WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Типологія морфологічних систем - Реферат

Типологія морфологічних систем - Реферат

відмінків передається в нім. мові в основному формами акузатива або датива з прийменниками.
г) Категорія означеності й неозначеності
Категорія означеності і неозначеності є власне граматичною категорією іменника тільки в німецькій мові, оскільки вона виражається регулярнимграматичним способом - артиклем. Ця категорія пов'язана із ступенем інформованості мовця про предмет розмови і властива всьому висловленню в цілому.
При розгляді цієї категорії важливо розмежовувати дві функції артикля: морфологічну і смислову. Відповідно до цього є два типи форм артикля - флективні (der, des, dem, den, ein, eines, einem einen і т.д.) і співвідносні (der-ein, der - нульовий артикль). Ці дві форми артикля і обидві його функції утворюють тісну єдність: означений чи неозначений артикль виражає одночасно означеність або неозначеність, з одного боку, і рід, число та відмінок - з другого. При цьому смислова функція артикля є провідною.
Поняття означеність і неозначеність специфічні. Їхня особливість у тому, що вони виражають ставлення учасників акту комунікації - мовця і слухача - до предметів і явищ. При цьому мовець характеризує предмет, позначений іменником, як відомий чи невідомий для того, хто слухає, напр., 1. Wir besuchen morgen das Theater. 2. Wir besuchen morgen ein Theater.
Співвідносні граматичні значення - означеність і неозначеність - реалізуються лише в конкретному реченні й зумовлені комунікативною ситуацією або контекстом.
Значення, які виражає в німецькій мові артикль, можуть не передаватися в укр. реченні якимось спеціальними засобами, якщо сама ситуація чи контекст досить чітко вказують на означеність чи неозначеність предмета. При поясненні німецького артикля найбільш доцільно виходити з комунікативного завдання речення, з визначення значення дане і нове в реченні, що виражається в укр..мові такими власне синтаксичними засобами, як інтонація і порядок слів, напр., 1. Gestern haben wir ein neues Buch gelesen. - Вчора ми читали нову книжку (книжка тут нове). 2. Das neue Buch haben wir schon gelesen - Нову книжку ми вже прочитали (книжка тут дане, відоме).
Означеність - неозначеність і дане - нове не тотожні, а різні категорії. Вони лише співвідносяться, причому у найбільш загальному значенні. Означене, оскільки воно відоме, виступає як дане, неозначене - як нове, тому що воно невідоме. Однак це співвідношення інколи порушується, тоді можна говорити про відповідність німецькому означеному і неозначеному артиклю українських лексичних засобів. Так вказівні (той, цей) і присвійні (мій, свій і т.д.) займенники, числівники обоє троє, прикметник даний відповідають артиклю der. Неозначені займенники один, будь-який, якийсь, який-небудь, кожний, деякий, хтось, один з - неозначеному артиклю ein.
5(6). Типологічні характеристики граматичної категорії якості прикметника у зіставлюваних мовах
Ця категорія властива якісним прикметникам виражається в обох мовах формами ступенів порівняння. В укр. мові є два ступені порівняння - вищий і найвищий. В нім. мові виділяють три ступені: Positiv (нульовий ступінь), Komparativ, Superlativ.
Одна з основних розбіжностей між нім. і укр.. мовами щодо категорії ступеня якості полягає в способах утворення форм ступенів порівняння. У нім. мові вони утворюються синтетичним шляхом: Komparativ - за допомогою суфікса -er, Superlativ - додавання до основи суфікса -(e)st: sch?n - sch?ner - sch?nst-. У рідній мові є два способи утворення ступенів порівняння - синтетичний і аналітичний. Синтетичні форми утворюються за допомогою приєднання до основи прикметника суфіксів -ш або -іш для вищого ступеня і шляхом додавання префікса най- до форми вищого ступеня - для найвищого ступеня: багатий - багатший - найбагатший, білий - біліший - найбіліший. Аналітичні форми утворюються додаванням до звичайної форми прикметника слів більш, менш - для вищого ступеня і найбільш, найменш - для найвищого ступеня: гористий - більш гористий - найбільш гористий, досконалий - менш досконалий - найменш досконалий. Крім того, в укр. мові існує підсилений найвищий ступінь, який утворюється додаванням частки як або що до форми найвищого ступеня: якнайкращий, щонайрозумніший.
Слід зазначити, що в нім. мові форми mehr i meist для утворення ступенів порівняння вживаються дуже рідко, а саме: 1) коли йдеться про порівняння двох ознак, властивих одному предметові (Das Zimmer ist mehr lang als breit); 2 коли прикметники не виконують атрибутивної функції (Ich bin am meisten daran schuld).
Існує розбіжність також у вживанні ступенів порівняння. Так, у нім. мові, на відміну від укр. Komparativ нерідко вживається також безвідносно до ступеня якості, тобто виражає якість предмета чи особи без порівняння його з іншим предметом; у рідній мові це значення передається прикметниками в нульовому ступені: ein ?lterer Herr - літній чоловік, eine l?ngere Reise -тривала подорож , eine l?ngere Zeit - тривалий час.
6(6) Типологія граматичних категорій дієслова у зіставлюваних мовах
б) Категорія виду
Категорія дієслівного виду характеризує дію з точки зору того, як ця дія розвивається у часі, незалежно від моменту мовлення. Дієслова доконаного виду вказують на початок (вилетить, зацвіте), кінець (розповість, написав) або однократність дії (стукне, крикнув), тобто обмежують дію в часі. Дієслова недоконаного виду не вказують не межі дії (летітиме, цвіли, розповідає, пише, стукає, покрикує).
З категорією виду стикається спосіб дії (аспект - Aktionsart). Це суто лексико-семантична категорія дієслова, яка характеризує дію з точки зору її перебігу: у часі. Інтенсивності, кратності, спрямованості. У нім. мові основною семантичною опозицією всередині цієї категорії є значення перфективності та імперфективності дії (рос. предельность і непредельность). Дана категорія майже не має формального значення і визначається семантикою самого дієслова. Під перфективними розуміють такі дієслова, які позначають дію, спрямовану на певну ціль: kommen, aufbl?hen, erklingen, zerst?ren; в укр. мові: визрівати, надсилати, вставати, писати. При цьому закінченість дії є неістотним моментом. Імперфективними називають дієслова, які означають дію без вказівки на ціль: gehen, flie?en, steigen, schlafen; укр. дієслова: бігати, сідати, возити, ходити.
Засобом утворення в нім. мові опозиції перфективність - імперфективність (а точніше - утворення гермінативних дієслів) є дієслівні префікси і напівпрефікси: gehen - vergehen, wachen - erwachen, stehen - aufstehen, geben - abgeben.
Категорія виду в нім. мові має не граматичний (морфологфчний), а лексико - синтаксичний характер. Це означає, що напр., дієслово machen виражає одночасно значення доконаного і недоконаного виду. Конкретні ж значення виду реалізуються в певних лексико-семантичних умовах.
Для передачі доконаного і недоконаного видів у нім. мові використовуються лексичні і синтаксичні засоби. До них належать:
Loading...

 
 

Цікаве