WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Типологія морфологічних систем - Реферат

Типологія морфологічних систем - Реферат

прислівники міру й часу (sofort, schon, oft, v?llig, bereits, wiederholt, immer wieder, gew?hnlich), сполучники (solange, w?hrend - для передачі значення недоконаного виду, і sobald, nachdem, bis, bevor - для передачі значення доконаного виду), синтаксичні конструкції: sein + Partizip II, kommen + Partizip II дієслова руху; im Begriff sein + zu + Infinitiv; sein + am +substantiviertes Adjektiv, sein + beim + substantiviertes Adjektiv, фазові дієслова pflegen i fortfahren + zu + Infinitiv. У певному контексті видові значення можуть передаватися дієслівними формами перфекта, плюсквамперфекта і футурума ІІ, тобто формами, які у своєму складі мають дієприкметник ІІ.
Відомо, що нім. дієприкметники протистоять один одному значенням стану і виду. Дієприкметник І має значення активного стану і недоконаного виду; дієприкметник ІІ неперехідних гермінативних дієслів - значення актива і закінченої дії, а дієприкметник ІІ перехідних гермінативних дієслів - значення результативності, поєднане із значенням пасива й доконаного виду (напр., der lesende Sch?ler, die eingetroffene Delegation, der geschriebene Brief).
б) Категорія часу
В основі категорії часу в нім. і укр. мовах лежить однакове значення: це відношення моменту дії до моменту мовлення.
При однаковому граматичному значення категорії часу, яка реалізується у трьох співвідносних значеннях - теперішнього, минулого і майбутнього часу, нім. і укр.. мови мають різну кількість часових форм. У рідній мові для вираження цих трьох часових значень є чотири часові форми, в нім. мові їх шість. У цьому полягає зовнішня відмінність між обома мовами.
Якісна розбіжність полягає в тому, що категорія часу нім. дієслова поєднує в собі часові відношення двох аспектів: абсолютний час, тобто відношення моменту дії до моменту мовлення, і так званий відносний час, тобто відношення моменту однієї дії до моменту другої дії. Відносний час передається через особливі форми, які виражають ускладнен часове значення: відношення моменту дії до моменту мовлення плюс передування однієї дії іншій дії, напр., Nachdem ich den Brief geschrieben hatte, brachte ich ihn zur Post. Форма geschrieben hatte вказує на те, що дія відбулася раніше моменту мовлення і раніше другої дії, вираженої словом brachte; а форма brachte вказує, що ця дія відбулася раніше моменту мовлення. Відносними часовими формами в нім. мові є плюсквамперфект (відносний минулий час) і фут урум ІІ (відносний майбутній час).
Третьою часовою формою німецького дієслова, яку з точки зору укр. мови можна було б назвати зайвою, є перфект. Він вживається у двох функціях: як відносний час (відносний теперішній або майбутній) і як абсолютний час, який. поряд з претеритом, виражає минулий час.
Категорія часу в укр. мові відзначається більшою уніфікацією значень. Три форми часу - теперішній, минулий і майбутній - виражають три часові значення. Для позначення минулого часу в укр. мові існує, крім форми минулого часу, ще й аналітична форма давноминулого часу (почав був говорити, якби була знала, було заходив до нас). Проте форма давноминулого часу вживається в укр. мові рідко, оскільки значення, яке вона передає, може бути виражене формою минулого часу з відповідними прислівниками.
Однак у рідній мові категорія часу має свої особливості: як зазначалося, вона тісно пов'язана з категорією виду. Цей зв'язок має двобічний характер. З одного боку, від виду дієслова залежить сама система його часових форм. Форми теперішнього часу утворюються лише від дієслів недоконаного виду (роблю, вітаю, робимо, вітаємо), а форми майбутнього, минулого і давноминулого - від дієслів як недоконаного, так і доконаного виду (буду робити, будемо робити, зроблю, зробимо; робив, робили, зробив, зробили; був робив, був зробив, були робили, були зробили). З другого боку, значення часу ускладнені видовими значеннями. Це пояснюється тим, що вид в укр. мові виражається (крім інших засобів) словотворчими афіксами, і співвідносні видові форми перфективних дієслів є все-таки лексичними, хоч і співвідносними за своїм граматичним значенням одиницями, від яких і утворюються всі, у тому числі й часові, форми дієслова. Саме завдяки цьому видове значення властиве кожній формі дієслова, воно супроводжує всі його граматичні значення.
в) категорія стану
Граматична категорія стану служить для вираження взаємовідносин між суб'єктом і об'єктом дії. Вона властива тільки перехідним дієсловам. Звідси випливає, що категорія стану в обох мовах тісно пов'язана з перехідністю - неперехідністю дієслів. Перехідні дієслова і снують у формах способу і з їх допомогою, а також своїм змістом протиставляються неперехідним. Категорія стану ґрунтується на двох взаємопов'язаних корелятивних граматичних значеннях - активному і пасивному.
Розбіжності між нім. і укр. мовами щодо категорії стану полягають головним чином у способі творення форм пасивного стану і вступені поширеності пасивних форм.
У нім. мові утворення форм пасиву повністю уніфіковано. Всі врни аналітичні й утворюються за одним правилом: допоміжне дієслово werden у відповідній формі часу й способу + дієприкметник ІІ перехідного дієслова. Пасив повністю співвідноситься з активом, має також кон'юнктив і обидва інфінітиви (geschrieben werden, geschrieben worden sein). Крім того, в німецькій мові існує ще конструкція sein + дієприкметник ІІ перехідних дієслів, яка має теж пасивне, але завжди результативне значення. Пасивна форма з werden може мати значення як доконаного, так і недоконаного виду, напр., Bald wurde die Arbeit beendet. - Робота була закінчена . Noch lange wurde die Arbeit nicht beendet. -Робота ще довго не закінчувалася.
У рідній мові форми пасивного стану утворюються по - різному і пов'язані з видом дієслова. Від перехідних дієслів недоконаного виду пасивна форма утворюється за допомогою частки - ся, яка приєднується до дієслів активного стану: будувати - будується, поширювати - поширюється. У перехідних дієслів доконаного виду значення пасивного стану виражається поєднанням пасивного дієприкметника, утвореного від основного дієслова, з особовими формами допоміжного дієслова бути: Цей проект був розроблений моїм другом. Мета буде досягнута. Таким чином, уніфікованій німецькій формі, нейтральній щодо виду дієслова, в укр. мові відповідають дві по-різному утворені форми пасивного стану, в яких розрізняються видові значення.
Спостереження показують, що в нім. мові пасивні конструкції вживаються набагато частіше, ніж у рідній. Це пояснюється кількома причинами:
1. Як зазначалося вище, в нім. мові більше перехідних дієслів. Багатьом з них у рідній мові відповідають неперехідні дієслова, які не можуть мати пасивної форми, оскільки при них не може вживатися прямий додаток, напр.:
Er darf nicht gest?rt werden - Йому не можна заважати.
Meine Frage wurde endlich beantwortet - Нарешті відповіли на моє запитання.
2. У нім. мові форми
Loading...

 
 

Цікаве