WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Синхронія та діахронія терміносистеми цивільного права - Дипломна робота

Синхронія та діахронія терміносистеми цивільного права - Дипломна робота

таких понять" [24, с.95].
Існують терміни, аналогічні оказіональним словам: так звані авторські терміни, що створюються або для номінації нового явища, що не відзначалося раніше дослідниками, або для номінації вже відомого явища новим терміном, "на свій лад". Авторські терміни можуть бути й ідіоматичними, незрозумілими без спеціального пояснення чи без контексту. Імовірність їхнього закріплення в науці (переходу в розряд мовних) вище, якщо вони створені для позначення нового явища, а не перейменовують уже відоме. З 106 лінгвістичних термінів, створених Л. Ельмслевим, залишилися в загальному вживанні лише близько 5%, серед них "план вираження", "план змісту", "детермінація" [25, с. 73-74].
У науці, що розвивається, породження нових понять, а отже, і відповідних термінологічних позначень - надзвичайно активний процес. Серед нових понять більшість - похідних від вже існуючих у даній області, тому нові багатослівні терміни нерідко будуються як деривати термінів, створених раніше. Серед цих нових термінів багато які є неідіоматичними. Поряд з ними виникає безліч "авторських" термінів. Так звані мовленнєві терміни відіграють велику роль у виникненні і житті наукових ідей, є невід'ємною частиною наукового викладу.
Таким чином, перехід термінів зі сфери мовлення в сферу мови - процес природній у термінології. Він зв'язаний з актуалізацією поняття, вираженого мовленнєвим терміном, супроводжується такими явищами, як уточнення значення (у зв'язку з цим можлива ідіоматизація терміна), набуття терміном таких властивостей, як стійкість і відтворюваність. Поява в терміна властивості ідіоматичності (чи посилення цієї властивості) відбувається завдяки тому, що при актуалізації поняття його зміст стає повніше - виявляється більша кількість ознак, чим відзначалося раніше. Це відбувається, навіть якщо обсяг поняття не змінився (тобто поняттю відповідає колишній клас предметів чи явищ). При збереженні колишньої мовної форми терміна можливість вивести значення терміна зі значень його частин зменшується, а це й означає появу (чи збільшення) ідіоматичності.
Якщо в розряд мовних переходять так звані авторські терміни, і без того нерідко ідіоматичні, зміна їх статусу виражається в набутті таких властивостей, як стійкість і відтворюваність, в тому, що вони починають вживатися різними авторами. Отже, об'єктом термінознавства повинні бути як терміни мови, так і терміни мови. Межі між ними рухливі, їх визначення вимагає ретельного аналізу семантики і структури термінів, їх функціонування.
2.4. БАГАТОЗНАЧНIСТЬ ТЕРМІНА І КОНТЕКСТ
Питання про полісемію термінів - одне з принципових питань термінознавства. Вирішується воно термінологами неоднозначно. За традицією прийнято розглядати дане мовне явище як недолік термінологіїю.
При наявності полісемії термін втратить первинну і важливу функцію розрізнення, з одного боку, а з іншого - "сама природа знака-терміна з однозначним співвідношенням того, що означає і того, що означається позбавляє його будь-яких передумов для розвитку полісемії" [6, с.65].
В.П.Даниленко намагається узаконити явище полісемії в термінології, яке виявляється головним чином як категоріальна багатозначність і на основі метонімічного і синекдохічного переносу значення. Котелова Н. З., визнаючи полісемію термінів, пояснює її розшаруванням значень у залежності від вживання слова в різних галузях знань" [19, с.124].
e.g. case - 1) med. an instance of a person receiving professional guidance from a doctor (хвороба; історія захворювання); this person or the circumstances involved (хворий, пацієнт)
2) law a cause or suit for trial (судова справа); a statement of the facts in a cause sub judice, drawn up for a higher court's consideration (прецедент).
Явище полісемії спостерігається навіть в одній терміносистемі, напр.:
Act - 1) something done; a deed; an action (act of sabotage - диверсія, act of terrorism - терористичний акт).
2) a written ordinance of a legislative body (acts of civil status - акти громадянського стану).
В.Г. Гак підтверджує, що полісемія термінів є конкретним проявом діяльності людини, проводячи паралель між діяльністю і мовною. Як у конкретній діяльності матеріальне знаряддя стає поліфункціональним, так у конкретному акті комунікації відбувається постійне взаємне "припасування" елементів мови й елементів ситуації, що позначаються ними. Таке пристосування мовних одиниць до умов конкретної мовної ситуації призводить до розмивання семантичних меж лексичних одиниць, точніше до полісемії. Таким чином, особливості плану змісту лежать в основі полісемії лексичних одиниць взагалі і термінології зокрема.
Отже, слід зазначити, що терміни піддаються всім тим лексико-семантичним процесам, згідно яких розвивається словниковий склад літературної мови в цілому. До цих процесів відносяться: звуження і розширення значення, переніс за суміжністю або подібністю і деякі інші. У зв'язку з цим полісемія термінів не здається нам порочним явищем. На наш погляд, це явище неминуче і природне, оскільки термін виражає наукове поняття.
Проте багатозначність термінів - вторинне явище, по відношенню до экстралінгвістичності термінів, безпосереднього зв'язку їх з науковими ідеями, школами, напрямками, теоріями. Тому доцільніше і логічніше говорити не про однозначність термінів як таку, а про однозначне і точне застосування термінів у науковому спілкуванні: "... якщо застосовується той чи інший термін у науковому чи навчальному спілкуванні, то в першу чергу варто створити мовні умови, які б забезпечили слухачу або читачу можливість однозначного і точного розуміння застосованого терміна" [15, с.16].
Питання про полісемію термінів безпосередньо позв'язане з питанням про взаємозв'язок терміну і контексту. Д.С. Лотте, А.А. Реформатський та ін., відмовляючи термінам у багатозначності, розглядають як прямий наслідок цієї властивості незалежність терміна від контексту. Обґрунтовують це положення наступним умовиводом: якщо термін однозначний у системі, тому й при функціонуванні в тексті він буде мати точні семантичні межі.
А.А. Реформатський пише, що термін не потребує контексту, тому що термін "зв'язаний не з контекстом, а з термінологічним полем. Під термінологічним полем розуміється та термінологія, у межах якої термін однозначний". Про незалежність терміна від контексту пише С.М. Бурдін. Він прямо заявляє, що в науковій мові слова-терміни поза контекстом однозначні, на відміну від звичайних слів, що реалізують одне з властивих їм значень у контексті.
В.П. Даниленко, визнаючи і виправдуючи полісемію термінів, зокрема категоріальну полісемію, вважає контекст однією з умов досягнення семантичної однозначності термінів. Повторюваність контексту закріплює за терміном суворо визначене його значення. Такий постійний стійкий контекст В.П. Даниленко називає стандартним. А.І. Крилов також звертає увагу на сенсорозрізнювальну роль контексту в термінології [15, с.90]. О.С. Ахманова вважає, що
Loading...

 
 

Цікаве