WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Типологія морфологічних систем - Реферат

Типологія морфологічних систем - Реферат

пасивного стану уніфіковані й однозначні. В рідній же мові частка -ся, за допомогою якої утворюються пасивні форми, багатозначна. З її допомогою утворюються слова власне зворотні, непрямо-зворотні, взаємно-зворотні загально-зворотні, зворотно-пасивні та ін. Потенційна багатозначність форм на -ся значно обмежує утворення форм пасивного стану від дієслів недоконаного виду.
3. У нім. мові більша тенденція до двочленної структури речення,що є однією з причин частішого вживання пасивних конструкцій при відсутності агенса. В укр. мові в таких випадах частіше, ніж у німецькій, вживаються активні форми.
4. У нім. мові стилістичні відмінності між активними і пасивними зворотами виражені менш чітко. Пасивні конструкції поширені не тільки в науковому та публіцистичному, а й у розмовному стилі і в мові художньої літератури. В укр. мові вживання пасивних форм більш обмежене, оскільки можливість і необхідність їх застосування вужчі. Цим пояснюються чіткіше виражені стилістичні відмінності між формами активного і пасивного стану. Сфера вживання пасивних форм у рідній мові значною мірою обмежена діловим стилем; в усному мовленні поширені переважно усні форми.
г) категорія способу
Граматична категорія, яка виражає відношення дії до дійсності, яке встановлюється мовцем, називається способом дієслова.
І в нім. і в укр. мовах дієслово має три способи, основні значення яких в обох мовах збігаються. Дійсний спосіб означає реальну дію або заперечує її наявність. Наказовий спосіб виражає спонукання до дії. Умовний спосіб виражає в обох мовах можливість або (не)бажаність дії.
Найбільш поширеним у порівнюваних мовах є дійсний спосіб, у якому в обох мовах майже повністю збігаються і його значення і способи вираження. У наказовому способі теж спостерігається майже повна подібність обсягу значень і сфери вживання. Особливістю сучасної німецької мови тут є наявність, крім двох основних форм імператива - однини і множини, так званої ввічливої форми, яка вживається при звертанні як до однієї особи, так і до кількох осіб. У рідній же мові при звертанні на ви використовується звичайна форма множини.
Найбільш істотні розбіжності існують в умовному способі. Вони є наслідком уніфікації як форми і значення умовного способу, так і сфери його вживання в рідній мові.
Як відомо, в укр. мові є лише одна форма умовного способу, аналітична за своєю структурою. Вона утворюється від форм дієслова минулого часу за допомогою частки би (б): знав би, знала б, знали б. Оскільки ця форма єдина, вона не може виражати значення часу. Час у рідній мові виражається лише в дійсному способі.
В німецькій мові кон'юнктив утворює цілу систему дієслівних форм; вона охоплює шість форм, як імають відповідники в індикативі, і дві форми кондиціоналіса - І і ІІ. У цих формах тісно переплітаються значення двох аспектів:
1) часові значення - категорія часу властива в німецькій мові не тільки індикативу, а й кон'юнктиву, напр.,: H?tte ich jetzt mehr Zeit! H?tte ich damals mehr Zeit gehabt!
В рідній мові є лише один відповідник: Було б у мене більше часу!
2) модальні значення: у нім. мові два основні відтінки можливості й бажаності - реальність і нереальність - виражаються різними формами: у першому випадку - презентними (презент, перфект, футурум), у другому - претеритними (претерит, плюсквамперфект, кондиціоналіс І і ІІ), напр.: Alle bitten, dass er komme. W?re er gekommen, so h?tte er alles geordnet.
Крім того, в системі німецького кон'юнктива є синонімічні форми, що мають однакове значення, але частково розрізняються вживанням. Це - претерит і кондиціоналіс І для позначення теперішнього або майбутнього часу, плюсквамперфект і кондиціоналіс ІІ - для вираження минулого часу.
Отже, одній формі укр. умовного способу можуть відповідати різні форми німецького кон'юнктива, напр.,:
Він приїхав би (Він би приїхав) - 1) Er k?me (heute, morgen). 2) Er w?rde (heute, morgen) kommen. 3) Er w?re (gestern) gekommen. 4) Er w?rde (gestern) gekommen sein.
Щоб він приїхав (Коли б він не приїхав) - 1) Dass er komme (kommen) werde. 2) Wann er auch komme.
Існують певні закономірні відповідники у вживанні умовного способу в обох мовах:
1) у реченнях, які виражають нереальну можливість, умову чи нереальне бажання, в обох мовах завжди застосовується умовний спосіб, напр.,: H?tte ich das fr?her gemacht - Якби я це зробив раніше.
2) У підрядних реченнях, які містять нереальні можливість чи бажання, в укр. мові єдино можливою формою є умовний спосіб; у нім. мові вживається або кон'юнктив, або індикатив. Це стосується таких підрядних речень:
а) додаткових після дієслів, що означають бажання, спонукання, прохання: Der Vater w?nscht, dass er arbeite (arbeitet). - Батько хоче, щоб він працював.
б) Ich gebe ihm dieses Buch, damit er es lese (liest) - Я дам йому цю книгу, щоб він її прочитав.
в) наслідкових з емфатичним відтінком: Dieses Spielzeug ist zu teuer, als dass man es kaufen k?nnte (kann) - Ця іграшка занадто дорога, для того щоб її можна було купити.
ЕМФАЗА - підсилення комунікативних намірів мовця за допомогою різних мовних засобів: наголосу, порядку слів тощо (коли, напр., на перше місце в реченні ставиться найвагоміша частина повідомлення).
3) Спостерігається факультативне вживання кон'юнктива також у підрядних додаткових реченнях після дієслів denken, meinen, hoffen, f?rchten, zweifeln та ін. У рідній мові в цих випадках вживається, як правило, дійсний спосіб: Ich denke, es ist (sei) richtig. - Я думаю, що це правильно.
4) В обох мовах умовний спосіб поширений як стилістичний засіб, який вживається для пом'якшення категоричності висловлення. Особливо ця форма часта в розмовному стилі: Ich m?chte ein paar Zeitungen kaufen. - Я хотів би купити кілька газет. Was w?rden Sie dazu sagen? - Що б Ви на це сказали?
Крім функції вираження нереальності, німецький кон'юнктив виконує ще одну, чи не найбільш частотну функцію, яка теж суттєво відрізняє його від українського умовного способу: він вживається для оформлення непрямої мови Але кон'юнктив не є єдино можливою формою способу в реченнях з непрямою мовою, в них може вживатися й індикатив, напр.:
Er sagte: "Ich hatte an der Universit?t studiert". - 1) Er sagte, dass er an der Universit?t studiert h?tte. 2) Er sagte, dass er an der Universit?t studiert hatte.
Германісти вважають, що між формами кон'юнктива і формами індикатива у непрямій мові не існує постійної і обов'язкової семантичної різниці; обидві форми способу в непрямій мові є, як правило, синонімічними. Отже, двом різним німецьким формам - кон'юнктиву й індикативу - в непрямій мові відповідає одна форма української мови - форма дійсного способу: Він каже, що прочитав книжку. - 1) Er sagt, dass er das Buch gelesen habe. 2) Er sagt, dass er das Buch gelesen hat.
Loading...

 
 

Цікаве