WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Короткий огляд історії типологічних досліджень - Реферат

Короткий огляд історії типологічних досліджень - Реферат

через афікси чи внутрішні зміни, як, напр., латинська чи англійська мови.
У межах цих чотирьох типів мов Е. Сепір встановив 21 підтип, використовуючи перераховані вище три критерії.
Типологічний напрямок, розроблений Е. Сепіром, знаходить свій подальший розвиток у працях американського типолога Джозефа Грінберга, який поставив перед собою завдання розробити морфологічну типологію мов з числовими даними. З цією метою він відібрав ряд ознак мови або категорій, які він зарахував до основних покажчиків типології мови. Це такі покажчики, як ступінь синтезу в мові, ступінь аглютинації, характер словоскладання, деривації і т.д. Для визначення числових величин, які він називає індексами, він вивів підрахунок кількості відповідних випадків на 100 слів, число, яке взято ним як основа для обчислення процента. Розділивши отримані фактичні дані на сто, Дж. Грінберг отримав число, яке показує, напр., відношення числа суфіксів до числа слів.
Такий підхід до вирішення певної типологічної проблеми полягає у тому, що Дж. Грінберг на противагу своїм численним попередникам порівнює не мови в цілому, а тільки їх окремі риси чи характеристики і виражає ці відносини числовими індексами.
5(6) Типологія мовних систем (М. С. Трубецькой, А. В. Ісаченко, Т. Мілевський, Ч. Базель).
Відмовившись від розробки загальної класифікаційної типології ряд вчених звернулися до дослідження типології окремих підсистем і категорій мови, у результаті чого у типології виник напрямок, який називається типологія мовних систем.
Однією з перших праць з типології мовних систем була книга М. С. Трубецького (1890-1938) "Основи фонології" (1939 р., вийшла німецькоюмовою), яка поклала початок дослідженням з фонологічної типології. Крім низки загальнотеоретичних проблем, висвітлених у цій книзі (поняття фонеми, фонологічної системи як набору фонологічних опозицій і т.д.), у ній викладені типологічні характеристики фонологічних систем великої кількості мов.
М. С. Трубецькому належить також теорія споріднених мов, під якою він розумів мовні угрупування, т.зв. "мовні союзи", які виникли у результаті їх типологічного сходження і які характеризувалися подібними рисами у фонологічній, морфологічній і синтаксичній системах на противагу мовним сім'ям, які характеризувалися спільністю лексичного складу та інвентаря граматичних засобів.
Інший вчений-філолог А. В. Ісаченко на матеріалі слов'янських мов, використовуючи критерії кількості голосних і музикального наголосу, а також явища твердості і м'якості приголосних встановив два типи мов: 1) вокалічний тип, для якого характерні такі тенденції: а) тенденція до вокалізації приголосних, напр. сербсько-хорватське вук < слов. вълкъ; б) тенденція до використання приголосних фонем у складовій функції, напр. серб.-хорв. трг - торг; в) вставка голосних у групи приголосних і утворення нових складів, пор. серб. - хорв. nerav - нерв; г) спрощення подвоєних приголосних; 2) консонантичний тип, для якого властиві: а) кореляція приголосних за твердістю-пом'якшеністю; б) ліквідація складових приголосних; в) збереження подвоєних приголосних.
Фонологічну типологію успішно розробляв також такий учений як Т. Мілевський. Він розробив, напр., типологію мов американських індійців. Крім того, Т. Мілевський розробляв також типологію речень. Він виділив тип речень, у яких дієслово утворюючи ніби центр речення, своєю формою виражає відношення до нього інших членів речення. Такі речення він назвав концентричними. Другий тип речень він назвав ексцентричними. Речення цього типу можуть мати різну структуру. Вони можуть мати строгий порядок слів - тобто це речення з позиційною структурою; відносини між підметом та додатком можуть бути виражені відмінковими формами - тоді ми маємо речення з відмінковою структурою; і, нарешті, закінчення першого складу слова сигналізує про синтаксичну функцію наступних слів - це є речення з циклічною структурою.
Аналізуючи синтаксичні відношення Ч. Базель виявив залежність основних типологічних характеристик мови від типів синтаксичних зв'язків. Так, напр., мови, у яких головне слово (підмет, присудок і т.д.) іде за підлеглим (означення), як, напр., тюркські, мають систему суфіксів, але позбавлені префіксів. Мови ж, у яких головне слово передує підлеглому, напр., мови банту, мають як префіксацію, так і суфіксацію.
6 (6). Типологічні дослідження на території колишнього РС
Типологічні дослідження на теренах колишнього Радянського Союзу розпочалися ще в кінці 19 ст. Видатний мовознавець, керівник Московської лінгвістичної школи академік Ф. Ф. Фортунатов (1848 - 1914) на основі розроблених ним критеріїв будови форми слова і співвідношення його морфологічних частин доповнив типологічну класифікацію В. Гумбольдта, виділивши семітські мови (арабська, амхарська (амарилья), тигре (тигринья, тиграй), асірійська (заст. айсорська мова), іврит, мертві: угаритська, аркадська (ассіро - вавілонська), арамейська, фінікійська, геез) в особливий тип - флективно - аглютинативний. Цим мовам, з одного боку, притаманна наявність внутрішньої флексії, тобто зміна голосних носить граматичний характер, а приголосні складають лексичну основу слова, напр., араб. фіндж??нун - чашка, фанаджи?ну - чашки (множина), та?ріба - пити, тар??бун - вино і т.д.
У той же час кореневі морфеми у цих мовах можуть приєднувати однозначні морфеми - афікси - без будь-яких фонетичних змін у місці їх приєднання, що є характерним для аглютинації, напр., а?шрібу (ш-р-б) - я п'ю; та?шрібу - ти п'єш, я?шрібу - він п'є і т.д.
Деяке пожвавлення зацікавленості інтересу до типології було визвано працями академіка М. Я. Марра (1864 - 1934), який висунув теорію єдиного глотонічного, тобто мовотворчого процесу. Згідно з нею мова у своєму розвитку проходить одні і ті ж стадії. При цьому Марр, виходячи із неправильного розуміння мови як надбудови, помилково стверджував, що розвиток струткри мови знаходиться в залежності від типу соціально - економічної формації. Так на думку Марра аморфний тип мов
АМОРФНІ МОВИ - мова, що не має афіксів, у якій відношення між словами виражаються аналітичними граматичними способами.
сформувався в епоху первісного комунізму, аглютинативний тип -
АГЛЮТИНАТИВНІ МОВИ - мови в яких приєднання афіксів здійснюється на основі аглютинації.
у період первісного розподілу праці, флективний тип - у мовах класового суспільства. Така концепція не могла не привести Марра до
Loading...

 
 

Цікаве