WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Типологія синтаксичних систем - Реферат

Типологія синтаксичних систем - Реферат

його конститутивної основи на відміну від еластичності і структурної варіативності укр. речення.
В укр. мові еліпс підмета так само як присудка - явище, характерне як для усного мовлення, так і для письмово викладеного тексту. Вилучений підмет може бути відновлений з контексту попереднього чи наступного речення. Особливо характерні еліптичні речення для синтаксису діалогу: А видиш - каже війт. - Ну що, будеш платити? - Буду, - кажу, а сам собі своє гадаю (І. Франко). - Куди ж це ти підеш? - Та ... не знаю (А. Тесленко).
У монологічній мові еліпс підмета має місце здебільшого в складних (складносурядних або складнопідрядних) реченнях із спільним підметом: І всі ми вірили, що своїми руками розіб'ємо скалу, роздробимо граніт (І. Франко). Поширеність еліпса підмета тут значно нижча. Здебільшого це явище розмовно-побутового стилю (повсякденна розмовна мова, die Alltagsrede): Hast Recht, Walter, man darf jetzt nicht den kopf verlieren (B. Apitz).
Поезія з її ослабленою нормативністю дає найбільший простір для стилістичних відхилень, у тому числі для еліптичних побудов: Habe nun, ach! Philosophie, Juristerei und Medizin, Und leider auch Theologie! Durchaus studiert mit hei?em Bem?hn (J.W.Goethe).
Характерно, що тут маємо монологічний виклад і називання підмета стилістично зайве. Так само економно представлені мовні засоби в однозначних ситуаціях при діалозі. Все ж еліптичні конструкції з випущеним підметом для укр. мови характерні більше, пор. нім. переклад поданих вище прикладів: Siehst du - sagt der Dorf?lteste - wirst du jetzt zahlen? - Ich werde zahlen, sage ich, denke aber im stillen anders. Wohin gehst du? - fragte ich. - Ich wei? es nicht (перекл. Т.-Г. Штайн).
На відміну від поезії, у прозовому тексті еліпс підмета особливо відчутний і обов'язково несе на собі певне конототивне навантаження, хоча поширеність цього стилістичного засобу тут відносно невелика: Du scheinst ja sch?n in der Klemme zu sein. Durchgebrannt? (A. Seghers).
Еліпс підмета у підрядних реченнях (при попередньому називанні його в головній частині) для нім. мови не характерний (пор. з еліптичною моделлю укр. підрядного речення): Er meinte "komische" Menschen und sagte "lustige", weil er das deutsche Wort fand (A. Seghers) - Він хотів сказати "кумедні" люди, а сказав "веселі", бо не знайшов потрібного німецького слова (перекл. П. Факторовича).
Найчастіше елімінуються підмети, виражені займенником першої або другої особи, напевне, тому, що вони достатньо очевидні з конкретної ситуації мовлення або із загального контексту: В час гарячий полудневий виглядаю у віконце (Л. Українка). Habe dir schon einmal gesagt und wiederhole deshalb: Wenn wir zuschlagen, dann auf die Richtigen, verstanden? (B. Apitz).
Порівняно рідко це явище спостерігається при модальних дієсловах у складі присудка. Щоправда, це обмеження стосується в основному нім. мови. В укр. мові цілком припустиме ізольоване вживання службового дієслова: Пане вуйці - кажу згоді - я не буду платити. - Мусиш! (І. Франко)
Подібні еліптичні побудови для нім. мови не характерні. В принципі вони можливі, але допускаються лише при емфатичному наголошенні або протиставленні у сфері присудка: Wirst du allein durchkommen? - Muss. Muss, sagte Pinneberg mit Zuversicht (H. Fallada).
