WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Методи типологічного аналізу - Реферат

Методи типологічного аналізу - Реферат

фонемами.
Крім того, розрізняють ще делімітативну дистрибуцію, коли мовний елемент не зустрічається у певній позиції, напр., рос. ы, чи нім. ng - на початку слова.
У морфології, як і у фонології, також виділяються три моделі дистрибуції. Напр., морфеми -в і -ла, знаходячись в однаковому оточенні, розрізняють граматичне значення дієслова у формі 1-ої особи однини минулого часу для жіночого і чоловічого родів, напр., писа-в - писа-ла, чита-в - чита - ла, розмовля-в - розмовля - ла і т.д. Таким чином, ці морфеми перебувають у відносинах контрастної дистрибуції.
Елемент хоч- у рос. мові зустрічається у поєднанні з такими морфемами: -у (хочу), -ешь (хочешь), -ет (хочет), у той час як перед морфемами -еть, -им, -ите, -ят вживається елемент хот-. Неможливо, напр., сказати хочим, хотешь і т.п. Таким чином, морфеми хоч- і хот- знаходяться у відносинах додаткової дистрибуції і є варіантами чи аломорфами морфеми, яка зустрічається у певних оточеннях.
АЛОМОРФ - конкретний різновидморфеми, напр., берег - на березі - прибережний.
У відносинах вільного варіювання знаходяться, напр., морфеми -у і -ові, чи -ю і -еві, або -ся і -сь: леву - левові, учню - учневі, милуюся - милуюсь і т.д., бо використання того чи іншого варіанта морфеми у цьому випадку не змінює значення слова.
Певним недоліком цього методу є те, що опис зовнішніх, формальних елементів мовної структури відбувається при повному ігноруванні смислового боку мови. Крім того, при дистрибутивному аналізі неясним залишається вихідне поняття дистрибуції. Якщо розуміти дистрибуцію як сукупність всіх оточень, у яких зустрічається аналізований елемент, то з цього визначення видно, що поняття дистрибуція виводиться за допомогою поняття елемент, а поняття елемент визначається через поняття дистрибуція, тобто виникає певною мірою замкнуте коло. Не повністю ясним є також термін оточення елемента. Якщо розуміти його як сусідство, яке може простягатися по обидва боки від елемента, який аналізується, на необмежену кількість суміжних відрізків, то розпливчастість цього поняття також не можна не помітити. У той же час необхідно визнати, що дистрибутивні критерії сприяють уточненню об'єктивних прийомів аналізу лінгвістичного матеріалу.
За звичай дистрибутивний аналіз може застосовуватися лише при внутрішньому описі мови, але його результати допомагають повнішому зіставленню порівнюваних мов, бо краще виявляють внутрішні особливості кожної з них, що у свою чергу дає можливість зіставити ці особливості між собою, причому на всіх мовних рівнях і, таким чином, глибше виявити типологічні ознаки.
5. Метод безпосередніх складників
Сегментація висловлювання, тобто виділення елементарних значимих елементів здійснюється також за допомогою методу аналізу за безпосередніми складниками (АБС). Принципи АБС були чітко сформульовані Р. Уеллзом і Ю. Найдой. Американські дескриптивісти стосовно АБС виходять із таких визначень: "Конструкція - це будь - яка значуща група слів чи морфем. ... Складниками називаються слова чи конструкції (або морфеми), які входять у яку - небудь крупну конструкцію. ... Безпосередні складники (БС) - це один, два чи декілька складників, із яких безпосередньо утворена та чи інша конструкція". Так, напр., висловлювання Лінивий студент знав матеріал дуже погано є конструкцією, значущі слова, які входять до цієї конструкції - складниками, а слова, зв'язані безпосереднім зв'язком - безпосередніми складниками. Хоча слова лінивий і погано зв'язані між собою (перше слово починає речення, а друге - закінчує його), між ними не існує безпосереднього зв'язку, у той час як слова лінивий і студент, знав і матеріал, та дуже і погано тісно пов'язані між собою і є за своєю структурою парними (бінарними) сполученнями. Метод АБС ґрунтується на тому, що кожен самостійний відрізок мовлення складається з двох частин. Схематично ці парні сполучення можна зобразити таким чином:
Лінивий студент знав матеріал дуже погано
При аналізі за БС відбувається вичленовування словосполучень і їх згортання в єдине речення. Тому аналіз за БС називають згортанням. При згортанні необхідно дотримуватися ряду правил:
1) одночасно можна згортати не більше двох елементів (у нашому випадку: не можна зразу згортати знав матеріал і дуже погано, спочатку елементи цих словосполучень потрібно об'єднати між собою);
2) не можна переставляти елементи (не можна згортати такі слова як лінивий і дуже);
3) порядок застосування правил аналізу за БС повинен бути строго фіксованим.
Поділ речення за методом БС нагадує виявлення вільних словосполучень і, на перший погляд, нічим не відрізняється від традиційного аналізу за членами речення. Але це не так. Метод БС пропонує однозначний об'єктивний аналіз, чого не дає аналіз за членами речення. Так у реченні Незнайомець з портфелем повернув за ріг словоформа з портфелем може розглядатися і як означення (який незнайомець?) і як додаток (незнайомець з чим?). Замість цієї двозначності метод БС встановлює один БС з одним відношенням підлеглості. При використанні методу БС речення складається із простих БС, із яких потім складаються крупніші БС, які, нарешті, входять у єдиний БС - речення, тобто у конструкцію.
Метод БС застосовується, в основному, у синтаксисі. Синтаксичний аналіз, на думку дескриптивістів, складається, переважно, з виділення послідовних шарів БС і безпосередніх конструкцій, а також із опису відношень, які існують між ними.
Набагато менше цей метод поширений у морфології і фонології, тому що виявились багато спірних випадків, тлумачення яких на рівні БС не відображає існуючих у мові реальних відношень. Так аналіз за БС дозволяє виявити першопочаткову продуктивну основу у ряді багатоморфемних слів шляхом виділення послідовних ступенів. Наприклад у слові співвідносити поступово виділяються ступені відносити - носити. Але якщо ми спробуємо розбити на значущі одиниці такі слова як прихід, під'їзд, розгляд, то переконаємося у непридатності методу БС, оскільки ці слова виникли не шляхом з'єднання морфем, а від префіксальних дієслів - приходити, приїжджати, розглядати.
Фонологічний аналіз за БС детально розглянутий у книзі Ч. Хоккерта "Практикум з фонології" (1953). На фонологічному рівні також виявляються необхідні для аналізу за БС ієрархічні відношення. Основним рівнем фонологічного аналізу Хоккерт вважає складоподіл. У кожному складі він розрізняє три елементи однакового структурного рівня: початок, вершину і закінчення складу, які аналізуються за БС. Так, напр., в англ. bit у першому шарі відбувається відокремлення початку складу як першого БС, і поєднання вершини і закінчення як другого БС; на
Loading...

 
 

Цікаве