WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Типологія лексичних систем - Реферат

Типологія лексичних систем - Реферат

іншими суфіксами), -ік, -анш, -чук: шахтар, школяр, орач, залізничник, механік, заробітчанин, шевчук.
Таким чином, велика кількість значень, які виражаються у названих двох словотворчих типах українськими суфіксами, у нім. мові закріплюється за суфіксом -er (рідше -ling) та його варіантами. У зіставленні з укр. мовою нім. мова допускає у ширших межах утворення іменників від того чи іншого дієслова. При цьому виникають труднощі, коли деяким похідним іменникам на -er важко знайти прямі відповідники в укр. мові Schl?fer, St?rer, Ausbrecher.
Для утворення похідних віддієслівних іменників із загальною семантикою "опредмечена дія" у нім. мові використовуються шість суфіксів, але в укр. мові їх удвічі більше:
-e: Pflege -анн (-янн): читання, поневіряння
-енн (-єнн): знищення, озброєння
-er: Treffer -інн: ходіння;
-тт: життя
-erei: Lauferei -іт: стукіт
-к: знахідка
-nis: Begr?bnis -б: стрільба
-н: метушня
-ung: Behandlung -от: робота
-t: Flucht -анин: біганина
В укр. мові набагато численнішою є також група суфіксальних прикметників, мотивованих прийменниковою групою із загальним значенням "матеріально - речовинна ознака". У нім. мові для цього застосовуються суфікси -en та -ern: golden, samten, eisern, h?lzern, silbern і т.д., а в укр. мові суфікси -ан, (-ян), -н, -ичн, -ов, -ев, -єв: гречаний, дерев'яний, пшеничний, вербовий, хутряний, залізний, соєвий. У нім. мові з такими прикметниками в атрибутивній функції успішно конкурують іменники, що означають матеріал, речовину, як перші компоненти детермінативних складних іменників, напр., Weizenbrot, Betonpfeiler, Holzklotz і т.д.
У кількісному відношенні у нім. мові тип суфіксальних дієслів, мотивованих прикметником із загальною семантикою "набувати/надавати ознаку" поступається перед відповідною групою укр. дієслів. У нім. мові при цьому застосовуються суфікси -en, -eln, -ern: reifen, dunkeln, mildern і т.д., а також суфікс -ieren - stolzieren, а в укр. мові - суфікси: -т, -и, -і, -ува, -ну: міцніти, білити, зеленіти, поліпшувати, стигнути. Слід зазначити, що суфікс -ieren, активний при утворенні дієслів від іменних основ, зовсім малопродуктивний при творенні дієслів від основ прикметників.
Незначне використання цього словотворчого типу компенсується продуктивністю моделей словосполучення прикметник + werden (gro? (klug, hell, dunkel, ...) werden) i "прикметник + machen (sauber machen)".
Якщо суфіксальний спосіб словотворення в укр. мові набагато поширеніший і продуктивніший, ніж у нім., то субстантивація є набагато поширенішою і продуктивнішою якраз у нім. мові, де вона має всеохоплюючий характер і поширюється на всю систему частин мови, у тому числі й на інфінітивну форму дієслова. Необхідно відмітити, що субстантивуватися може будь-який інфінітив, незалежно від лексичного змісту і типу дієслова, при цьому у субстантивованій формі вони завжди будуть середнього роду.
За частотою вживання та семантичними характеристиками виділяються постійні та оказіональні утворення. Постійні субстантивовані інфінітиви типу das Leben, das Aussehen, das Treiben входять до основного словникового складу мови. Оказіональні утворення з'являються у процесі мовлення та творчості письменників і поетів у літературі й поезії.
Серед субстантивованих інфінітивів можна виділити кілька семантичних розрядів:
1) найменування різноманітних виробничих процесів і видів трудової діяльності людини: das Lernen, das Lesen, das Lernen, das Weben, das Tapezieren;
2) Називання пересування живих істот: das Laufen, das Gehen, das Springen;
