WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Методика організації навчального процесу в рамках колективного способу навчання іноземній мові - Курсова робота

Методика організації навчального процесу в рамках колективного способу навчання іноземній мові - Курсова робота

налагоджене співробітництво й товариська взаємодопомога;

усвідомлений суспільно корисний характер всіх і кожного учня окремо задається діяльністю;

культивується турбота всіх про кожному й кожний про усіх;

досягається рівність об'єктивних умов для кожного.

1.2 Технологія колективного навчання іноземній мові

Технологія КСН має різні назви: організований діалог, колективне взаємонавчання, навчання в співробітництві. Ця технологія розроблялася А.Г. Ривиним в 30-і роки нашого століття, В.К. Дьяченко в 90-і, а також групами американських педагогів Р. Славиним; Р. Джонсоном і Д. Джонсоном; і Е. Аронсоном.

Основна ідея цієї технології - створити умови для активної спільної навчальної діяльності учнів у різних навчальних ситуаціях. Учні різні: одні швидко схоплюють всі пояснення вчителя, легко опановують лексичним матеріалом; іншим потрібно не тільки значно більше часу на осмислення матеріалу, але й додаткові приклади роз'яснення. Такі діти, як правило, соромляться задавати питання при всьому класі, а часом просто не усвідомлюють, що конкретно вони не розуміють, не можуть сформулювати правильно питання. Якщо в таких випадках об'єднати учнів у невеликі групи (по 3-4 чоловік) і дати їм одне загальне завдання, обмовити роль кожного учня групи у виконанні цього завдання, то виникає ситуація, у якій кожний відповідає не тільки за результат своєї роботи, але що особливо важливо, за результат всієї групи. Тому слабкі учні намагаються з'ясувати в сильних всі не зрозумілі ними питання, а сильні учні зацікавлені в тому, щоб всі члени групи досконально розібралися в матеріалі. Таким чином, спільними зусиллями ліквідуються пробіли. Учитися разом, а не просто щось виконувати разом - от суть даного підходу.

Ще Я.А. Коменський в "Великій дидактиці" оцінював "звернену думку" як каталізатор мислення. Він писав: "Якщо потрібно - відмов собі в чому-небудь і плати тому, хто тебе буде слухати"; і ще: "Багато чого запитувати, засвоювати, учити інших - таємниці великої вченості". Сучасна психологія затверджує: мислення розвивається через мову, отже, КСН по праву входить у пакет розвиваючих технологій.

Основними перевагами КСН вважають:

У результаті регулярно повторюваних вправ удосконалюються навички логічного мислення й розуміння.

У процесі мови розвиваються навички розумової діяльності, включається робота пам'яті, іде мобілізація й актуалізація попереднього досвіду й знань.

Беруть участь всі види пам'яті: слухова, зорова, моторна, вербальна.

Кожний почуває себе вільно, працює в індивідуальному темпі.

Підвищується відповідальність не тільки за свої успіхи, але й за результати колективної праці.

Відпадає необхідність у стримуванні темпу просування одних і понукання інших учнів, що позитивно позначається на мікрокліматі в колективі.

Формується адекватна самооцінка особистості, своїх можливостей і здатностей, достоїнств і обмежень.

Обговорення однієї інформації зі змінними партнерами збільшує число асоціативних зв'язків, а, отже, забезпечує більш міцне засвоєння.

У пошуках шляхів більш ефективного використання структури уроків різних типів особливу значимість здобуває форма організації навчальної діяльності учнів на уроці.

Це сполучення двох або декількох форм організації навчальної роботи. Оскільки на уроці можуть бути використані різні форми організації навчальної роботи учнів, то можна розглядати урок як деяку сукупність організаційних форм навчання.

У сучасній дидактиці під поняттям "загальні форми організації навчання" поєднуються фронтальні (загально класні), групові (бригадні) і індивідуальні форми навчальної роботи.

Фронтальною формою організації навчальної діяльності учнів називається такий вид діяльності вчителя й учнів на уроці, коли всі учні одночасно виконують однакову, загальну для всіх роботу, всім класом обговорюють, порівнюють і узагальнюють її результати.

Індивідуальна форма організації роботи учнів на уроці припускає, що кожний учень одержує для самостійного виконання завдання, спеціально для нього підібране відповідно до його підготовки й навчальних можливостей.

Групова форма організації навчальної роботи учнів. Головними ознаками групової роботи учнів на уроці є:

клас на даному уроці ділиться на групи для рішення конкретних навчальних завдань;

кожна група одержує певне завдання й виконує його спільно під безпосереднім керівництвом лідера групи або вчителі;

завдання в групі виконуються таким способом, що дозволяє враховувати й оцінювати індивідуальний внесок кожного члена групи.

Крім вище перерахованих форм, В.К. Дьяченко відносить до них і колективну форму організації навчального процесу.

