WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Типологія морфологічних систем - Реферат

Типологія морфологічних систем - Реферат

флексія іменника виражає одночасно і число і відмінок. У сучасній нім. мові форма множини не входить безпосередньо в систему відмінювання. Вона утворюється за допомогою особливих засобів - т.зв. суфіксівмножинності (-e, -en, -er, нульовий суфікс), умлаута та артикля. Отже, якщо іменник укр. мови має, як правило, тільки одну граматичну основу, до якої приєднуються флексії і однини і множини (напр., будинк-у, будинк-ів), то в нім. мові є дві основи: основа однини і основа множини. До основи однини приєднуються відмінкові закінчення однини, до основи множини - єдина флексія множини -n у давальному відмінку (dem Fahrer - den Fahrer-n).
У нім. мові існують числові омоніми, які мають однакові форми в називному відмінку однини і множини. Це іменники чоловічого та середнього роду на -el (der Hebel, das R?tsel), -en (der Haken, das Kissen), -er (der Tischler, das Zimmer), -chen, і -lein (das H?uschen, das B?chlein). Граматичне значення множини в таких іменниках можна визначити лише за тим, що при них немає артикля, та за допомогою фінітного дієслова - присудка. Проте в цілому в сучасній нім. мові чітко виражена тенденція до морфологічного протиставлення іменникових форм однини і множини.
У нім. і укр. мовах є іменники, які належать або до т.зв. singularia tantum або до pluralia tantum. Перша група іменників має форму і значення тільки однини (залізо - das Eisen), друга - форму і значення лише множини (канікули - die Ferien). В обох групах іменників спостерігаються факти як подібності так розбіжностей.
В обох мовах однаково у формі singularia tantum виступають іменники з абстрактним значенням (der Frieden - мир, die Treue - вірність, die Gerechtigkeit - справедливість, die Freundschaft - дружба), з матеріальним значенням (die Milch - молоко, der Sauerstoff - кисень, das Silber - срібло, das Gold - золото), із значенням збірності (die Bev?lkerung-населення, das Gep?ck-багаж, das Wild-дичина).
Щодо іменників pluralia tantum то тут подібність у нім. та укр. мовах є лише у деяких географічних поняттях ( назви країн, островів, гір: die Niederlande-Нідерланди, die USA - США; die Kurilen-Курили, die Azoren -Азорські о-ви, die Bermudas - Бермуди; die Alpen-Альпи, die Karpaten-Карпати, die Anden-Анди), у сфері торгівлі, фінансових економічних та юридичних понять (die M?bel-меблі, die Textilien-текcтильні вироби, die Kosten-кошти, die Finanzen-фінанси, die Unkosten-витрати, die Alimente-аліменти), частково у позначеннях груп осіб (die Eltern-батьки), відрізків часу (die Ferien-канікули), способах людської поведінки (die R?nke, die Schliche, die Umtriebe-підступи), а також у словах, семантика яких виражає ідею множинності (die Makkaroni-макарони, die Memoiren [me?m'a:r?n]-мемуари, die Lebensmittel-харчі, die Shorts [SOrts]-шорти, die Spaghetti-спагеті, die Siebensachen-пожитки). В інших випадках розбіжності між нім. та укр. мовами у групі pluralia tantum дуже помітні. У рідній мові велика кількість цих іменників складається з назв предметів, які у своїй матеріальній структурі мають парні елементи, тим часом у нім. мові це слова з формами однини і множини: ворота, окуляри, сани - die Pforte, die T?r, die Schere, die Brille, der Schlitten.
Хоча в обох мовах до групи pluralia tantum належать іменники, пов'язані з уявою про множинність однорідних предметів, дій, явищ, але порівнювані мови часто по-різному підходять до визначення множинності. В укр. мові, напр., назви побутових подій, обрядів, деяких свят, а також назви ігор належать до pluralia tantum, у нім. мові це звичайні іменники: der Geburtstag-іменини, die Verlobung-заручини, die Brautschau-оглядини. Проте в нім. мові назви релігійних свят вживаються як pluralia tantum, у рідній мові - це іменники singularia tantum: Weihnachten-різдво, Pfingsten-трійця.
в) Категорія відмінка
І в нім., і укр. мовах іменники змінюються за відмінками, форми відмінка разом з формами числа виражають певні співвідносні значення. Як зазначалося, у рідній мові форми числа і відмінка синтетичні і утворюють парадигму відмінювання. В обох мовах відмінювання охоплює два різні явища: формально-морфологічне (типи відмінювання) і безпосередньо категоріальне (систему відмінків). Основною розбіжністю між нім. і укр.. іменниками в галузі відмінювання є тенденція нім. мови до уніфікації. Вона виявляється як в уніфікації типів відмінювання, так і в збігу відмінкових форм. Напр., цілком уніфіковано відмінювання іменників жіночого (ніякої флексії) і середнього (тільки флексія -(e)s в родовому відмінку) роду в однині; повністю уніфіковано відмінювання іменників у множині.
Слід зазначити, що в рідній мові теж збігаються відмінкові форми всередині деяких типів відмінювання. Зокрема, іменники чоловічого роду з основою на приголосний, що позначають назви неістот, мають однозвучні форми називного і знахідного відмінка (стоїть телевізор, увімкнути телевізор), іменники, що позначають назви істот, - однакові форми родового і знахідного (нема вчителя, запитати вчителя). Іменники жіночого роду типу піч, ніч, сіль, біль мають однозвучні форми в родовому, давальному й місцевому (печі, ночі, солі, болі) та в називному й знахідному (ніч, сіль) відмінках однини.
Особливістю української морфологічної системи є наявність у ній кличного відмінка іменників. Морфологія нім. мови такої спеціальної форми іменника не має, функцію звертання, властиву укр. кличному відмінку, тут виконує номінатив.
Порівняльний аналіз, зроблений на підставі статистичних підрахунків, свідчить про певні кількісні і якісні розбіжності між відмінковими системами обох мов. Так частіше застосування німецького номінатива порівняно з українським називним відмінком пояснюється вживанням предикатива тільки в номінативі, тоді як в укр.. мові в цій функції виступає також орудний відмінок (Er war/wurde Student - Він був/став студентом.)
Найчастішою формою іменника в рідній мові є родовий відмінок, у німецькій генітив зустрічається рідко. Це пояснюється наявністю в укр. мові великої кількості дієслів, які вимагають після себе саме цього відмінка, вживанням перехідних дієслів із заперечною часткою не, формами ступенів порівняння прикметників (напр., вищий за свого батька), вживанням іменників з прислівниками (багато грошей) та кількісним числівниками (п'ять книг).
Висока частотність німецького датива (порівняно з українським давальним відмінком вища приблизно у п'ять разів) пов'язана з вживанням дієслів з прийменниками (їх в укр. мові замінює орудний відмінок), а також з великою кількістю значень, що їх виражає датив. Так само висока частотність німецького акузатива порівняно з українським знахідним відмінком виникає внаслідок великої питомої ваги в нім. мові прийменників, які керують цим відмінком, наявності формально - перехідних дієслів (antworten auf + A - beantworten + A), а також вживання акузатива для вираження частини й цілого.
Значення українського орудного та місцевого
Loading...

 
 

Цікаве