3) Позначення емоцій та почуттів людини: das Weinen, das Lachen, das Grinsen;
4) Називання стану людини: das Warten, das Schlafen.
5) Звукові явища: das Rauschen, das Kr?chzen.
Відповідники німецьких субстантивованих інфінітивів в укр. мові за своєю природою досить різноманітні. Ця різноманітність зумовлюється тим, що в укр. мові дієслова не субстантивуються. По-друге, німецькі субстантивовані інфінітиви є стійкими у різній мірі. По-третє, інфінітив у реченні виконує різноманітні синтаксичні функції: додатку, підмета і т.д.
Доволі частим відповідником субстантивованих інфінітивів в укр. мові є дієслово в неозначеній формі, що можна пояснити збігом їх синтаксичних функцій в обох мовах:, напр., j-m das Aufstehen verbieten.
Особова форма укр. дієслова найчастіше всього відповідає нім. субстантивованому інфінітиву у складі групи присудка: Er musste im Einschlafen gewesen sein - Він, напевно, задрімав.
Укр. складнопідрядне речення зустрічається у тих випадках, коли субстантивовані інфінітиви у сполученні з прийменниками виступають у нім. мові у функції обставин. При цьому часто застосовується прийменник bei: Sie erschrak beim Knarren der T?r - Вона злякалася, коли двері скрипнули.
Українські прислівники та дієприслівникові звороти беруться у тому випадку, коли німецький субстантивований інфінітив виступає у функції обставини способу дії: Sie schlief im Sitzen, Er a? im Stehen, Er nickte mir im Vorbeilaufen.
Субстантивація прикметників і прислівників в обох мовах також є активним засобом поповнення категорії іменників. Помітно багато спільного у субстантивованих відприкметникових та відприслівникових утвореннях як в укр., так і в нім. мовах. Так, напр., субстантивовані прикметники зберігають в обох мовах особливості відмінювання прикметників, одночасно виконуючи синтаксичні функції, характерні для іменників.
За своєю семантикою субстантивовані прикметники та прислівники розпадаються в обох мовах на три групи: 1) субстантивація зі значенням особи; 2) субстантивація з узагальнено - абстрактним значенням; 3) субстантивація з позначенням конкретних предметів.
Субстантивовані прикметники і прислівники зі значенням особихарактерні для обох мов. Це слова зі значенням а) назв осіб за соціальним чи матеріальним станом: der Arme - бідний, der Reiche -багатий, der Verm?gende - заможний; б) der Vorsitzende - головуючий, der Regierende - правлячий; в) назви осіб за характерною ознакою: der Kranke - хворий, der Verwundete- поранений , der Kluge - розумний.
Німецьким субстантивованим утворенням такого типу в укр. мові можуть відповідати не лише субстантивовані еквіваленти, але й іменники, напр., der Kleine - малюк, der Arme - бідняк, der Vorsitzende - голова.
Серед субстантивованих прикметників і прислівників з узагальненим значенням абстрактності переважна більшість утворень середнього роду, їх значення абстрактне, іноді розпливчате, напр., майбутнє, минуле, добре молоде. Вони часто вживаються із займенниками все, щось дещо, трохи, багато, нічого, ніщо - etwas, viel, nichts, alles, wenig: etwas Gutes, nichts Besonderes, alles Neue, wenig Interessantes. У цій групі відмічається більше всього подібностей між двома мовами.
Що стосується субстантивованих прикметників і прислівників зі значенням конкретних та абстрактних предметів і понять, то, зокрема, в укр. мові ними будуть:
а) позначення службових та побутових приміщень: учительська, маніпуляцій на, операційна, дитяча, ванна і т.д.;
б) назви окремих закладів, зокрема громадського харчування: чайна, пельменна, закусочна.
в) в окремих випадках - назви документів: накладна, доповідна,
Loading...

 
 

Цікаве