WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Текстові комп’ютерні редактори на заняттях англійської мови - Реферат

Текстові комп’ютерні редактори на заняттях англійської мови - Реферат

справедливого суспільства.
Після повернення з армії до Олешок військовий сюжет у житті Миколи Куліша незабаром знаходить нове продовження. Це було зумовлено тією ситуацією, що склалася на Херсонщині під час громадянської війни й безпосередньою участю М.Куліша у революційному русі в Україні. У липні 1919 року, перебуваючи в Херсоні, він займається формуванням Дніпро-вського селянського полку. З цим полком Куліш захищав Херсон і Миколаїв у боях з військом Денікіна. З цим полком, відступаючи, він дійшов до Києва. З цим полком він побачив Україну в огні. Побачене й пережите у ті часи пізніше відбилося у незавершених романі та кіноромані, а також у драматичній поемі "Патетична соната" - одному з найвищихтворчих досягнень М.Куліша.
Завершував Куліш свою військову біографію начальником штабу групи військ Херсонського напрямку, а трохи пізніше - військовим керівником Херсонського та Дніпровського повітових військкоматів. За плечима залишилося дві війни, п'ять місяців в'язниці за гетьманського правління, створення революційних повстанських формувань, членство у повітовому ревкомі. Цими подіями був сповнений другий період життєшляху драматурга.
З 1921 року М.Куліш знову на цивільній службі. Починається третій період його життя, у якому головне місце посіла так довго очікувана ним літературно-художня діяльність.
Певний час М.Куліш обіймає адміністративні посади в Олешках, відда-ється освітянській службі у Дніпровському повіті. Він організує школи, дбає про учнів та вчителів. Йому неодноразово доводилося пішки ходити селами й містечками Херсонщини, знайомлячись зі станом педагогічних справ у рідному краї. У голодному 1921 році він доклав неймовірних зусиль, щоб врятувати багатьох школярів від смерті й зберегти від розпаду численні маленькі школи. Мандруючи степами й селами Таврії (нерідко з гвинтівкою за плечима), Куліш зустрічається з різними людьми, конфліктами, ситуаціями. У його творчій уяві складається задум майбутньої драми "97". Він робить перші ескізи до неї. Однак його ім'я як літератора ще нікому не відоме.
Наприкінці 1922 року Куліш одержав підвищення по службі й перебирається до Одеси. На новому місці турбот з ранку до ночі. У системі губернської освіти, де Куліш працює інспектором шкіл, безліч проблем, засідань, термінових завдань. В одному з листів він образно й жартівливо розповідав про себе: "Навантажили мене, як верблюда. По нашому виходить - дали "нагрузку", і от тая нагрузка придавила мене, як стопудова вага. Лед-ве дихаю". І все ж таки М. Куліш викроює нічні години, щоб писати.
Портрет Миколи Куліша одеського періоду виразно й з гумором намалював Юрій Смолич. Описуючи свою зустріч з ним, що сталася 1924 року, Смолич згадував: "Куліш виявився …не таким вже й молодим - мав добрі вуса і виглядав за тридцять років. Зодягнутий був у довгу білу со-рочку, підперезану тонким очкуром, та галіфе хакі у стоптані чоботи. Професією - вчитель.
- Куліш, - рекомендувався він. - Микола, - додав по короткій паузі і якось хмикнув собі у вуса, - щоб, бува, не сплутали з Паньком Кулішем: той давно вмер, а я ще живий, той був з панків, а я - з мужиків, той був письменник, а я тільки так собі… маракаю…
Видно було, що він ніяковіє і, як усі соромливі люди, гнівається на себе самого за свою сором'язливість, а щоб її якось заховати, - костричиться".
Перебування в Одесі внесло у літературний розвиток М.Куліша нові якості та нюанси. Він стає членом письменницької спілки "Гарт", відвідує засідання її художньо-літературної студії, стежить за мистецькою динамікою в Україні. Саме в Одесі, незважаючи на величезну зайнятість, Куліш закінчує п'єсу "97" і з маловідомого літератора стає знаменитим драматургом. Про нього пишуть провідні митці, літературознавці, журнали, газети. Про нього говорять на творчих вечорах і у державних колах. До нього звертаються режисери, театри, актори.
Феноменальний успіх драми "97", що була поставлена у Харкові восени 1924 року, сприяє тому, що керівництво "Гарту" ставить питання про переїзд Миколи Куліша до столиці України. Й з кінця літа 1925 року драматург живе і працює у Харкові.
Олешки, Одеса, Харків - такою є географія становлення літературного таланту М.Г.Куліша. Харкову у цьому ланцюжку належить найвагоміша роль.
У столиці Куліш опинився в центрі духовно-творчого буття. Видатне письменницьке оточення - М.Хвильовий, Г.Епік, Остап Вишня, Ю.Яновський, П.Тичина, І. Дніпровський, дружні й творчі контакти з якими збагачували його художній світогляд. Літературні читання, зустрічі, бесіди. Безпосереднє знайомство з представниками різноманітних мистецьких й художніх напрямків, течій. Плідна багаторічна співпраця з трупою театру "Березіль" та його режисером-концептуалістом Лесем Курбасом. Пошук своєї мистецької позиції, власної художньої індивідуальності, полеміка з лідерами інших літературних орієнтацій, напружене дослідження життєвих явищ і тенденцій.
Ім'я та постать Миколи Куліша швидко набирають ваги. Він стає однією з центральних постатей літературно-художнього процесу в Україні та безумовно головною постаттю в українській драматургії 20-х - початку 30-х років ХХ століття. Його п'єси виставляються театрами різних стилів та уподобань. Навколо його творів спалахують дискусії - завзяті, емоційні, різкі. Його персонажі виходять за межі суто літературних образів й осмислюються найбільш проникливими сучасниками як символи доби українського Ренесансу.
Навколо М.Куліша групуються письменники. Вони цінують у ньому самобутність думки, свіжість погляду на оточуючі процеси, вміння відстоювати власні переконання. Вони визнають у ньому одного з найталановитіших, найяскравіших українських драматургів. Куліша обирають другим президентом ВАПЛІТЕ. Він входить до складу редколегії провідного літературного часопису України "Червоний шлях", друкується у популярному альманасі "Літературний ярмарок", виступає з полемічними статтями, зустрічається зі своїми читачами й глядачами.
У харківський період талант Миколи Куліша піднявся на найвищий щабель свого розвитку. В цей час його знала вся Україна. Він створює п'єси "Народний Малахій", "Патетична соната", "Маклена Граса", що стали новим словом не тільки в українській драматургії, а й у художньому мисленні європейських літератур.
На межі 20-их - 30-их років для
Loading...

 
 

Цікаве