WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Особливості аргументації в політичному дискурсі як перекладацька проблема - Курсова робота

Особливості аргументації в політичному дискурсі як перекладацька проблема - Курсова робота

Як часто чоловіки та жінки звертаються до тієї чи іншої тактики показано в таблиці, яка подана в Додатку 1. В таблиці вказано скільки разів чоловіки та жінки застосовують у своїх промовах ту чи іншу тактику аргументації. Відповідно до результатів, поданих у таблиці, жінки у своїх промовах частіше вдаються до тактики емоційного тиску та тактики протиставлення. Чоловіки частіше звертаються до статистичних даних та посилання на власний досвід. Дані для таблиці були отримані методом суцільної вибірки.

Отже, у даному пункті було розглянуто як впливає гендерна приналежність політиків на побудову їхніх промов. Промови чоловіків і жінок мають багато спільного, але також можна знайти і відмінні риси. Як виявилось, тематика промов чоловіків і жінок дуже схожа. Основною темою для всіх політиків є тема економічної кризи. Проте, жінки звертають більше уваги на наслідки цієї кризи (погіршення соціального забезпечення, зниження рівня охорони здоров'я, погіршення якості освіти дітей і т. ін.), а чоловіки більше говорять про причини ( підвищення податків, зростання цін на товари та послуги). Було також виявлено, що у промовах чоловіків багато уваги приділяється питанню війни з Іраком та Афганістаном. Жінки у своїх промовах порушують питання соціального рівноправ'я чоловіків і жінок (особливо це стосується промови С.МакКіні).

Також було встановлено, що чоловіки і жінки у своїх промовах використовують одинакові тактики, але різні засоби їх вираження у мові. Так, наприклад, промови жінок відрізняються більшою емоційністю. Чоловіки у своїх промовах використовують більш нейтральну лексику та більш сухо викладають аргументи. Жінки у своїх промовах частіше вдаються до тактики емоційного тиску та тактики протиставлення. Чоловіки частіше звертаються до статистичних даних та посилання на власний досвід. Критика опонентів у промовах чоловіків побудована так, щоб якомога менше образити опонента. Тобто чоловіки не просто критикують, а проводять паралелі, щоб виборці чітко бачили різницю і могли зробити правильний вибір. Саме тому промови чоловіків справляють більш позитивне враження ніж промови жінок.

2.2 Особливості аргументації у промовах політиків різних партій

Як уже було зазначено, аргументація відіграє важливу роль у політичному дискурсі. Як відомо, аргументація, як стратегія, має певні тактики. Використовуючи ці тактики політики впливають на формування та зміну думки виборців. Проте, кожен політик по-своєму використовує ці тактики. Це позначається на його популярності серед виборців, адже для політика дуже важливо уміти переконувати та завойовувати аудиторію не тільки ділом, а й словом. Отож варто розглянути як саме за допомогою аргументації політики, які належать до різних політичних партій досягають поставленої мети – залучаються підтримкою виборців. Для даного дослідження було обрано промови кандидатів на пости президента та віце-президента США від двох найвпливовіших партій цієї країни – Барака Обами, та Джо Бідена (Демократична партія), а також Джона МакКейна та Сари Палін (Республіканська партія).

Під час дослідження було виявлено певну тенденцію побудови промов кандидатів на пост президента та віце-президента США. Так, наприклад, у промовах Джо Бідена і Сари Палін (кандидати на пост віце-президента) переважають агітаційні тези на користь їхніх кандидатів Б.Обами і Дж.МакКейна. Основу промов Б.Обами і Дж.МакКейна складають обіцянки дій та змін у майбутньому політичному житті країни. Під час порівняння промов Дж.Бідена та С.Палін було виявлено спільні та відмінні риси аргументації. Як уже зазначалося вище, обидва ці політики вдаються до тактики ототожнення себе з народом. У мові ця тактика виражається шляхом порівняння: And this is the time as Americans, together, we get back up (Дж.Біден); Our family has the same ups and downs as any other ... the same challenges and the same joys (С.Палін). Дж.Біден підкреслює те, що він та його партія є частиною американського суспільства і що прагнуть того, чого прагнуть усі американці – повернути добробут і процвітання своєї країни. С.Палін звертається до сімейних цінностей, наголошуючи на тому, що її родина така ж як і всі інші, з тими ж потребами і своїми діями вона прагне полегшити життя всім родинам країни. Емоційні аргументи Дж.Бідена виражені у емфатичній конструкції (this is the time...), у порівнянні (as Americans), а також у прислівнику together який позначає об'єднання політика і народу. С.Палін використовує порівняння (same... as) та повтор (the same ups and downs, the same challenges, same joys) для вираження власних аргументів. Кандидати використовують у своїх промовах розмовну лексику для того, щоб зробити свою промову зрозумілішою для аудиторії та створити образ звичайних, пересічних американців: going into harm's way, average hockey mom, kids, they wrote him off (С.Палін); dug us into a very deep hole, climb out, Americans have been knocked down (Дж.Біден);