Колективне навчання - це тільки таке навчання, при якому колектив навчає кожного свого члена й кожний член колективу бере активну участь у навчанні своїх товаришів по спільній навчальній роботі.

Таким чином, колективна форма організації навчальної роботи - це навчання у динамічних парах, або парах змінного складу.

Колективні види роботи роблять урок більш цікавим, живим, виховують в учнів свідоме відношення до навчальної праці, активізують розумову діяльність, дають можливість багаторазово повторювати матеріал, допомагають учителеві пояснювати й постійно контролювати знання, уміння й навички в учнів усього класу при мінімальній витраті часу вчителя.

Перехід до навчання в парах змінного складу або динамічних пар можливий лише в тому випадку, якщо учні навчилися працювати в постійних парах і групах. Тому як підготовча робота на уроках у початкових класах найчастіше має місце сполучення загально класної й індивідуальної форми роботи. Але на практиці можна спостерігати, що не все беруть активну участь у загально класній (фронтальній) роботі, так само як і не всі можуть індивідуально впоратися з тим завданням, що учитель пропонує для самостійної роботи, тому що всім дається однакове завдання. Таким чином, учитель не може врахувати рівень підготовленості й індивідуальні особливості кожного учня. Така робота може бути здійснена за допомогою диференційованих завдань. Застосовуючи на уроці диференційовані завдання, учитель тим самим виводить клас на колективну форму навчання.

Групова форма використається на уроках по різних шкільних предметах як при вивченні нового матеріалу, його закріпленні, повторенні, відпрацьовуванні й удосконалюванні практичних навичок і вмінь. Досвід застосування цієї форми на уроках іноземної мови в середній школі не так великий через недостатню сформованість спілкування. Тому групову форму використають головним чином на заключних етапах роботи з розмовної теми, а так само під час обговорення прочитаного прослуханого або просто цікавого.

Можна припустити, що якщо КСН в групі використати протягом усього процесу оволодіння індивідуальним спілкуванням, то будуть формуватися навички й уміння, здатні до функціонування в міжкультурній комунікації, можна виховувати культуру розумової праці, створювати атмосферу взаємодопомоги, і, нарешті, буде задоволена потреба учнів у самостійному придбанні й поповненні знань. Надалі це допоможе школярам удосконалюватися в іноземній мові й використати його для поглиблення своїх знань у різних галузях науки, техніки й громадського життя, як цього вимагає програма.

1.3 Організація колективного навчання іноземній мові

Американські педагоги вважають, що активність учнів при виконанні завдань значно підвищується в невеликій групі про 3 до 5 або від 2 до 6 учнів. Провідними критеріями включення учнів у ту або іншу групу є:

1) Психологічна сумісність учнів, що проявляється у взаєминах школярів і їхнім бажанням або небажанні працювати разом.

2) Однакова кількість хлопчиків і дівчинок, а також представників етнічних меншостей і дітей з фізичними недоліками, щоб через спільну групову діяльність здійснювати вплив на психологічний клімат класу.

3) Приблизно однаковий темп роботи членів групи, (а саме швидкість читання).

Щоб групу пустити в хід, доцільно серед її членів призначити або вибрати лідера, якому можна було звернутися за роз'ясненням мети, ходу й очікуваного результату спільної діяльності, який би зумів першим виконати завдання й включити в активну роботу всіх. Лідером намагаються призначити учня, що має гарні організаційні здібності й володіє прийоми виконання конкретного навчального завдання, а іноді просто сильного учня.

Іноді замість лідера можна призначити кожного члена групи відповідальним за певну ділянку спільної діяльності, а саме:

за роздачу й повернення навчального матеріалу;

за обов'язкову участь усіх у виконанні завдання;

за письмову фіксацію відповідей членів групи;

за перевірку правильності розуміння;

за презентацію матеріалу класу.

Успіх колективної навчальної діяльності залежить і від того, наскільки структура навчальної взаємодії між учителем і створеними групами й між самими членами групи співвіднесена зі змістом навчальної діяльності Експерименти психологів показали, що найбільше утруднення викликають планування й контроль.

При роботі з текстами від членів групи потрібно або спільний виклад змісту загального тексту, або індивідуальний переказ різних текстів один одному з наступною перевіркою розуміння й навчанням членів групи викладу отриманої інформації. Успіх спільної діяльності тут залежить від ступеня розвиненості вмінь трансформувати й інтегрувати текст, а також працювати з функціональними опорами, допомагаючи один одному. Особливого значення набуває володіння учнями дією взаємоконтролю, щоб група могла самостійно здійснювати його по ходу роботи з виставлянням оцінок у листки контролю. Наприкінці уроку вчитель може вибірково послухати окремих її членів, щоб перевірити об'єктивність оцінок і результативність спільної роботи.

Loading...

 
 

Цікаве