WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Принцип мотивованості як складова частина комунікативного методу навчання іноземної мови - Курсова робота

Принцип мотивованості як складова частина комунікативного методу навчання іноземної мови - Курсова робота

збереження, так і відтворення матеріалу.
Прикладом може бути така вправа.
Подане невелике висловлювання, де говориться про те, як школярі допомагають фермерам. В тексті є декілька нових слів, що підлягають засвоєнню, які означають види робіт на полі (косити, полоти та ін.).
Завдання до висловлювання (по тексту):
- Які види робіт діти виконують на полі?
- Що їм особливо подобалось робити?
- Які види робіт, на твою думку, найважчі?
- Як ти думаєш, що з цього діти вміли робити раніше?
Очевидно, що учні будуть змушені в своїх висловлюваннях оперувати новими словами.
Після цього йде друга серія питань, при відповіді на які учні повинні будуть використовувати ті ж слова, але без опори на текст, стосовно себе а також інші слова, необхідні для бесіди про роботу на полі.
- Скажіть, що робили ви на городі цього року?
- А що ви робили минулого року?
- Скажіть, хто з вас як працював?
Зрозуміло, завданнями, що сприяють спрямованому засвоєнню, можуть бути не тільки питання.
Звідси слідує правило навчання: мовний матеріал в будь-якому вигляді повинен запам`ятовуватись і відтворюватись на уроці тільки в процесі виконання мовно-розумових завдань, тобто мимовільно.
4. Новизна як основа продуктивності говоріння.
В методичній літературі ця проблема виступає під назвою "навчання непідготовленому мовленню", так як поняття репродуктивності пов`язується звичайно з поняттям підготовленості, а поняття продуктивності - з поняттям непідготовленості.
Отже, орієнтиром повинно служити продуктивне говоріння, продуктивне володіння. Цей орієнтир служить передумовою до втілення принципу новизни: з одного боку, продуктивність мовного продукту виявляється в новизні його форми і змісту, з другого - новизна, як принцип забезпечує розвиток у мовного вміння якості продуктивності.
Важливо знати, як, якими діями можна спонукати учня до вибору тих чи інших мовних засобів і яка кількість ситуацій необхідна для досягнення продуктивного вміння володіння певним матеріалом.
Отже, варіювання мовних ситуацій і управління використанням в них мовного матеріалу є головним засобом досягнення продуктивного говоріння.
5. Новизна як основа інтересу.
Роль інтересу в навчанні завжди високо оцінювалась всіма педагогами. "Знання, засвоєні без інтересу, не забарвлені власним позитивним ставленням не стають активним надбанням людини"(С.М.Бондаренко).
Важливість інтересу полягає в тому, що він є і передумовою навчання і його результатом. Інтерес, з одного боку є засобом і запорукою ефективності навчання; з другого боку, ефективне навчання підтримує інтерес і він робиться сталим. Для розвитку інтересу до оволодіння мовним вмінням необхідне постійне впровадження новизни у всі елементи навчального процесу.
Таким чином, комунікативний метод навчання говорінню, як виду мовної діяльності і засобу спілкування включає в себе п`ять принципів:
а) принцип мовно-розумової активності;
б) принцип індивідуалізації при ведучій ролі його особистісного аспекту;
в) принцип функціональності;
г) принцип ситуативності;
д) принцип новизни.
Подані принципи повністю відображають закономірності комунікативного навчання мовній діяльності.
Комунікативний метод призначений для навчання говорінню. В цьому випадку "метод" як поняття стає однозначним: його ознаками володіє тільки метод навчання якомусь виду мовної діяльності. На основі методу можуть бути створені різноманітні системи навчання, в залежності від того, якій мові навчають і в яких умовах. Скажімо, можуть функціонувати системи навчання говорінню на німецькій, англійській, російській мовах в школі, в мовному і немовному вузах.
Сучасні психологи і педагоги єдині в тому, що якість виконання діяльності і її результат залежать перш за все від спонук і потреб індивіда, його мотивації, саме мотивація викликає цілеспрямовану активність, що визначає вибір засобів і прийомів, їх впорядкування і досягнення мети. Мотивація є тому "запускним механізмом" всякої людської діяльності будь то праця, спілкування чи пізнання. Живить і підтримує мотивацію відчутний, реальний, етапний і кінцевий успіх.
Одним із різновидів внутрішньої мотивації є комунікативна мотивація. Комунікативність - це перша і природна потреба тих, що вивчають іноземну мову. Неформальні бесіди з учнями і спеціальні соціологічні опитування показали, що незалежно від віку і соціального статусу всі вони свідомо і одностайно формують свої потреби як чисто комунікативні, а саме говорити на іноземній мові з товаришем, колегою, читати для розширення кругозору, з професійною метою і для задоволення, писати іноземному товаришу, колезі.
Однак незважаючи на таке велике прагнення спілкуватись зі сторони учнів, саме цей тип мотивації найтяжче зберегти. Справа в тому, що при оволодінні іноземною мовою в атмосфері рідної мови, іноземна мова постає як штучний засіб спілкування. Він ніяк не може конкурувати з рідною мовою, довершеним і всеохоплюючим засобом спілкуванням. І так звані "природні" ситуації, що використовуються при навчанні, носять по суті штучний характер. Тому, якщо розраховувати лише на природу комунікацію на іноземній мові, навряд чи вдасться зберегти мотивацію і досягти успіху.
Важливо отже, розуміти що комунікація на іноземній мові на заняттях носить в основному умовний характер, і це наближує її до сценічної комунікації. Звідси звертання до уяви учнів, до фантазії, гри є органічним компонентом ефективного навчання на іноземній мові. Навчаючій стороні слід постійно спонукати учнів до перевтілення у типові характери, провадячи їх через різноманітні "типові обставини".
За ознакою умовності мовного стимулу і процедури навчальної операції комунікативні вправи діляться на: умовно-мотивовані (умовна бесіда) і реально-мотивовані (дискусія, коментування). Для перших характерні риси, які в деякій мірі співвідносяться з їх тренувальними вправами. Це головним чином те, що в самій процедурі виконання мається деяка умовність, неприродність, а мовний стимул носить штучний навчальний характер. Беручи участь наприклад в умовній бесіді, школярі не можуть не відчувати, що вони виконують саме вправи.
У вправах другого різновиду мотивація мовних актів майже реальна (як наприклад в дискусії). Тут ступінь наближення мовних дій до того, що має місце в натуральних умовах, є найвищою.
У відповідності з вимогами сучасної дидактики вчитель повинен довести до відома учнів задачі сучасного уроку. Прийняттязадачі учнями - відправний момент для виникнення мотивації, а отже і успішного втілення задачі. Тому важливо, як вони повідомляються учням. Перш за все повинні бути названі задачі, пов`язані з оволодінням мовними видами діяльності аудіювання, говоріння, читання. Вчитель при цьому повинен бути в змозі стати на точку зору учнів даного класу, тоді йому вдасться "перевести" формулювання задачі з методичної мови на мову учнів і таким чином "запросити" їх до навчання-спілкування.
Наприклад:
З книги для вчителя Задачі, які ставить вчитель перед класом
Шостий клас,
Loading...

 
 

Цікаве