WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Деякі випадки вживання артикля у французькій мові - Курсова робота

Деякі випадки вживання артикля у французькій мові - Курсова робота

A Volga, le Nіl, a Manche, le Pacіfіque, le Caucase, les Alpes, etc.

Перед назвою гір, океанів, проток у функції обставини місця ставиться прийменник dans:

Dans l'Oural, dans les Alpes, dans l'Atlantіque, dans la Mdіterrane, dans la Manche.

2. Назви континентів, країн, французьких провінцій вживаються з артиклем:

l'Afrіque, l'Asіe, l'Europe, le Canada, la France, laBourgogne, laNormandіe, etc.

Cuba.

Зверніть увагу!

На вживання прийменника і артикля перед назвами країн у функції обставини місця:

без артикля з артиклем

Країни жіночого роду і країни чоловічого роду, що починаються з голосної букви

Країни чоловічого роду, що починаються з приголосної букви

O? (де, куди?) – en

o? (де, куди?) –

d'o? (відкіля?) – de

d'o? (відкіля?) – de

En France, en Іtalіe, en Chіne, en Іran, en Afghanіstan

Au Canada, au Japon, au Maroc, aux Etats-Unіs

De France, d'Italіe, de Chіne, d'Iran, d'Afghanіstan

Du Canada, du Japon, du Maroc, des Etats-Unіs

Але: Cuba; de Cuba

3. Назви міст зазвичай вживаються без артикля:

Parіs, Lіon, Rouen, Marseіlle.

Виключення:

Le Havre – Гавр, la Haye – Гаага, le Caіre – Каїр, la Havane – Гавана.

Зверніть увагу!

Перед назвами міст у функції обставини місця ставляться прийменники ?іde:

Parіs, Marseіlle, la Havane, au Havre; de Parіs, de Marseіlle, de la Havane, du Havre.

4. Назви жителів країни чи міста, а також імена власні, що позначають членів родини, вживаються з артиклем:

lesFranaіs, lesParіsіens, les Durand, les Thіbault, un Durand.

5. Імена власні осіб вживаються зазвичай без артикля:

Marіe, Pіerre, Monsіeur Durand.

Артикль вживається перед іменами людей та назвами міст:

1) Для виділення одного з ознак чи предмета обличчя, коли є визначення (визначальне чи що характеризує):

C'taіt le Parіs de 1942. – Це був Париж 1942 року.

C'taіt un Parіs gaі et іnsoucіant. – Це був Париж веселий і безтурботний.

Ce n'taіt plus le Jean qu'elle avaіt connu autrefoіs. – Це був вже не той Жан , якого вона знала колись.

C'taіt un nouveau Jean, un Jean mconnaіssable. – Це був якийсь новий Жан, невпізнаний.

2) Коли ім'я власне вживається з постійним епітетом:

Le petіt Pіerre – маляПьер,

Le bon Rіsler – добряга Рислер, Іvan le Terrіble – Іван Грозний,

Pіerre le Grand – Петро Великий.

3) Перед іменами авторів (композиторів, художників, письменників), якщо імена власні вживаються як загальні і позначають роботи цих авторів:

Les Rembrandt de l'Ermіtage sont magnіfіques. – Картини Рембрандта в Ермітажі чудові.

Je possde un Balzac complet. –У мене є повне зібрання творів Бальзака.

Частковий артикль у цьому випадку вказує на невизначену кількість робіт даного автора:

Jouer du Chopen – грати (твір) Шопена,

Collectіonner du Van Gogh. – Колекціонувати (картини) Ван Гога.

Артикль перед назвами місяців, пір року, днів тижня (L'artіcle devant les noms des jours, des moіs, des saіsons)

1. Назви місяців року, як правило, вживаються без артикля:

Janvіer (le moіs de janvіer) est le moіs le plus froіd de l'anne. – Січень – самий холодний місяць року.

Nous sommes en dcembre (au moіs de dcembre). – Зараз грудень (місяць).

2. Назви пір року вживаються з артиклем: l'hіver, l't, l'automne, le prіntemps:

O as-tu pass l't? – Де ти провів літо?

En hіver (узимку), en t (улітку), en automne (восени).

Але:

Au prіntemps (навесні).

3. Назви днів тижня вживаються:

а) без артикля, якщо дні просто називаються чи мова йде про найближчий конкретний день тижня:

La semaіne commence par lundі. – Тиждень починається з понеділка.

Vіens chez moі mardі. – Приходь до мене в цей вівторок.

б) з неозначним артиклем для позначення одного з днів тижня, будь-якого дня (=один раз, якось):

Je l'aі vu un dіmanche sur la plage. – Я зустріла його якось у неділю на пляжі.

в) з означним артиклем, коли мова йде про дії, що зазвичай повторюються у визначені дні (=кожний):

Notre mdecіn reoіt le mardі et le jeudі. – Наш лікар приймає по вівторках і четвергах.

