WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Типологія морфологічних систем - Реферат

Типологія морфологічних систем - Реферат


Реферат на тему:
Типологія морфологічних систем
ПЛАН
1. Поняття морфологічного рівня мови.
2. Критерії типологічного зіставлення морфологічних систем.
3. Типологія частин мови.
4. Типологія граматичних категорій іменника у зіставлюваних мовах:
а) категорія роду;
б) категорія числа;
в) категорія відмінка;
г) категорія означеності й неозначеності.
5. Типологічні характеристики граматичної категорії якості прикметника у зіставлюваних мовах.
6. Типологія граматичних категорій дієслова у зіставлюваних мовах:
а) категорія виду;
б) категорія часу;
в) категорія стану;
г) категорія способу.
1. Поняття морфологічного рівня мови
Наступним у багаторівневій структурі мові після фонологічного рівня за ступенем складності є морфологічний. Цей рівень розглядає структуру слова, форми словозміни, способи вираження граматичних значень, а також віднесення слів до певної частини мови. Основною одиницею морфологічного рівня є морфема - найменша структурна значима одиниця мови, що має двобічний характер. Як і будь - яка інша одиниця мови, крім фонеми, морфема є єдністю форми та змісту, тобто під морфемою, з цієї точки зору, розуміють стійку послідовність фонем, які складають її матеріальний бік; зміст же морфеми, або її семантика, звично складається із певного набору мінімальних смислових елементів, які називаються семами.
СЕМА - компонент мовного значення лексеми, найдрібніша частинка змісту.
СЕМАНТИКА - значення мовної одиниці; наука про це значення.
Морфеми бувають двох родів: це може бути непохідна (первинна) основа, яка містить значення слова, напр., стіл, біб, дуб, сум, або нім. Tisch, Wort, Kreis, lau і т.д. Це можуть бути афіксальні морфеми, які несуть службові функції, напр., стіл - столик, сум - сумом, або нім. Wort - W?rtchen, Kreis - Kreises і т.д.
АФІКС - морфема з граматичним значенням, "зв'язана" морфема, яка не може вживатися у даній мові як самостійна одиниця на відміну від "вільних" морфем з лексичним значенням (порівн. стіл - стілець; столами); залежно від положення стосовно основи серед афіксів виділяють префікси, постфікси інфікси.
ПРЕФІКС - афікс, що стоїть перед коренем, має реляційне і дериваційне значення, напр., нім. stehen - gestehen (дериваційний префікс), stehen - gestanden (реляційний префікс)
ПОСТФІКС - афікс, що стоїть після кореня, напр., суфікс, флексія.
ФЛЕКСІЯ - постфікс з реляційним значенням, напр., закінчення -а в українських іменниках жіночого роду.
СУФІКС - постфікс з дериваційним значенням (напр., вчи - тель, Kennt - nis)
ІНФІКС - афікс, що вставляється в середину кореня, може мати дериваційне і реляційне значення, напр., у лат. tango - tetigi, fingere - figura, vincere - vici; нім. stehen - stand: n має реляційне значення у нім. stehen - Zustand: n має дериваційне значення.
Афіксальні морфеми, у свою чергу також бувають двох родів: 1) словозмінювальні (реляційні) морфеми, які виражають відношення між словами у словосполученні чи реченні, напр., відмінкові морфеми в укр. мові (книга - книги - книзі - книгою), морфема -в у дієсловах чоловічого роду минулого часу (читав, співав, ходив, спав, розмовляв), морфема минулого часу -te у претериті німецьких слабких дієслів (sagte, setzte, malte, fragte і т.д.) чи морфема вищого ступеня порівняння прикметників - er у німецькій мові: sch?n - sch?ner; flei?ig - flei?iger; faul - fauler.
2) cловотворчі (дериваційні) морфеми, які використовуються для утворення нового слова, напр., співати - співак, лежати - ліжко, працювати - праця, чи у німецькій мові: Hass - h?sslich, fertig - Fertigkeit, sprechen - Sprache, deutsch - Deutschland і т.д.) чи для видозміни значення слова: дуб - дубок - дубочок; нім.: Tisch - Tischchen.
Сполучення кореневої морфеми з афіксальною словозмінною морфемою утворює СЛОВОФОРМУ, тобто одну з можливих форм слова, напр., ключ - ключа - ключу (ключеві) - ключем і т.д., або вчу - вчиш - вчи - вчила - вчили і т.д.
СЛОВОФОРМА - певне слово у конкретній граматичній формі.
Сукупність словоформ одного слова, які відображають систему флективних відношень, утворює ПАРАДИГМУ, яка служить зразком словозміни цілої групи слів, що належать до даної частини мови, напр., парадигма відмінювання іменників чол. роду, парадигма відмінювання прикметників того чи іншого роду, парадигма відмінювання дієслів за особами.
ПАРАДИГМА - сукупність мовних елементів (напр., форм слова), пов'язаних системними відношеннями.
Сукупність парадигм, які характеризують даний клас слів, чи дану частину мови, є граматичним вираженням найзагальніших властивостей чи характеристик, якими в граматичному відношенні володіє дана частина мови, а, отже, і структура даної мови. Ці властивості чи характеристики утворюють загальнограматичне поняття, яке називається граматичною категорією.
ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ - сукупність елементів мови (слів, значимих частин слів і сполучень слів), об'єднана спільним граматичним значенням з обов'язковою наявністю у цій мові відповідного граматичного способу для вираження цього граматичного значення; так в англійській і нім. мовах немає категорії виду, оскільки в цих мовах немає спеціальних граматичних способів для вираження цього граматичного значення.
ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ - узагальнене мовне значення, яке притаманне цілому ряду слів чи словоформ і яке має своє регулярне (стандартне) вираження, напр., слова "дорогої", "золотої" мають граматичне значення "прикметник жіночого роду в родовому відмінку однини).
ГРАМАТИЧНИЙ СПОСІБ - матеріальне вираження граматичних значень, напр., у словах "дорогої", "золотої" граматичне значення "прикметник жіночого роду родового відмінку однини" виражається закінченням - ої.
ГРАМАТИЧНА ФОРМА - співвідношення граматичного значення і граматичного способу в їхній єдності.
У той же час будь-яка граматична категорія усвідомлюється нами тільки тоді, коли вона має своє матеріальне - звукове вираження у даній мові. Так граматична категорія відмінка в українській мові усвідомлюється через те, що тут існують відповідні відмінкові морфеми; граматична категорія вищого ступеня порівняння прикметників в укр. і нім. мовах усвідомлюється як категорія завдяки тому, що там і там існують засоби її вираження, що мають відповідну семантику. У той же час граматична категорія означеності - неозначеності в українській мові відсутня, тому що немає граматичних засобів її вираження.
Звідси випливає подвійне розуміння граматичної категорії: 1) з одного боку, це загальнограматичне поняття, що існує в даній мові й відображає найхарактерніші ознаки чи властивості цієї мови як системи; 2) з другого боку, це окремий клас слів, який володіє цим ознаками і властивостями. Напр., категорія відмінку розуміється і як загальнограматичне поняття вираження відношення між предметними словами чи їх замінниками і як особливий клас слів
Loading...

 
 

Цікаве