WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Шляхи оптимізації навчання аудіювання в старших класах середньої школи - Курсова робота

Шляхи оптимізації навчання аудіювання в старших класах середньої школи - Курсова робота

вчителя.
Крок3. Засвоєння аудіювання без опори на унаочнення коротких текстів,
побудованих побудованих на відомому мовному матеріалі у запису.
Крок4. Засвоєння аудіювання з опорою на унаочнення довших текстів, побудованих на відомому мовному матеріалі, у викладі вчиттеля.
Крок5. Засвоєння аудіювання без опори на унаочнення довших текстів, побудованих на відомому мовному матеріалі, у викладі вчителя.
Крок6. Засвоєння аудіювання з опорою на унаочнення довших текстів, побудованому на відомому мовному матеріалі, узапису ( перегляд озвучених діафільмів і кінофільмів описового плану).
Крок7. Засвоєння аудіювання без опори на унаочнення довших текстів, побудованому на відомому мовному матеріалі, у запису.
Крок8. Засвоєння аудіювання з опорою на унаочнення текстів, що містять невідомий мовний матеріал, у викладі вчителя.
Крок9. Засвоєння аудіювання без опори на унаочнення текстів, що містять невідомий мовний матеріал, у викладі вчителя.
Крок10. Засвоєння аудіювання з опорою на унаочнення текстів, що містять невідомий мовний матеріал, у запису ( перегляд озвучених діафільмів і кінофільмів пізнавального змісту, а також ігрового характеру).
Крок11. Засвоєння аудіювання без опори на унаочнення текстів, що містять невідомий мовний матеріал, у запису, з наростанням їх складності і трудності сприймання.
Засвоєння кожного кроку програми вимагає аудіювання кількох текстів певного типу, проте їх кількість не підлягає регламентації, оскільки залежить від ходу оволодіння аудіюванням у даному класі. Після успішного виконання завдання всіма учнями класу вчитель переходить до наступної вправи; в разі потреби він продовжує опрацьовувати чергову вправу і навіть може повернутися до попередньої, якщо багато учнів не справляються з завданням.
3.Антиципація особливий елемент аудіювання.
Процес аудіювання полягає у сприйманні звукового ряду англійського мовлення: розрізненні істотних диференціальних ознак, характерних для тих мовних явищ, які аудіюються; впізнання цих явищ через порівняння їх ознак з ознаками відповідних їм внутрішніх образів; розумінні висловлювань через осмислення форм, які учні чують, на основі цих образів; випереджуючому прогнозуванні ( антиципації) під час слуховогосприймання тексту.
Отже, для аудіювання необхідно сформувати образи англійських мовних явищ у комплексі їх граматичних, лексичних і фонетичних ознак, що стали б моделлю цих явищ у пам'яті учнів, яка відображає їх істотні властивості і відношення між ними. На основі цих образів здійснюється впізнавання і розпізнавання висловлювань, які учні чують.
Формування слуховомоторних образів мовних явищ має важлив значення не тільки для аудіювання, а й для говоріння. Ці образи - істотний елемент механізму сприймання і породження висловлювань, оскільки саме за цими моделями формуються висловлювання учнів іноземною мовою. Вони ж відіграють роль еталонів, за якими порівнюється аудійоване мовлення і мовлення самих учнів під час самоконтролю за допомогою зворотнього зв'язку. Не сформувавши образів англійських мовних явищ у комплексі їх граматичних, лексичних і фонетичних ознак, неможливо здійснити ні аудіювання чужих висловлювань цією мовою, ні пордження своїх власних.
Оскільки поставлене аудіювання здійснюється на основі випереджуючого прогнозування, оволодіння останнім є істотною частиною навчання аудіювання, особливо на просунутому етапі. При цьому виникає особливе завдання - розвинути здогадку під час аудіювання, особливо в процесі засвоєння нових мовних явищ, спираючись на ситуацію спілкування, контекст і відомі елементи. Для того, щоб утримати в процесі аудіювання уже сприйняту частину висловлювання, треба розвивати в учнів слухову пам'ять.
На відміну від читання аудіювання відбувається без зорової опори на графічне зображення лексичних одиниць. Під час читання догадка здійснюється на основі певних збіжностей образів складів, а при аудіюванні важливе звучання лексичних одиниць. Тому, часто значення слова, яке легко вгадати при читанні англійських текстів, важко чи навіть неможливо зрозуміти на слух (ball [b?:l] "бал", cult [k?lt] "культ"). І навпаки, деякі слова легше зрозуміти на слух, ніж при читанні (soup [su:p] "суп").
Ці дві особливості здогадки при слуханні порівняно із здогадкою при читанні дають можливість зробити висновок про існування особливого виду здогадки - аудитивної здогадки.
З метою вивчення цієї здогадки було розглянуто особливості розуміння на слух незнайомих лексичних одиниць, звукові образи яких можуть асоціюватися зі словами рідної мови.
Експерементальний матеріал пропонувався методистами учням власне старших класів в текстах невеликого об'єму, де всі лексичні одиниці, крім контрольного невивченого слова, були відомі. Розуміння перевірялося шляхом письмової передачі змісту прослуханого. Довжина речень не перевищувала об'єму слухової пам'яті учнів - 5-10 складів. Невивчені лексичні одиниці пред'являлись здебільшого в нейтральному контексті.
Питання розуміння на слух невивчених ЛО, звукові образи яких можуть асоціюватися з словами рідної мови, вже вивчалося З.І.Боровко в умовах середньої школи. Вона ділить слова на чотири групи: слова, що мають значні подібності; слова, що мають певні подібності і відрізняються по якості голосних; слова, що мають певні подібності, але відрізняються за якістю приголосних; слова зі значними розбіжностями в їх звукових образах. Розуміння слів першої, другої, третьої груп проходить успішно у всіх видах контектсу, а розуміння четвертої групи ускладнене.
Виходячи із отриманих даних експеременту, було вибрано наступні критерії співзвучності слів:
1) збіг звучання голосного в складі, відповідно наголошеному складу слова рідної мови;
2) збіг наголосу в слові рідної мови і в відповідному іноземному слові при повній чи частковій співзвучності голосних і приголосних звуків в слові
([т]-[t]).
Відповідно до цих критерій, співзвучність зі словами рідної мови, невивчені слова були поділені на сім груп:
І. До першої групи належать слова, в яких співпадають наголоси, звучання наголошеного голосного і всі інші звуки в слові ( [lift]-ліфт, [risk]-риск).
ІІ. У другу групу відібрані слова, в яких співпадає наголос і звучання наголошеного голосного при можливих розбіжностях других звуків в слові ([?p?:sp?:t]-паспорт).
ІІІ. У третю групу включені слова, в яких в іноземному і відповідному слові рідної мови співпадає наголос, а голосні наголошеного складу іноземного слова схожі за звучанням на наголошений голосний слова рідної мови ([?ro?bot]-робот).
ІV. В цю групу ввійшли односкладові слова, в яких співпадає наголос, але не співпадає звучання наголошеного слова
Loading...

 
 

Цікаве