WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Використання казки під час навчання граматики англійської мови - Курсова робота

Використання казки під час навчання граматики англійської мови - Курсова робота

Заповідь " Будьте, як діти!" визначає поводження вчителя на уроці.

Однією з найважливіших умов навчання молодших школярів іноземній мові є формування в них позитивного відношення до навчання й пізнавальних інтересів. Тому урок повинен бути організований так, щоб учні працювали із

Дітям необхідно допомагати домагатися успіхів, тобто допомагати здобувати знання й навички й застосовувати їх на практиці.

1.2 Технологія формування граматичних навичок учнів

Під граматичною навичкою ми розуміємо автоматизоване використання граматичних засобів у мовленні. Є.І. Пассов визначає граматичну навичку як "здатність мовця вибрати модель, адекватну мовному завданню й оформити її відповідно нормам даної мови, причому все це - миттєво".

Існує думка, що оволодіння мовленнєвими навичками створює достатню психологічну базу для формування мовних умінь, без того, щоб спеціально й досить довго тренувати учнів у вживанні даних граматичних явищ у мовних вправах, спрямованих на створення мовних граматичних навичок. Характер навички визначає значною мірою й характер вправ: мовленнєві навички здобуваються в мовленнєвих, не ситуативних, немовних вправах, тоді як мовні граматичні навички можуть успішно формуватися переважно в ситуативних мовних вправах. Ототожнення язикових і мовних граматичних навичок знайшло своє відбиття, наприклад, у методичній концепції B. C. Цетлін [13, c.42].

У граматичній навичці можна виділити складові його більше приватні дії:

1) вибір структури, адекватної мовному задуму мовця (у даній ситуації);

2) оформлення мовних одиниць, якими заповнюється структура відповідно до норм даної мови й певним тимчасовим параметром;

3) оцінка правильності й адекватності цих дій.

Як відомо, граматичні навички відрізняються друг від друга настільки, наскільки різні самі види мовної комунікації (говоріння, читання, аудіювання, письмо).

У цей час в педагогів, психологів і методистів відсутня єдина думка про роль і місце граматики в навчанні іноземній мові. Окремі автори вважають, що формування граматичних навичок - одне зі слабких місць у навчанні іноземній мові в школі.

Граматиці, як таковій, у школі не навчаються взагалі, а граматичні навички формуються на інтуїтивній, несвідомій основі. У цьому й вбачається одна з основних причин "слабких місць" у процесі їхнього формування, коли учні як би вживають у мовленні язикові структури, але не усвідомлюють їхньої граматичної інформації, а отже, не завжди точно розуміють їхнє значення, не опановують умінням самостійно конструювати речення по граматичних зразках.

Так, Г.В. Рогова вважає, що неможливо відривати граматику від мовлення, без граматики неможливе оволодіння якою-небудь формою мовлення, тобто граматика поряд зі словниковим і звуковим складом являє собою матеріальну основу мовлення. Граматиці належить організуюча роль. У корі головного мозку діє система стереотипів, що і диктує ці правила організації слів у зв'язне ціле. Система стереотипів визначає існування інтуїтивної, неусвідомлюваної граматики, що носить у собі кожна людина рідною мовою. При вивченні іноземної мови також необхідно запустити механізм стереотипів на базі відібраного граматичного мінімуму, тобто створити інтуїтивну граматику, що сприяла б організації мовлення іноземною мовою [8,c.14].

При цьому треба мати на увазі наступні істотні відмінності в умовах оволодіння рідною й іноземною мовами, які позначаються на підході до навчання граматиці іноземної мови:

1. Рідна мова є первинним життєво необхідним засобом спілкування, засвоєння якого природно мотивується, адже рідна мова засвоюється в дитячому віці, паралельно із пристосуванням дитини до навколишнього середовища. Іноземна мова - вторинний засіб спілкування, використання якого не диктується життєвою необхідністю. Оволодіння іноземною мовою починається в шкільному віці, коли основний засіб спілкування - рідна мова - уже склався; тому потрібні спеціальні зусилля для виклику мотивації вивчення іноземної мови.

2. Рідна мова засвоюється в природному мовному середовищі, з якого дитина без спеціальних зусиль, тобто мимоволі й у стислий термін, вирізняє закономірності. Засвоєння іноземної мови відбувається в навчальних умовах у чужорідному для неї середовищі. Тут немає достатньої бази для мимовільного виявлення закономірностей. Тому при оволодінні граматикою в шкільному курсі іноземної мови особлива увага повинне бути приділена теорії і її оптимальному сполученню з мовною практикою, а також співвіднесенню довільної форми уваги з мимовільною, тобто послідовному здійсненню принципу свідомості.

