WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Самоврядування в країнах Східної Європи політичний аспект - Реферат

Самоврядування в країнах Східної Європи політичний аспект - Реферат

акціонера з правом голосу.
ГРОМАДСЬКІ ФІНАНСИ
Головними джерелами доходів місцевих урядів є місцеві податки та мита, доходи з муніципальної власності, частка в централізованих податках, та перерахування від центрального уряду.
Центральний державний бюджет передбачає спеціальні субсидії на підтримку певних видів діяльності в муніципалітетах.
Для того, щоб створити фонди для муніципальної діяльності, муніципалітети можуть співпрацювати з торговельними одиницями, громадськими організаціями та політичними партіями. Кілька сусідніх муніципалітетів можуть об'єднувати свої фінанси для вирішення спільних завдань.
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В ЛАТВІЇ
Основні статистичні дані: Територія - 64.600 кв. км. Населення - 2.565.900
ВВД- 1.011 дол. США
ПРАВОВІ ОСНОВИ
Конституція Латвії Г922р., яка є найголовнішим правовим документом у Латвії, не регулює питання, пов'язані з місцевим самоврядуванням. Зараз латвійський уряд переглядає Конституцію, і передбачає, що доповнений її текст буде передбачати питання щодо виборності і нагляду за діяльністю органів самоврядування, їхню фінансову та адміністративну структуру, їхні права та обов'язки.
Основний урядовий документ - закон "Про місцеве самоврядування" від 9 липня 1994р. - регулює діяльність органів місцевого самоврядування, які формуються з членів Рад, обраних населенням, та адміністраторів, призначених Радами.
У Латвії існує три рівні місцевого самоврядування: обласний, міський та сільський.
У травні 1994р. у Латвії почалася реформа місцевого самоврядування, яка принесла з собою багато протиріч. Місцеве самоврядування успадкувало велике коло обов'язків від суворо централізованої радянської системи.
ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА ТА ВЗАЄМОДІЯ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ
Урядова система Латвії поділяється на дві групи: державний (національний) уряд та система місцевих урядів (міські, обласні та сільські) Національний уряд здійснює своє керівництво через обраний населенням парламент, який у встановленому порядку призначає Прем'єр-міністра і членів Кабінету міністрів. Міністри керують різноманітними відділами.
Місцеві уряди керуються обраними населенням Радами, які 'обирають голову та призначають комітети.
Основна функція обласних органів місцевого самоврядування, згідно закону, координувати роботу міських та обласних органів місцевого самоврядування.
Всі органи місцевого самоврядування зобов'язані розробляти плани соціально-економічного розвитку для своєї юрисдикції; розробляти і виконувати місцеві бюджети; "раціонально і з користю" розпоряджатися власністю органів місцевого самоврядування, збирати податки та збори; "раціонально та з користю" використовувати фінансові ресурси.
ОРГАНИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ
Всі місцеві уряди очолюються виборними радами, які налічують до 15 депутатів, в залежності від кількості населення, що проживає на території юрисдикції місцевих урядів.
Кожен місцевий уряд має право встановлювати свої правила діяльності, але певні рамки та правила встановлені законодавством. Кожна рада повинна обрати голову та голову депутатів і повинна згідно закону утворити комітет фінансів, соціальних та культурних справ. Місця у комітетах ради повинні бути пропорціонально розподілені серед кількості місць, які кожна партія чи організація займає у раді в цілому.
ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ТА ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ
Рішення Рад місцевих урядів приймається на відкритих зборах, але ради також можуть проводити закриті збори через певні особливі обставини. Ради вирішують питання, запропоновані головою, або іншим членом Ради, або комітетом Ради, службовцем або організацією, які вимагають скликання позачергової сесії. Більшість рішень приймаються більшістю голосів.
ГРОМАДСЬКІ ФІНАНСИ
Державні службовці та цільові внески, які надходять до обласних урядів і розподіляються ними між міськими та сільськими урядами згідно з правилами, визначеними державою, мають на меті поповнити бюджет різноманітних місцевих урядів. Цільові внески йдуть на підтримку чотирьох сфер: освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення та підтримки допомоги бідним.
Місцеві уряди мають право встановлювати податки, наприклад, ліцензування.
Обласні уряди у Латвії інколи надають фінансову підтримку нижчестоящим міським та сільським урядам.
Згідно закону місцеві уряди можуть вільно підписувати договори про співпрацю для різних проектів.
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В ЛИТВІ
Основні статистичні дані: Територія - 65.300 кв. км. Населення - 3.745.400
ПРАВОВІ ОСНОВИ
Конституція Латвійської республіки була затверджена референдумом 20 жовтня 1992р. Основні засади місцевого самоврядування закріплені в розділі 10 та інших статтях цієї Конституції. Закон дає право адміністративним одиницям держави право на самоврядування. Це право втілюється в життя через місцеві урядові ради. В Конституції немає чіткого визначення поняття місцевого самоврядування. Воно подається у законі "Про основи місцевого самоврядування".
Згідно з вищезгаданим законом існує два рівні місцевих урядів: вищі (дальше ці місцеві уряди називатимуться муніципалітети) та нижчі (дальше - "нижчі муніципалітети"). Муніципалітети складаються з 11 міст та 44 районів. Кожен район поділяються на "нижчі" муніципалітети.
Всі муніципалітети мають свої вибрані Ради. Ради "нижчих муніципалітетів" обирають мера. Ради муніципалітетів обирають мера та виконавчі відділи.
Закон "Про основи місцевого самоврядування" забороняє місцевим урядам присвоювати функції, які не передбачені законом.
Існує два види функції муніципалітетів. Одна частина функцій передбачена законом "Про основи місцевого самоврядування" як ексклюзивна компетенція місцевих урядів. Більша частина функцій передбачається спеціальними законами (наприклад, "про освіту, поліцію, соціальне забезпечення і т. д."). Деякі функції муніципалітетів передбачені старими радянськими законами, коли місцева влада була підпорядкована уряду і комітетам Конституційної партії та дотримувалася на закону, а вказівок "вищої" влади.
ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА ТА ВЗАЄМОДІЯ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ
Згідно статті 5 чинної Конституції, урядова система країни включає Президента, Парламент, Уряд та Суд. Це означає, що місцеві уряди не "становлять частину державної адміністрації. Основною частиною виконавчої системи є Уряд, яким згідно Конституції є Кабінет Міністрів - колегіальний орган державної адміністрації.
Система місцевих урядів має два рівнів. Більший рівень - основний рівень, який виконує більшість громадських послуг. Нижчий рівень частково підпорядковується вищому, але не має майбутнього у запланованій адміністративній реформі.
Уряд має своїх дванадцять представників в муніципалітетах, основне завданняяких контролювати діяльність місцевих влад.
Уряд і муніципалітети мають широкий обсяг повноважень. Нижчі муніципалітети наділені меншим колом повноважень.
Муніципалітети намагаються вести свою власну економічну політику та підтримувати рівень економічного розвитку на своїй території,
Loading...

 
 

Цікаве