WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Синхронія та діахронія терміносистеми цивільного права - Дипломна робота

Синхронія та діахронія терміносистеми цивільного права - Дипломна робота

поле і дискурс.
Для виявлення і дослідження специфічних функцій терміна нам здалося необхідно насамперед виявити конкретні сфери його вживання, що були представлені нами у виглядіпольової структури з ранжируванням за ступенем частотності вживання термінів в порівнянні з іншими лексичними одиницями.
Ми також розглянули фреймову структуру тексту з цивільно-правової тематики, попередньо давши визначення поняттю "текст", і на основі викладеного ми дійшли висновку, що до структурних одиниць фреймової організації наукових текстів належать заголовкові фрейми, інтродуктивні комунікативні фрейми, основні комунікативні фрейми, кінцеві фрейми та фрейми наукового апарату. Однією з основних рис проаналізованих текстів є наявність наукової термінології і використання саме спеціальних термінів створює той особливий фон, який відрізняє їх від текстів, присвячених іншій проблематиці. Особливе значення серед структурних одиниць фреймової організації текстів подібного виду мають асиндетичні субстантивні терміносполучення, реалізація потенціалу яких веде до високої інформативності наукових текстів.
ВИСНОВКИ
На сучасному етапі історичого розвитку українська держава переживає цілу низку перетворень, одним з найважливіших серед яких є формування нової господарської системи. Надзвичайно важливим елементом нового господарського механізму є ринок, який повинен який повинен перетворитися в поєднанні з державним регулюванням в активний інструмент, що сприяв би ефективній діяльності учасників суспільного виробництва.
Посилюється роль цивільно-правового договору в самостійній організації господарської діяльності суб'єктів товарно-грошових відносин. Законодавча практика України сприймає досвід ( і позитивний, і негативний) зарубіжних правових доктрин і законодавства. Так, правові акти про акціонерні товариства готувалися з урахуванням зарубіжного акціонерного та іншого законодавства.
Взаємодія вітчизняного та іноземного цивільного відбувається і у таких формах, як надання іноземній правовій нормі значення юридичного факту, або виступ іноземної правової норми передумовою акту правозастосування. В усіх цих випадках необхідно звертатися до іноземного права.
І тому в даній роботі ми намагалися якнайповніше дослідити закономірності вживання та функціонування термінів цивільного права. Ми дали визначення поняттям "термін" та "терміносистема", визначили вимоги, яким вони повинні відповідати. Належна увага була приділена методиці виділення термінів за рахунок їх характерних відмінностей від загальновживаної лексики. Це питання чітко пов'язане з проблемою визначення місця та значення наукової термінології в художній та спеціальній літературі, ступеня залежності точності наукової мови від правильного вживання термінів.
Наші практичні зусилля були направлені на висвітлення найдзвичайно важливого та дискусіного явища полісемії термінів взагалі та термінів цивільного права зокрема. Дослідження сфер вживання термінів цивільного права допомогло нам визначити функціональний статус термінів у кожній сфері. Результатом наших досліджень стало також визначення основних структурних елементів фреймової організації фахових текстів з цивільного права та особливої ролі в їх структурі термінологічних словосполучень, визначивши основні типи останніх за кількістю компонентів та характером стрижневого компонента або ядра, тим самим вказавши на термінологічну неспроможність практичо всіх частин мови, крім іменників. Іменники в наукових і технічних текстах, як правило, інформативніші, за дієслова і прислівники, що широко вживаються як структурні компоненти складених термінів, уточнюючи і диференціюючи значення основного, базового терміна в терміносистемі (так званої домінанти). Для наукового стилю характерна і кількісна перевага іменників над іншими частинами мови. Але для практичних потреб викладання іноземної мови як терміни повинні бути виділені і зафіксовані в навчальних термінологічних словниках не тільки іменники, але і деякі прикметники дієслова, прислівники, що позначають специфічні для відповідної галузі знань поняття, тому що науковий стиль не складається винятково з одних іменників. При цьому мають на увазі не тільки окремі іменники, але і багатокомпонентні субстантивні словосполучення і їхні скорочення.
Ми також не оминули надзвичайно важливого, на наш погляд питання вмотивованості термінів цивільного права як однієї з основних характеристик спеціальних лексичних одиниць. Нами була розглянута типологія вмотивованості й приділена особлива увага змістовій вмотивоавності, що являє собою з'єднувальний компомент між формою і семантичним змістом мовного знака. Змістова вмотивонаність характеризує здатність внутрішньої форми відображати найбільш релевантні ознаки мовного змісту слова або виразу, тобто розкриває її структурно-семантичні особливості у зіставленні з лексичним значенням.
Сприйняття нової лексики є найбільш повним у випадку усвідомлення учнями/студентами змістової вмотивованості нових одиниць, опанування ними внутрішньою формою і значенням цих одиниць саме в цьому полягає важливість врахування вмотивованості в процесі конструювання навчальних текстів.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Каррі Д.П. Конституція Сполучених Штатів Америки: посібник для всіх / Пер. з англ. О.М. Мокровольського. - К., 1993. - 192с.
2. Shively, W. Philips. Power and Choice: an introduction to political science, 4th ed. New York: McGraw-Hill, Inc., 1995.
3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М., 1966. - 606с.
4. Березовенко Ю.Ф. новый англо-русский юридический словарь. - К.: Евроиндекс Лтд., 1993. - 316 с.
5. Блинова О. термин и его мотивированность // Терминология и культура речи. - М., 1981. - С.28-37.
6. Будагов Р.А. Что такое научный термин. // Язык, история и современность. - М., 1971. - 246с.
7. Горский Д.П. О видах определений и их значении в науке // Проблемы логики научного познания. - М., 1964. - 202с.
8. Грабис Р., Барбаре Д., Бергмане А. Словарь лингвистических терминов.- Рига,1963. - 256с.
9. Гражданинов Е.Ф. Метод систематизации философских категорий. - Новосибирск, 1985. - 316с.
10. Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании // Вопросы языкознания. - 1978. - № 4. - С.76-86.
11. Д'яков А.С. та ін. Основи термінотворення: Семант. та соціолінвіст. аспекти.- К.: Вид. дім " KM Academia", 2000. - 218с.
12. Канделаки Т.Л. Лингвистические проблемы научн.- техн. терминологии. - М., 1970. - 272с.
13. Капанадзе Л. А. Взаимодейсивие терминолгической и общеупотребительной лексики. // Развитие лексики современного русского литературного языка. - М., 1965. - 178с.
14. Капанадзе Л. А. О понятиях "термин" и "терминология". // Развитие лексики современногорусского языка. - М., 1965. - 196с.
15. Капаницкая Е.В. Предметно-понятийная отнесенность термина и точность научной речи ? ? Межвуз. тематич. сб. науч. тр. ? Под ред. В.Н. Немченко. - Горьк. гос. ун-т., Горький, 1987. -
Loading...

 
 

Цікаве