Отже, підмет у переважній більшості випадків виступає як структурно обов'язковий член нім. речення. Характерно, що в укр. еліптичних реченнях допускається окремо вжите дієслово без формальної співвіднесеності з підметом (напр., Стою ... Чекаю ...). Така ізольована позиція дієслова вкрай нетипова для нім. мови. Дієслово в цьому випадку мусить супроводитись або прислівником (H?re schon. Erscheint bald), або запереченням (Verstehe nicht. Geht nicht), або виражатися аналітичним сполученням (Wird geschehen. Ist gemacht. Werde fragen). Очевидно, тут маємо справу із своєрідною компенсацією еліптичності у зв'язку з тенденцією нім. речення до двоскладного вираження. Крім ього, деяку роль відіграють ритміко-інтонаційні фактори.
Таким чином, з попереднього аналізу можна зробити висновок про більш виражену структурну необхідність підмета в нім. реченні, яка виявляється в тому, що в цій структурі випущення підмета спостерігається рідше, ніж у реченні українському. Аналогічні закономірності простежуються і в сфері вираження присудка, де в плані нім.- укр. порівняння також помічаються структурні розбіжності типологічного характеру. Однією з характеристик такого типу є еліпс присудка в укр. мові і збереження двоскладної структури речення в нім. мові, пор.: Він нічого мені (А. Тесленко) - Er schwieg (перекл. Т.-Г. Штайн).
Випущений присудок відтворюється з контексту за допомогою членів речення присудкової групи. Ними часто бувають обставини, як і в разі відсутності присудка вносять елемент предикативності в структуру речення. Такий варіант з нульовим присудком виступає як трансформ стандартного речення і легко розгортається у повне: Парубок - назад (А. Тесленко) - Парубок повернувся назад.
"Нульова" зв'язка (тобто відсутність її) в укр. мові має значущу роль: вона сигналізує про такі граматичні категорії дієслова у складі іменного присудка, як дійсний спосіб та теперішній час: Він мій сусід. Вони студенти.
Показово, що еліпс зв'язки може бути лише у тому випадку, коли вона виражена дієсловом бути - найбільш узагальненою й абстрактною одиницею з дієслівного словника. Інші дієслова абстрактної семантики у зв'язковій функції однаково обов'язкові в обох мовах: Der wortkarge Mandrill schien zufrieden (B. Apitz) - Мовчазний Мандрил, здавалося, був задоволений (перекл. Н. Андріанової). Schlie?lich wurde er Kapit?n auf der "Norwid" (A. Seghers) - І ось тепер він став капітаном "Норвіда" (перекл. Ю. Михайлюка). Kr?mer blieb bei aller inneren Leidenschaftlichkeit k?hl (B. Apitz) - Зовні він завжди залишався незворушним (перекл. Н. Андріанової). Причина, очевидно, полягає в тому, що наведені вище дієслова, крім суто предикативної інформації (спосіб, час, особа, число), несуть також інформацію видову (werden, bleiben), модальну (scheinen) та ін.
До того ж еліпс зв'язки бути обмежений теперішнім часом дійсного способу - отже, найбільш "нейтральною" формою. При оформленні іншими категоріями видового, модального чи часового плану присутність цієї зв'язки у реченні обов'язкова, пор.: Він студент. Він був студентом. Він був би студентом.
Нім. іменний присудок такої структурної варіативності не знає. Зв'язка у нім. реченні присутні завжди, незалежно від модального чи видового змістуі від граматичних категорій, які вона виражає. Еліпс зв'язки (і не тільки sein) припустимий також в нім. присудку, але тут він має здебільшого певну стилістичну конотацію: Leitungsprobe beendet. Sch?pp schaltete ab (B. Apitz). Ich bin aus Westhofen ausger?ckt. - Du aus Westhofen? (A. Seghers).
Отже, різна інтенсивність вираження вербальності присудка в обох мовах, наочно проявилася й тут. Слід, однак, підкреслити, що йдеться лише про різну градацію формального вираження цієї якості, а сама вербальність присудка як
Loading...

 
 

Цікаве