WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Методи типологічного аналізу - Реферат

Методи типологічного аналізу - Реферат

другому етапі відбувається відокремлення вершини від закінчення складу, який розкладається вже у наступному шарі. Однак застосування методу БС при фонологічному аналізі також пов'язане з великими складнощами (недарма сам Хоккерт пізніше обмежує використання методу БС граматичним рівнем).
Щодо недоліків даного методу, призначеного для вивчення послідовності елементів мови і встановлення відношень між ними, то вони такі:
1) метод БС не дозволяє розрізняти синтаксичні структури речень, різних за змістом, напр., речення Вивчення тенденцій призводить до встановлення закономірностей і Розвиток тенденцій сприяє встановленню закономірностей дають одну і ту ж схему згортання при аналізі за БС, хоча у першому випадку слово тенденції - об'єкт, а в іншому - суб'єкт дії;
2) метод БС не дозволяє встановити зв'язку між активними і пасивними, стверджувальними і запитальними конструкціями; він може застосовуватися тільки в рамках простого речення і то не у всіх випадках;
3) метод БС не дозволяє відповідати на питання, що ж є елементарною одиницею мови на синтаксичному рівні.
6. Трансформаційний метод
Такі недоліки методу БС спричинили пошуки і розробку нового методу аналізу. Ним виявився трансформаційний метод (ТМ), вперше запропонований одним із теоретиків дескриптивізму З. Харрісом уроботі "Спільна зустрічність і трансформація у мовній структурі" (1957) і розвинутий його учнем М. Хомським ("Синтаксичні структури", 1957).
Цей метод базується на тому, що синтаксична система будь-якої мови може бути представлена у вигляді набору елементарних типів речень, які називаються ядерними (основними), і є за своєю будовою простими непоширеними стверджувальними реченнями у формі активного стану. Ці елементарні речення утворюють фундамент синтаксичної системи мови; вони є надзвичайно стійкими і найдревнішими за своїм походженням, що підтверджується історичними даними і фактами дитячої мови. Так дитина спершу засвоює стверджувальні двоскладові речення з двох слів (Пташка летить, машина їде, він іде і т.д.), пізніше з'являються наказові, окличні, запитальні і заперечні речення, причому безособові з'являються пізніше від особових. Речення з додатками виникають у мовленні приблизно на три місяці раніше речень із узгодженими означеннями. Такі дані об'єктивно підтверджують існування ядерних речень.
З таких елементарних ядерних речень, які є найпростішими лінгвістичним структурами, і з'єднувальних елементів шляхом низки перетворень (трансформацій) можна побудувати різноманітні речення необмеженої довжини. Нові речення будуть трансформами (похідними) ядерних. Тобто, формальні операції, які необхідно здійснити над ядерним реченням, для того щоб отримати складніше, і є трансформацією, а похідні речення - трансформами. Таке тлумачення суті трансформації пояснюють інколи порівнянням синтаксичної системи мови з періодичною таблицею хімічних елементів: величезне число "молекул" (складних синтаксичних типів) описується за допомогою невеликого числа "елементів" (ядерних типів) і невеликого числа реакцій (трансформацій).
Так, напр., із ядерного речення Учень читає книгу запомогою ряду трансформацій ми можемо отримати такі трансформи: Читає учень книгу? Учень не читає книги і т.д. Перетворення ядерних речень проводиться за трансформаційними правилами, які передбачають як перебудову структури речення, так і з'єднання речень між собою. За правилами, набір елементів, які входять у ядерне речення, не змінюється, а лише перетворюється граматична побудова речення. Трансформаційні правила зводяться до таких основних операцій: 1) перестановка елементів; 2) субституція одного елемента (елементів) іншим(и), напр., Я знаю чого він хоче - Я знаю це; 3) ад'юнкція, чи додаток, напр., Ти знаєш це? - Чи знаєш ти це? 4) еліпсис, або виключення елемента (елементів): Скажи це, інакше буде скандал - Скажи це, інакше ... .
На перший погляд може здатися, що така трансформація збігається із звичайними граматичним перетвореннями. Однак аналіз за допомогою ТМ дозволяє виявити відмінності елементів у, здавалось би, однакових синтаксичних конструкціях, чи уточнити значення того чи іншого елемента. Напр., конструкції Він пише другу вже цілу годину і Він пише другу довгого листа зовнішньо аналогічні, але друга конструкція допускає трансформу стану, а така ж трансформа у першій конструкції неможлива. ТМ дозволяє об'єктивно розчленувати граматично однотипні слова на певні класи і підкласи.
Крім того, за допомогою ТМ, напр., було встановлено, що не всі безособові речення у російській мові є однорідними. Тай в укр. теж. Візьмемо речення: Сніг мете вітром; Документів не збереглося. Перепон не передбачалось. Перше речення представляє собою трансформу, яка зводиться до особового ядерного речення з однією трансформацією (Вітер мете сніг). Друге речення відокремлене від особового ядерного речення вже двома трансформами, третє трьома трансформами (Перепон не передбачалось - Перепони передбачались - Хтось передбачав перепони - Хтось передбачає перепони). Таким чином, цей метод показує, що єдність безособових речень зникає, бо вони входять за своєю структурою у різні типи особових речень. Так ТМ допомагає глибше пізнати анатомію мови.
До того ж, виділення елементарних речень, вивчення трансформаційних правил може мати велике значення при навчанні іноземної мови. Тут завдання лінгвіста полягає у тому, щоб провести таке зіставлення трансформаційних моделей рідної та іноземної мов, яке б допомагало учню усвідомити подібність і відмінність у трансформаціях цих мов. Подібне зіставлення може допомогти учневі на основі перетворень синтаксичних структур рідної мови засвоїти з якомога більшим ступенем точності синтаксичні структури іноземної мови.
На завершення слід додати ще таке: якщо методи дистрибутивного аналізу і метод безпосередніх складників повинні були дати відповідь на питання, яким чином із дрібних кусочків складається висловлювання, то ТМ повинен був дати відповідь на питання, з якого речення чи речень шляхом трансформаційних перетворень виведене дане висловлювання. При цьому і виявився основний недолік ТМ: він будується спочатку чисто емпірично, а вже потім перевіряється на мовному матеріалі. На сьогодні більшість лінгвістів вважає, що сфера застосування ТМ недостатньо чітко окреслена, неясною є кількість типів ядерних речень у різних мовах, не визначені критерії для спрямування трансформацій.
Проаналізовані методи лінгвістичного аналізу є найціннішим, що створено американською дескриптивною лінгвістикою. Вони не відповідають на питання, як функціонує мова, але дозволяють певною мірою описати її.
Loading...

 
 

Цікаве