WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Типологія синтаксичних систем - Реферат

Типологія синтаксичних систем - Реферат

у семантичні диференціації безособових дієслів. Так у нім. мові набагато більше представлена т.зв. метеорологічна група, а також акустичний тематичний ряд, напр., regnen, hageln, reifen, schneien і т.д., чи klirren, klingeln, l?uten, surren, brummen, rauschen, pfeifen і навіть telephonieren.
В укр. перекладах такі речення здебільшого мають повнозначний підмет, експлікований із семантики присудка; останній виражається одним із дієслів широкої семантики (бути, існувати, перебувати, минати, панувати, залишатися тощо). Зберігається формальна аналогія предикативних структур в обох мовах (бінарна сполука з тією, однак, різницею, що вербальність німецького присудка виражена більш експліцитно, чому сприяє відчутніше предметне значення дієслова), зате в укр. відповіднику домінує номінальний аспект номінації. Пор.: In ihm arbeitete es (B. Apitz) - У ньому йшла напружена внутрішня боротьба (переклад Н. Андіанова). Im Bunker war es totenstill. - У бункері панувала мертва тиша (перекл. Н. Андріанова).
Можлива також двоскладна структура, де лексичний зміст зосереджується в присудкові, а в функції підмета вживається неозначений займенник щось або все (і, отже, спостерігається як структурна, так і предикативна аналогія з нім. моделлю): Wieder knackte es im Lautsprecher (B. Apitz) - Ось знову щось клацнуло в репродукторі (перекл. Н. Андріанова).
Можливість формального підмета як вияв структурної аналогії речень цього типу в обох мовах реалізується також у формі займенника воно. Ряд авторів відмічають структурні паралелі нім. безособового речення з es до української безособової моделі типу: Як воно живеться? Воно гріх, звичайно, так думати про слугу божого.
Якщо присудок нім. речення виступає в іменній формі, то в укр. мові вживається речення з безособово - предикативним словом( типу холодно, пора, необхідно і т. ін.): Es war schon sp?t, als er das Haus verlie? - Було вже досить пізно, коли він пішов з будинку.
Можливий також переклад номінативним реченням, як правило, зі стилістичною метою лаконізму, експресивності вислову: Es ist hei? - Спека. Es ist Nacht - Ніч.
Речення з безособовим зворотом es gibt також належать до розглядуваного нами типу. В укр. мові їм відповідають двоскладні особові конструкції. Прямий додаток німецького речення в українському відповіднику виступає як підмет, присудок виражається одним із дієслів широкої семантики бути, існувати, зустрічатися, траплятися, виникати або ж не виражається зовсім (еліпс присудка у формі теперішнього часу, див. с.178): Es gibt ja Kinderheime (A. Seghers) - Адже існують дитячі будинки (перекл. П. Факторовича). Was gibt es Neues in der gro?en Welt? - Що новенького на білому світі? (перекл. П. Факторовича).
Отже, констатуємо ряд аналогічних рис безособових речень в обох мовах. Як категоріальний зміст, так і сфери вживання речень цього типу в принципі тотожні. Спільними виявляється також багато тематичних груп безособових дієслів.
Різниця стосується насамперед структурного плану і полягає в тому, що з німецькими односкладними співвідносяться українські двоскладні структури. Крім того, поряд з більшими можливостями безособового вираження дії в укр. реченні (див. с.184) вище наводився також цілий ряд дієслів, вживання яких для вираження безособовості дії (напр., telephonieren) властиве лише німецькій мові. Отже, семантичні розряди дієслів цієї функції в обох мовах не перекриваються.
До специфічних засобів вираження безособовості дії слід віднести також вживання у німецькій мові безособового звороту es gibt та безособового пасиву (див.с.193).
Односкладні речення
Ця структурна модель речення не є типовою ні для укр., ні для нім. мов, хоч представлена вона в них різними стилями і літературними жанрами. Вище вже зазначалося, що типовою моделлю елементарного речення в обох досліджуваних мовах є бінарна структура S - P, яка відповідає двокомпонентній формулі логічного судження. В нім. мові ця тенденція до бінарності абсолютизована (див. попередні розділи), в укр. мові двоскладність речення не так різко виражена формальними засобами, але й тут "двоскладні речення становлять основний, найбільш поширений і стандартний тип речення" [67, с.233].
Як проміжний тип між одночленною та двочленною моделями слід розглядати речення типу mich hungert - по суті еліпс повної моделі es hungert mich, враховуючи, однак, що цей еліптичний варіант за частотністю вживання переважає свій прототип. Особливістю цієї моделі є безсумнівний особовий зміст у безособовій формі. Підмет тут виражений не називним відмінком, а давальним, або знахідним, тобто синтаксично виступає як додаток, напр., Dem Vater grauset's, er reitet geschwind. Ein Fichtenbaum steht einsam... Ihn schl?fert.
Особовий зміст легко доводиться трансформаційними пробами: Mich d?rstet - Ich habe Durst. Мені страшно - Я боюся.
Ця модель властива обом зіставлюваним мовам, хоча й різною мірою: укр. мова володіє численнішими синтаксичними засобами вираження різних нюансів безпідметовості (див. с.195). (Ідє. мовній сім'ї цей тип відомий ще з давніх епох: пор. лат. placet mihi - мені подобається, miseret me - мені жаль). Крім того, сам тип такого формально-безособового речення за абсолютною частотою вживання переважає свій еквівалент у нім. мові, де він обмежений сферою вираження стану людини або живої істоти: Mich friert - мені холодно. Dann war ihm schwindlich vor Schmerz (A. Seghers) - Від болю йому потемніло в очах (перекл. П. Факторовича).
Інші різновиди українських безособових речень не знаходять структурної відповідності у нім. мові й передаються, як правило, особовими реченнями з фінітною формою дієслова (дуже часто це буває haben) або з модальним дієсловом у складі присудка, напр., Мені весело - Ich freue mich (Ich bin froh). У нього немає капелюха - Er hat keinen Hut. Тобі можна їсти морозиво - Du darfst das Eis essen.
Агент в укр. мові виражений родовим або давальним відмінком. Знахідний зустрічається в цій функції порівняно рідко - лише в реченнях типу Його тіпало, як у лихоманці - Er zitterte wie im Fieber.
Частіше зустрічаємо знахідний відмінок у формально-безособових реченнях з особовим змістом пасивного стану, де цим відмінком оформляється предмет повідомлення, а агент подається в орудному відмінку (модель PatiensAkk + Verb + Agens instrumentalis). Нім. моватут вдається до особового речення з присудком у формі пасиву, рідше активу, пор.: Хатину звалило вітром. - Die H?tte wurde durch den Win gef?llt. (Або: Der Wind hat die H?tte gef?llt)
Дієслівні лексеми безособового типу речень обмежені певним колом значень: вираження необхідності, повинності стихійних явищ, фізичних або психічних відчуттів людини. Серед предикативів у німецьких іменних присудках найчастіше вживаються слова типу angst, bange, leid, schade, які семантично знаходять еквіваленти в українських словах категорії стану: Schade, dass er heute gefehlt hat.
Більше поширення одночленного типу речення в укр. мові порівняно з німецькою значною мірою підтримується заперечними безособовими реченнями, в яких
Loading...

 
 

Цікаве