, економічними, культурними процесами і тенденціями, які поступово набули глобальних масштабів. Зараз ми, можемо спостерігати складні реалії сучасного світу з його непередбаченою глобальною політичною динамікою та глобальними економічними та соціальними трансформаціями. Сьогодні характер глобальних трансформацій великою мірою зумовлений тим, що людство вступає в інформаційну еру, якій притаманні складні процеси комунікаційної революції, інформаційних та психологічних війн, які суттєво впливають на встановлення світового порядку [ 26, 115].
"Глобалізація" стала ключовим словом кінця ХХ століття, яке вживається завжди, коли дискутуються процеси соціальних змін, відповідно до різних аспектів суспільного розвитку.
Зростаюча глобалізація в економічному масштабі зумовлює зміни у всіх сферах людського життя - особистому, соціальному, культурному. Особиста відповідальність зростає і зникає водночас. Безодня між багатими і бідними також зростає, але вплив перших на других стає менш помітним, "здається, що в світі все тісно взаємопов'язано" [1, 42]. З розвитком інформаційних технологій ми стаємо ближчими один до одного, збагачуються наші знання, але не вміння засвоювати їх. Зміни в сприйнятті часу та простору впливають на рісні сфери нашого життя, оскільки нас цікавить в основному лінгвістичний аспект згаданих процевів, наведемо основні принципи Ради Європи:
- Європейське лінгвістичне розмаїття - це дорогоцінний скарб, який має бути збереженим і захищеним.
- Важливість змішаної мови, в основі якої англійська, у контексті глобалізації, за активної участі в її творенні засобів телекомунікації, туризму і торгівлі.
- Водночас має існувати розмаїття і у викладанні мов в країнах-членах Європейського Союзу. Це в свою чергу сприятиме опануванню не тільки англійської, а й інших європейських і світових мов усіма громадянами Європи, паралельно з вивченням відповідних регіональних мов [26, 112].
При цьому особлива увага приділяється таким положенням:
1. широкий вибір мов для забеспечення потреб, що пов'язані з розвитком міжнародних обмінів;
2. викладання мов місцевих меншостей у разі потреби;
3. розвиток компетентності щонайменше з двох мов для всіх школярів;
4. вивчення іноземних мов як безперервний процес, який триває все життя;
5. визнання часткових навичок і вмінь;
6. знання соціальних, економічних та культурних реалій мов, що вивчаються. Ці принципи покладено в основу таких рекомендацій:
- сприяти створенню регіональних мовних планів, що розробляються в співпраці з обраними регіональними представниками і місцевою владою, для визначення лінгвістичного потенціалу і розвитку відповідних методів навчання, з урахуванням наявності не місцевих груп населення, "міст-побратимів", блискості до іноземних країн;
- розвивати мовну кооперацію між прикордонними регіонами;
- сприяти дистанційному навчанню, добиваючись того, щоб усі європейські мови стали доступними для всіх, навіть у невеликих школах та інших навчальних закладах, забеспечити вивчення іноземних мов;
- розвивати мережу навчальних закладів для забеспечення навчання учнів різних мов (у тому числі мов меншостей);
- сприяти розвитку двомовної освіти, створювати умови для підготовки і складання учнями фінальних іспитів частково або повністю обраною ними іноземною мовою;
- надавати перевагу тим методам викладання, які спрямовані на розвиток усного вираження, використовуючи аудіо- та відеоматеріали, інтерактивні засоби, встановлюючи угоди між освітніми телеканалами і сприяючи демонструванню фільмів мовою оригіналу на телебаченні та в кінотеатрах;
- сприяти в публікації книжок і газет іноземними мовами для широкого використання;
- забеспечити такий тип освіти, який приділяє велику увагу культурі і суспільству країн, мова яких вивчається;
- простежити за встановленням і впровадженням системи ліцензування для приватних мовних шкіл, забеспечити відповідний офіційний стандарт мовних навичок [26, 115-116].
Атлас світових мов ЮНЕСКО свідчить, що в Європі перебувають під загрозою такі мови: кельтська в Об'єднаному Королівстві, Ірландії і Бретанії у Франції, деякі саамські мови в Скандинавії, різні циганські мови. Вважається, що через кілька років 1,5 мільярд людей - чверть усього світового населення розмовлятиме англійською. І для переважної більшості з них це буде друга або третя мова (тільки для 400 мільйонів англійська є рідною). Три чверті світової кореспонденції і 80% електронної пошти в Інтернеті зараз ведеться англійською.
Однак вивчення однієї мови не повинно відбуватися за рахунок іншої національної, регіональної або мови меншості, які однаково є важливими в умовах розвитку і збагачення діалогу між народами Європи.
У сучасному світі існують дві взаємопротилежні мовні тенденції: рух до єдності та пошук самосвідомості [8, 18]. Політичний і технологічний прогрес останнім часом привів ж до безпрецендентної свободи слова. Супутникові комунікації та Інтернет буквально зруйнували бар'єри щодо самовираження. Економічна глобалізація досягла такого рівня, що компанії, зв'язані за допомогою Інтернету, можуть працювати в різних частинах планети, корисно використовуючи різницю в часі. Розвиток туризму, масової продукції і масової культури - усе це є рухом до більшої єдності в наших інформаційних засобах, а також в основному векторі комунікацій: мові.
Водночас, паралельно із зростаючою інтеграцією, Європав останні роки стала свідком винекнення нових політичних і культурних явищ. Для деяких країн це природне повернення до своїх коренів. У таких випадках "ствердження відновленої свідомості завжди відбувається одночасно з відродженням мови" [5, 158].
У сучасному світі дуже важливо не тільки володіти найпоширенішою мовою, а й знати інші іноземні мови. Але ця потреба менше відчувається людьми, рідна мова яких належить до так званих головних, тоді як у невеличких країнах, де національною мовою не розмовляють за межами країни, завжди була потреба у володінні іноземними мовами, щоб мати доступ у великий світ.
Вважається, що в країні цінується вивчення другої мови, якщо:
1.
Loading...

 
 

Цікаве