WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Методи типологічного аналізу - Реферат

Методи типологічного аналізу - Реферат

мати дериваційне і реляційне значення, напр., лат. tango - tetigi, fingere - figura, vincere - vici; нім. stehen - stand: n має реляційне значення; stehen - Zustand: n має дериваційне значення.
МОРФЕМА - найменша значима одиниця мови, напр., слово прибережний складається з таких морфем: префікса при-, кореня береж-, суфікса -н-, флексії - ий.
КОРІНЬ - непохідна основа слова без усіляких афіксів; морфема з лексичним значенням, напр., -стол- в словах столик, столиця, столовий і т.д.
ОСНОВА - частина слова без закінчення; формоутворюючий суфікс у давніх германських мовах.
Свої обчислення Дж. Грінберг проводив не тексті зі ста слів затакими параметрами:
1. Ступінь синтезу чи загальна складність слова. Якщо число морфем у досліджуваному тексті позначити буквою M, а число слів W, то відношення M/W є показником синтезу і називається індексом синтетичності. Дослідження показали, що індекс мов аналітичної будови буде нижчим ніж для синтетичних мов.
АНАЛІТИЧНА МОВА - мова, у якій граматичні відношення виражаються службовими словами, порядком слів та інтонацією, напр., англійська мова.
СИНТЕТИЧНА МОВА - мова, у якої переважають синтетичні граматичні способи, тобто граматичне значення виражаються у межах слова.
2. Способи зв'язку. Якщо А - число аглютинативних конструкцій, а J - число швів між морфемами, то відношення A/J є покажчиком ступеня спаяності слова і носить назву "індекс аглютинації". Дж. Грінберг вважає, що мову з високим індексом аглютинації варто вважати аглютинативною мовою, а мову з низьким індексом аглютинації - мовою фузійною, тобто флективною.
ФУЗІЯ - спосіб приєднання афіксів до основи, при якому основа може змінюватися, а афікси можуть виражати різні граматичні значення, напр., муха - мусі (і виражає давальний відмінок, основа змінюється), земля - землі (і разом з наголосом виражає множину).
ФЛЕКТИВНА МОВА - мова у якій граматичні значення передаються флексіями.
3. Поширеність словотворчих і словозмінювальних морфем. Якщо R - число кореневих морфем у досліджуваному тексті, а W - число слів у тому ж тексті, то відношення R/W є індексом словоскладання. Якщо у певному досліджуваному тексті підрахувати всі дериваційні морфеми і позначити їх D, то відношення D/W є показником словотворчої здатності мови, з якої було взято цей текст.
4. Четвертий параметр служить для характеристики слідування афіксів кореню. Якщо P - число префіксів, то P/W є індексом префіксальності і буде показувати відношення числа префіксів до числа слів. Відношення S/W, тобто відношення суфіксальності, покаже відношення числа суфіксів до числа слів.
Якщо чисту словозміну позначити Pi, то відношення Pi/N Co то відношення Co/N є індексом узгодження.
Метод індексування Джозефа Грінберга викликав широкий відгук у лінгвістів Надалі цей метод було вдосконалено словацьким ученим В. Крупа, який перетворив значення індексів таким чином, щоб вони могли вкладатися у звичайній шкалі оцінок від 0 до 1.
Підхід до вирішення певної типологічної проблеми, запропонований Джозефом Грінбергом, полягає у тому, що, на противагу своїм попередникам, учений порівнює не мови в цілому, а тільки їх окремі риси чи характеристики і виражає ці відношення числовими індексами.
4. Метод дистрибутивного аналізу
Крім перерахованих вище методів в типологічного аналізу і опису, властивих лише для типології, у типологічних дослідженнях використовуються методи, прийняті для дослідження в інших розділах мовознавства, напр., метод дистрибутивного аналізу.
Цей метод, поруч з іншими, належить до дескриптивних методів лінгвистики. Дескриптивізм, або американська дескриптивна лінгвістика - це крупне відгалуження сучасного структуралізму, поруч із функціональною лінгвістикою та глосематикою (або датським структуралізмом). Біля витоків дескриптивної лінгвістики стояли такі видатні лінгвісти як Ф. Боас, Е Сепір, Л. Блумфілд.
СТРУКТУРАЛІЗМ - напрямок у мовознавстві, який вивчає внутрішні відношення та взаємозв'язки компонентів у мові.
АМЕРИКАНСЬКИЙ СТРУКТУРАЛІЗМ (ДЕСКРИПТИВНА ЛІНГВІСТИКА) - напрямок у структуралізмі, що розвивається у США з кінця 20-х років 20 ст.(Л. Блумфілд та інші).
Першим кроком при дистрибутивному аналізі є сегментація висловлювання, тобто подрібнення його на найдрібніші елементи, що позначаються символами.
ВИСЛОВЛЮВАННЯ - послідовність мовних знаків між двома паузами; одиниця мовлення, що характеризується смисловою цілісністю.
Після виділення у висловленнях сегментів (це, як правило, фони, тобто відповідні звуки), ці сегменти (на фонологічному рівні - фони) групуються у порівняно невелике число класів (на фонологічному рівні - фонем). Основою такого групування може служити
ДИСТРИБУЦІЯ - (згідно з твердженнями американських дескриптивістів) сукупність усіх оточень, у яких може зустрічатися дана мовна одиниця; сума всіх позицій чи вживань елементів відносно інших елементів; порядок розташування елементів.
У дескриптивні лінгвістиці, таким чином, виділяються такі типи відношень, їх прийнято називати ще моделями дистрибуції, між двома елементами (напр., звуками).
Елементи (напр., звуки) знаходяться у контрастній дистрибуції, якщо вони можуть зустрічатися в одних і тих же оточеннях, розрізняючи при цьому значення. При цьому, відповідно, реакція на ці значення різна, і тому такі елементи є представниками різних одиниць, напр., фонем у словах ваза - база - фаза, шум - сум - бум - кум і т.д.
Елементи (напр., звуки) знаходяться у відношенні додаткової дистрибуції, якщо кожний із них зустрічається у закріплених за ним оточеннях, у яких інші звуки не зустрічаються: напр., нім. приголосний [x] зустрічається після голосних a, o, u і дифтонга au, (Bach, Buch, Fach, Koch, Loch і т.д.), але не може стояти після голосних e чи i, напр., rechnen, Gesicht, kichern, Pech і т.д., де зустрічається лише звук [?]. Таким чином, звуки [x] і [?] знаходяться у відношеннях додаткової дистрибуції. Звуки, які знаходяться у відношеннях додаткової дистрибуції, вважаються варіантами або алофонами однієї фонеми (фонема у термінах дескриптивної лінгвістики визначається як клас алофонів).
АЛОФОН - конкретний різновид фонеми, напр., [а] в словах свято, тато.
ФОНЕМА - мінімальна одиниця звукової системи мови, яка служить для розрізнення значень слова або морфеми та для утворення одиниць вищого рівня.
Якщо ж два звуки (елементи) мови можуть замінити один одного в будь - якому оточенні і значення слова при цьому не зміниться, то вони знаходяться у відносинах вільного варіювання, напр., укр. лампа - лямпа, нім. jenseits [?je:nzaits] і [?j?nzaits], причому [e:] і [?] є різними
Loading...

 
 

Цікаве