Дж.Біден у своїй промові застосовує тактику, яка передбачає подачу в якості аргументів загальновідомих фактів. Підсумовуючи ці факти, політик вказує на рішення яке мають прийняти виборці. Але це зроблено так майстерно, що здається ніби це і є єдине правильне рішення: ...they're asking questions as profound as they are ordinary. Questions they never thought they would have to ask:

Should mom move in with us now that dad is gone?

Fifty, sixty, seventy dollars to fill up the car?

Winter's coming. How we gonna pay the heating bills?

Another year and no raise?

Did you hear the company may be cutting our health care?

Now, we owe more on the house than it's worth. How are we going to send the kids to college?

How are we gonna be able to retire?

That's the America that George Bush has left us, and that's the future John McCain will give us. These are not isolated discussions among families down on their luck. These are common stories among middle-class people who worked hard and played by the rules on the promise that their tomorrows would be better than their yesterdays (Дж.Біден). Політик змальовує сумні будні американців, а потім підводить підсумок – Дж.МакКейн не змінить існуючий стан речей. Дж.Біден широко використовує анафору: ... they're asking questions.... Questions they never...; That's the America ... that's the future.... Для вираження аргументації політик також використовує протиставлення з елементами анафори: These are not isolated discussions... – These are common stories... .

На відміну від С.Палін, Дж.Біден під час аргументації посилається на дані статистики: And in the Senate, John sided with President Bush 95 percent of the time. Give me a break. When John McCain proposes $200 billion in new tax breaks for corporate America, $1 billion alone for just eight of the largest companies, but no relief for 100 million American families, that's not change (Дж.Біден). Це дієва тактика, адже наочний конкретний приклад – раціональний аргумент – найкращий аргумент, особливо якщо він виражений у числах. Дж.Біден також будує свою аргументацію на протиставленні: John McCain proposes tax breaks for corporate America, but no relief for American families.

Обидва кандидати (Дж.Біден та С.Палін) під час критики опонента використовують порівняння: Now, despite being complicit in this catastrophic foreign policy, John McCain says Barack Obama isn't ready to protect our national security. Now, let me ask you: whose judgment should we trust? Should we trust John McCain's judgment when he said only three years ago, "Afghanistan-we don't read about it anymore because it's succeeded"? Or should we trust Barack Obama, who more than a year ago called for sending two additional combat brigades to Afghanistan? The fact is, al-Qaida and the Taliban-the people who actually attacked us on 9/11-have regrouped in those mountains between Afghanistan and Pakistan and are plotting new attacks. And the Chairman of the Joint Chiefs of Staff echoed Barack's call for more troops. John McCain was wrong. Barack Obama was right (Дж.Біден); America needs more energy ... our opponent is against producing it. Victory in Iraq is finally in sight ... he wants to forfeit (С.Палін). Спочатку Дж.Біден нівелює критику Дж.МакКейна на адресу Б.Обами вставним реченням (despite being complicit in this catastrophic foreign policy...), а потім вводить риторичні запитання. Риторичні запитання не вимагають відповіді, хоча і звернені до співрозмовника|співрозмовника|, вони певним чином впливають на адресата. Так, вимовляючи|виголошувати| риторичне запитання, промовець спонукає слухача самому знайти відповідь і, в той же час переконує його що це і є єдина правильна відповідь [17:197]. У структурі риторичних запитань присутня така стилістична фігура як епанафора: Whose judgment should we trust? Should we trust John McCain's judgment...?Підвищенню довіри аудиторії до промови сприяє вставна конструкція The fact is. Адже не залишається жодних сумнівів стосовно того, що інформація яка подається після неї – загальновідома і правдива. Переконливою також є аргументація виражена опозицією: John McCain was wrong – Barack Obama was right. Що ж до С.Палін, то у даному прикладі аргументи подані через протиставлення, виражене складним присудком: needs more energy - is against producing it, is finally in sight - wants to forfeit.

Loading...

 
 

Цікаве