Уміння змінювати й сполучати слова - одна з найважливіших умов практичного володіння мовою й використання його як засобу спілкування. Уміння змінювати й сполучати слова в мовленні ефективно тільки в тому випадку, якщо воно здійснюється автоматично, тобто включає необхідний набір граматичних навичок.

Таким чином, проблема навчання усного іншомовного мовлення на сучасному етапі розвитку теорії й практики викладання іноземних мов у школі відноситься до найбільш актуальних й усе ще недостатньо досліджених [9, c. 20].

"Людина може знати граматичні правила якої-небудь мови, але не володіти її мовними нормами, тому що вона не має відповідних мовних зв'язків, що проявляються в інтуїтивному оформленні граматичної сторони мовлення, при якому людина усвідомлює лише зміст висловлення, але не форму його вираження. Це спостерігається часто при недосконалому володінні іноземною мовою".

Виходячи із цього, варто виділити основні положення, на яких повинне будуватися навчання граматиці:

1. Навчанню граматиці варто надавати з перших кроків її вивчення комунікативну спрямованість, тому що граматика - це один з найважливіших засобів, що забезпечують акт комунікації. Отже, весь процес її викладання зможе бути побудований на природній мотиваційній основі, чому в цей час надається велике значення. Навчання граматиці повинне бути стилістично цілеспрямовано, при чому дуже важливо звертати увагу на той факт, що вживання граматичних форм і конструкцій, також як і лексичних одиниць, обумовлено не тільки нормою мови, але й нормою мовлення.

2. У змісті навчання граматиці повинен знайти відбиття не тільки мовленнєвий, але й мовний матеріал, відібраний відповідно до певних критеріїв. При встановленні критеріїв відбору важливо пам'ятати про загальну комунікативну орієнтацію навчання.

3. Навчання граматиці в практичному курсі припускає облік особливостей рідної мови.

4. Ознайомлення з новим граматичним матеріалом, що включає показ і пояснення, можливо, здійснювати шляхом його аудітивного пред'явлення в різних мовних ситуаціях спілкування (мовлення викладача, диктора, носія мови):

візуально - на основі широких контекстів, запозичених з різних літературних жанрів;

аудіовізуально - використання кінофрагментів, при чому при будь-якому варіанті ознайомлення необхідно враховувати стилістичні особливості використання досліджуваних форм у мовленні.

Слід зазначити, що в деяких випадках, з огляду на особливість того або іншого явища, показ і пояснення краще будувати на окремих реченнях. Від такого пред'явлення матеріалу не слід відмовлятися заради дотримання принципу комунікативності, тому що будь-який метод викладання повинен бути гнучким. Однак обов'язковою умовою є змістовність прикладів.

5. При показі й поясненні граматичного явища дуже важливо виділяти орієнтири, що забезпечують надалі їхнє цілеспрямоване використання у всіх видах мовної діяльності.

При виділенні орієнтирів необхідно знати особливості досліджуваної мови в порівнянні з рідною мовою що навчаються, про що писав ще у свій час Л.В. Щерба. Досягненню цієї мети сприяє вивчення порівняльних граматик, а також порівняльний аналіз рідної мови й іноземної.

6. Трактування граматичних явищ, що здійснюється головним чином при ознайомленні з ними, повинне відповідати рівню розвитку сучасної лінгвістики.

7. Організація тренування й застосування припускає або умовно-комунікативну, або комунікативну спрямованість. Більша заслуга в цій області належить Є.І. Пассову, що довів й показав, що навіть елементарним вправам тренувального характеру можна надавати умовно-комунікативну спрямованість.

8. Процес оволодіння граматичними явищами досліджуваної мови будується у світлі сучасних наукових даних як процес постійного оволодіння граматичними діями й операціями, що співвідносять із відповідними вмінням

Відповідно до принципу поетапності організації засвоєння робота над граматичним оформленням мовлення охоплює кілька етапів: орієнтування виконання, контролю (самоконтролю). Це значить, що кожна граматична дія повинне освоюватися послідовно:

1. ознайомлення з нею й усвідомлення її значення й (у різному ступені) форми;

2. тренування в її практичному використанні по опорах у мікроконтексті;

3. застосування на репродуктивному рівні по опорах, на основі механізму аналогії;

4. застосування на продуктивному рівні.

Розділ II. Використання казки під час навчання граматики англійської мови

2.1 Методика роботи з казкою на уроках англійської мови

Серед проблем, теоретично й експериментально розв'язуваних методикою іноземних мов, комунікативна компетенція й способи її досягнення є однієї з найбільш актуальних.

Сучасні інтерпретації комунікативної компетенції в області викладання іноземних мов сходять до визначення американського вченого Д. Хаймза, відповідно до якого, "комунікативна компетенція - це те, що потрібно знати мовцеві для здійснення комунікації в культурозначимих обставинах".

Loading...

 
 

Цікаве