WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Відтворення національно-специфічних реалій - Курсова робота

Відтворення національно-специфічних реалій - Курсова робота

відтворити засобами української мови сатиричні образи Гейне, часто поєднані примхливою фантазією поета в складне ціле:
Гадали: охлялих рицарів рать
Чкурне по шляхах завізних.
Прощальний келих ми їм наллємо
З довгих пляшок залізних. [6, 215]
Глузливе сполучення грубуватого епітета "охлялий" з урочистим "рицарів рать", "прощального келиха" - з "довгими залізними пляшками" - дуже точно передають художні особливості поеми Гейне. Перекладач - букваліст навряд чи наважився б замінити в цій строфі нейтральне німецьке дієслово risen - їхати на емоційне українське чкурнути, але перекладач, який враховує дух і букву оригіналу, не може не погодитися з Л.Первомайським. Адже це "чкурнути" прекрасно передає ставлення автора до німецької націоналістичної реакції, з такою силою викритої в поемі.
Цей приклад не поодинокий. Уважне ставлення перекладача до ідейних і художніх особливостей поеми Гейне відчувається на протязі всього твору. Ось на одній із сторінок промайнув образ пруського короля, що протегував поганим поетам.
Його попередник прихильником був
Сучасного жабокряку [6, 215]
Слово жабокряк точно відповідає створеному Гейне неологізму "Froschgegnack". Так само в іншому місці пародійне вживання латинізованих німецьких слів відтворюється в перекладі на українському мовному матеріалі:
Не стерво німецьке б Раумер був,
А справжній римський Стервацій [6, 215]
У Гейне - Lump; Lumpatins (німецькою мовою der Lump - наволоч, прошак)
І не мине характер словника, систему віршування зберігає в перекладі Л.Первомайський. Він не залишає поза увагою і милозвучності поезії:
А в серці моєму бринить і дзвенить:
"Сонце, пломінь відплати!" [6, 215]
Тут відтворюється не тільки звучання алітерації, але й місце її в рядку.
Однак є в перекладі і негативні сторони, які хоч і не визначають характер перекладу, проте знижують якість деяких його місць. Досить поширені прикрі втрати окремих елементів художньої тканини твору, найчастіше епітетів, що веде до певного збіднення ідейної насиченості поеми.
Змальовуючи Аахен, Гейне відзначає, що навіть пси на вулиці міста вірнопіддано благають зустрічних штовхнути їх ногою. В перекладі ж це місце звучить так:
Нудьгуючи в Аахені, навіть пси
Зітхають на вулицях стиха [6, 215]
Сатиричний характер образу втрачається, і він перетворюється на картину з життя тварин.
Проїжджаючи через Мюльгейм, Гейне констатує: Це чисте місто, і люди в ньому живуть тихі і старанні. Іронічний характер цього твердження розкривається в наступних строфах, де автор згадує про революційні події минулого в цьому місті. У перекладі Л.Первомайського це іронічне протиставлення знімається: частина епітетів зникла, частина втратила необхідну тут конкретність.
Минули ми Мюльгейм! Чудовий народ,
І місто теж, нівроку. [6, 215]
Набагато краще переклав це місце І.Франко:
Минали ми Мильгайм! Ось чистий куток!
Робочі та тихі тут люди. [6, 215]
Коли поет приїхав у Гамбург, богиня-покровителька міста вмовляла його залишитися там. При цьому вона посилалася на послаблення цензурних утисків завдяки старості цензора. "І цензура вже не така сувора, Гофман постарішав і пом'якшав, він не перекреслюватиме більше з юнацьким запалом твоїх "Подорожніх картин". В перекладі Л.Первомайського нема ані згадки про старість цензора, про його минулий юнацький запал, тому й слова про пом'якшення цензури сприймаються без іронічного підтексту. Крім того, незрозумілим стає рядок наступної строфи:
Ти теж постарішав і м'який став, [6, 215]
адже він має прямий зв'язок із словами, пропущеними раніше перекладачем.
Ще більш дивує пропуск цілої строфи, до чого вдається перекладач у розділі сьомому. Це чотирнадцята строфа, в якій автор змальовує свою нічну подорож по Кельну в супроводі привида. Ця строфа була перекладена І.Франком, є вона і в російських перекладах "Німеччини".
Великі майстри мови, до яких належав і Гейне, ніколи не ставилися байдуже до тавтологічних однакових або однокорінних слів у невеликому уривку тексту. І, мабуть, лише неуважністю перекладача можна пояснити наявність таких збігів у деяких місцях перекладу:
Та що це? В місячнім сяйві я
Бачу велику потвору -
Збіса весь чорний кельнський собор
Потворно пнеться в гору. [6, 215]
У Гейне повтору нема. Та і в перекладі він не несе на собі ніякого стилістичного навантаження, крім збіднення словника.
В інших випадках перекладач, навпаки, уникає повторів і саме там, де їх вимагає оригінал.
Рейн під час своєї фантастичної розмови з поетом запитує про французів: "чи співають і стрибають вони, як раніше". Гейне на це відповідає "вони не співають і не стрибають більше". Ця повторюваність запитання у відповіді йде від фольклору, народної казки і є органічною рисою всього епізоду. [6, 216]
В перекладі Л. Первомайського це місце неуважно переказано:
Грають, співають, як і завжди?
Не грають вже, не гасають вже. [6, 216]
Не така вже велика біда, що перекладач замінив гасають (або стрибають) на співають, - такі заміни іноді доводиться робити, - але нічим не виправдане порушення співвідносності, яка не була в Гейне випадковою.
Усі ці недоліки, хоч і знижують якість окремих місць перекладу, не повинні перекреслювати значення праці Л. Первомайського над перекладом поеми Г. Гейне. Це вже другий варіант перекладу (перший був опублікований у 1937 р. окремим виданням). Працюючи над новим варіантом, перекладач усунув ряд змістових неточностей. Так, при розмові з Фрідріхом Барбароссою в Кіоргезері Гейне оцінює "боєспроможність" феодального війська. У першому варіанті це місце звучало як похвала:
Трохи гармат, та досить було б,
Щоб ворогів побороти. [6, 216]
В другому варіанті Л. Первомайський розкрив тонку глузливість цього місця, до коріння переробивши обидва рядки:
Гармат не багато, та досить було б
Для ворогів на трофеї. [6, 216]
Звичайно, як говорилося вище, і в новому варіанті не все бездоганне. Проте, маючи "Німеччину" вперекладі Л. Первомайського, український читач може познайомитись не тільки з глибиною філософського й гостро політичного змісту поеми, але й по-справжньому оцінити гейневський дотеп, гостроту його саркастичних оцінок, ущипливість його іронії.
Гарному перекладу поезії, якою відкривається "Подорож на Гарц", виконаному М. Пригарою, шкодить лише дослівна передача своєрідного рефрена вірша:
Хочу я податися в гори,
Щоб сміятись там над вами. [6, 216]
"Хочу сміятися" - це, звичайно, німецька мова, а не українська. Краще це віддається в перекладі Віри Кален:
Я від вас подамся в гори,
Щоб сміятись там над вами. [6, 216]
В цілому ж переклади поезій з "Подорожі на Гарц" зроблені М. Пригарою барвистою українською мовою. Про це свідчить хоч би й ця строфа з поезії "На горі стоїть хатина":
З дня, як тітка наша вмерла,
Не з руки ходити нам
На стрілецький двір у Гослар,
Як чудово й гарно там. [6, 216]
"Подорож на Гарц" - один з найдотепніших лірико-сатиричних творів Гейне.
Для перекладу він становив певні
Loading...

 
 

Цікаве