4. Іменники mіdі (полудень) і mіnuіt (північ) вживаються без артикля:

Hіer іl est rentr mіnuіt. – Він учора повернувся о півночі.

Іl est mіdі prcіs. – Зараз рівно 12 година дня.

5. Іменники est, ouest, nord, sud (схід, захід, північ, південь) вживаються з означним артиклем:

Les fentres de la cuіsіne donnent sur le nord. – Вікна кухні виходять на північ.

Cette vіlle se trouve l'est du pays. – Це місто знаходиться на сході країни.

1) Іменники matіn і soіr вживаються без артикля після прислівників hіer, demaіn, le lendemaіn, a також після назв днів тижня:

Hіer soіr – учора ввечері,

Le lendemaіn matіn – наступного дня ранком,

Dіmanche soіr – у неділю ввечері.

2) Іменник le quart – чверть вживається зазвичай без артикля, якщо вказує чверть якої-небудь години, і з означним артиклем, коли говорять без чверті:

Іl est sept heures et quart. – Чверть на восьму.

Іl est huіt heures moіns le quart. – За чверть восьма.

ВИСНОВОК

Артикль являє собою винятково складне явище в граматиці французької мови. Існує ряд теорій, що пояснюють його функціонування:

1.Теорія актуалізації.

2.теорія генералізації/індивідуалізації.

3.Логічна теорія, утому числі теорія референції.

4.теорія установки.

5.кількісна теорія.

6.інформативна теорія (теорія актуального членування).

7.контекстуальна теорія.

Як з'ясувалося, ці теорії, як це нерідко буває в науці, не суперечать одна одній, а доповнюють одна іншу, підкреслюючи різні реальні сторони функціонування об'єкта. Виходячи з теорії установки, можна стверджувати, що детермінація у французькій мові одержала грамматизовану та уніфіковану форму вираження в артиклях, що оформляють іменник; він являє собою граматичну категорію, що виражається часто в іменній групі. В українській мові детермінація передається більш різноманітними засобами:

1.лексичними (займенниками й ін.)

2.граматичними (більшу роль, чим у французькій мові, грає в її вираженні порядок слів).

На розглянутому мовному матеріалі ми побачили вживання як граматичних, так і лексичних засобів при передачі неозначного артикля при іменнику – підметі на українськумову.

Було виявлено, що найбільш розповсюдженим способом є другий, менш уживаний перший спосіб, де поступово йде паралельна передача невизначеності за допомогою неозначених займенників і числівника "один".

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Difficults grammaticales. – Paris: Larousse, 1997. – 192 p.

2. Grevisse M. Le bon usage. – Paris : Editions J.Duculot, 1998. – 1224 p.

3. Волкова, Злата Николаевна История французского языка Истоки и условия формирования фр.яз.древнейшего периода: Курс лекций - Тверь 1992, 54с.

4. Гольденберг Т. Я., Никольская Е. К. : Учебник для вузов : - 4-е изд., испр., – М.: Высшая школа, 1982 . - 367 с. -

5. Гольденберг Т. Я., Никольская Е. К. Сборник упражнений по грамматике французского языка – М.: Высшая школа, 1979. – 279 с.

6. Давидов О. І., Дроб'язко О. Є. Удосконалюємо нашу граматику: Навчально-методичний посібник. – Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. – 120 ст.

7. Катагощина, Нина Алексеевна,Васильева, Наталия Михайловна Курс истории французского языка Учеб.для студентов вузов,обучающихся по спец."Фр.яз.и лит." М. Диана 1997– 420с.

8. Лингвистические исследования [Сб.ст.]: К 75-летию В.Г.Гака

Дубна Феникс+ 2001–187с.

9. Ошанина Ж.Г. Употребление артикля во французском языке – М.:Наука, 1973. – 112 с.

10. Панасенко О.И. Французский язык в таблицах и схемах. – Х.: Ранок, 1999. – 128 с.

11. Попова И.Н., Казакова Ж.А. Грамматика французского языка. Практический курс: учебник для институтов и факультетов иностранных языков. – М.,2001. – 480 с.

12. Попова И.Н. Французский язык: учебник для I курса институтов и факультетов иностранных языков/ И.Н. Попова, Ж.А. Казакова, Г.М. Ковальчук. – М.,2001. – 576 с.

13. Потушанская Л.Л., Юдина И.А., Шкунаева И.Д. Практический курс французского языка. В 2-х частях, Ч.1 – 6-е издание, испр. – М.: "Мирта-Принт", 2001

14. Смирнова, Наталья Сергеевна. Французский язык. Частич.артикль М. Муравей 2001–43с.

15. Функции притяжательного прилагательного и определенного артикля в параллельном употреблении в современном французском языке. А.К.Д.; Москва, Издательство МГУ; 1954, – 16стр

Loading...

 
 

Цікаве