WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Розвиток навичок запам’ятовування в процесі вивчення англійської мови - Реферат

Розвиток навичок запам’ятовування в процесі вивчення англійської мови - Реферат


Реферат тему:
Розвиток навичок запам'ятовування в процесі вивчення англійської мови
Цінні відомості про пам'ять знаходяться в працях багатьох психологів (П.П. Булонського, Л.С. Вигодського, Л.В. Заїкова, С.Л. Рубінштейна). Зокрема в тих, що розкривають її в зв'язку з особливостями засвоєння учнями змісту навчальних дисциплін. Можливо, з причини недостатності наукових робіт, присвячених особливостям мнемонічної діяльності школярів молодших і старших класів часто не йдуть шляхом осмисленого запам'ятовування учбового матеріалу, а вдаються до механічного (зазубрювання).
" ... Першокласник приходить до школи, - пише Іполітов, - і з першої ж чверті він зіштовхується із необхідністю запам'ятовувати значний обсяг інформації ". Цю необхідність можна перетворити на веселу захоплюючу гру. І тут повинні допомогти дорослі - батьки, вчитель, шкільний психолог. Допомагати весело, ненав'язливо, непомітно, цікаво, щоб запам'ятовування відбувалось саме собою, а не ставало непосильною працею дитини. Згадаймо, як Том Сойєр перетворив нудну роботу - фарбування паркану - на захоплюючу гру для хлопчиків. Учитель, певною мірою, повинен стати Томом Сойєром, але при цьому ще й розвивати творчу ініціативу учнів, навчати доводити правильність відповіді, розв'язувати завдання нестандартно, відстоювати свою точку зору.
Л.В. Заїков, працюючи над створення своєї методичної системи освіти, серед її типових якостей особливо виділив таку, як процесуальність, пов'язану з механізмами пам'яті. "Згідно процесуального характеру нашої методичної системи, кожен відрізок учбового курсу входить в якості залежного елементу в органічний зв'язок з іншими елементами. Як це показано експериментально, справжнє пізнання кожного елементу прогресує по мірі володіння іншими, наступними елементами предмету і усвідомлення відповідного цілого, аж до всього учбового курсу та його продовження в наступних класах".
Аналізуючи хід міркувань О.М. Сороки, що в своїй статті виклав думки про можливості надання комп'ютерної допомоги для ефективності дії процесів пам'яті при вивченні іноземної мови, можна зробити наступні висновки:
1.Роль учня як суб'єкта комунікації вимагає від комп'ютера все більшої допомоги, а разом з тим і її автоматизації. На перший план виходить не завдання миттєвого контролю його діяльності, а надання учневі миттєвої допомоги, потребу в якій він визначає сам.
2.Концепція діяльності учнів базується на тому, що людина не лише пристосовується до умов зовнішнього середовища, а й активно пристосовує його до себе. У зв'язку з цим стає необхідністю набуття не мовленнєвих навичок, а інтелектуальних вмінь. На перший план виходить потреба організувати психічні процеси, що сприяє засвоєнню матеріалу, вибудувати учбовий матеріал відповідно до структури цих процесів. Але такий підхід є загальним. У ньому слід виділити рівні для виділення тих поточних завдань, які треба вирішити в процесі діяльності (вивчення іноземної мови) а спілкування нею так само, як і внутрішня комунікація чи мислення, є видом такої діяльності. Діяльність може бути комунікативною, трудовою, ігровою, але будь-яка вона має єдину психологічну структуру.
Подальша інформація, що привертає увагу в психологічній літературі, стосується дослідів німецького психолога Еббінгауза, котрий значну їхню кількість провів саме на собі. Результати їх містяться в книзі "Пам'ять: внесок в експериментальну психологію" (1913р.). Базою досліду були "безглузді склади", як він сам їх називає, з трьох букв, по типу - zok, kem. Відбираючи їх, Еббінгауз надіявся скоротити до мінімуму вплив своїх попередніх знань на процес запам'ятовування. Він відібрав 2300 таких складів і читав їх уголос. Далі закривав список, намагаючись повторити прочитане. Звичайно, з такою кількістю слів з першої спроби вдало бажаного результату отримати було неможливо, але він не покидав зусилля, а продовжував до того часу, доки не досягнув більш-менш хорошого результату. Так, безумовно важко буде підрахувати увесь затрачений на це час, але після всього дослідник назвав його "спробою визначення критеріїв пам'яті". Він перевіряв свою пам'ять в різний час після того, як запам'ятав список. Згадуючи перший склад, психолог іноді не пам'ятав подальшого. Але чи значило це, що список, який він вивчав місяці назад не зберігся в пам'яті?
Г. Іббенгауз довчив список складів, і на довчання у нього витратилось менше ніж на завчання. Він назвав цей прийом "методом збереження інформації". Але головним відкриттям з усього вище сказаного є саме те, що в перший час отримання інформації, пам'ять людини зберігає лише 40-45%; об'єм збереження впродовж 48 годин знижує інформацію до 30%. Цей досить вагомий факт, про який треба пам'ятати кожному, хто хоче вивчити максимальну кількість іншомовної лексики: займатись вивченням без великих перерв і краще 20-30 хв. зате щоденно.
Як висновок можна сказати наступне: з точки зору психологічної літератури про процеси пам'яті, їхня єдність прослідковується у взаємо обумовленості та в проникненні одного процесу в інший. Для ефективності їхнього протікання необхідно застосовувати певні методи та прийоми, які частково пропонуються у цій роботі.
Розглядаючи дане питання, доречно буде зауважити те, що загалом уся пам'ять являє собою єдиний безперервний складний процес. Адже неможливо собі уявити такий стан свідомості, котрий зовсім не пов'язується з пам'яттю. Протікання даних процесів демонструється, перш за все, діяльністю особистості та її прагненню до досягнення певної мети. При звичайному їх аналізі вчені абстрагуються від складних діалектичних зв'язків і визначають той чи інший процес у відповідності до його домінуючих характеристик. Психологічна література подає 4 процеси пам'яті: запам'ятовування, збереження, відтворення і забування. Отже, окремо про кожний із них.
Запам'ятовування - процес, що передбачає закріплення нового шляхом його зв'язку з раніше набутим. Останнє є необхідною умовою поповнення досвіду індивіда новими знаннями і формами поведінки. Залежно від характеру діяльності, найкраще запам'ятовується той матеріал, що є його метою. Тобто запам'ятовування якоюсь мірою є вибірковим. Але для його повної ефективності необхідно створити відповідні умови. Традиційно вони є такими:
1. Використання наочності;
2. Повторення матеріалу;
3. Розподіл у часі;
4. Урізноманітнення способів повторення;
5. Активна мисляча реальність;
6. Мотиви пам'яті.
Експериментально доведено, що будь-яке запам'ятовування
Loading...

 
 

Цікаве