WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Особливості аргументації в політичному дискурсі як перекладацька проблема - Курсова робота

Особливості аргументації в політичному дискурсі як перекладацька проблема - Курсова робота

Стратегія аргументації часто припускає використання тактики протиставлення (прийоми контрасту та протиставлення): аудиторії пропонується опозиція, з якої видно переваги або недоліки обговорюваного явища або предмету. Завдяки оцінному компоненту таке протиставлення набуває впливовості [19:34]. Цю тактику кандидати застосовують у випадках коли хочуть підкреслити свою незгоду з запропонованим: Senator Obama wants our schools to answer to unions and entrenched bureaucracies. I want schools to answer to parents and students (Дж.МакКейн).

У даному прикладі політик висловлює своє ставлення до проблеми, протиставляючи його поглядам опонента: Senator Obama wants ... - I want.... Шляхом такої опозиції політик підштовхує виборців прийняти єдине можливе правильне рішення.

Визначення слабких сторін, недоліків опонента здатне зробити його менш привабливим для виборців (лише тих виборців, які позитивно відносяться до тактики нападу). Це означає, що напад здатний підвищити перевагу нападаючого кандидата шляхом пониження привабливості опонентів: чим гірше виглядають суперники, тим краще здається промовець на їхньому фоні [46:16]: Washington has been talking about our oil addiction for the last 30 years. And, by the way, John McCain has been there for 26 of them. And in that time, he has said no to higher fuel-efficiency standards for cars, no to investments in renewable energy, no to renewable fuels. And today, we import triple the amount of oil than we had on the day that Senator McCain took office. Now is the time to end this addiction and to understand that drilling is a stop-gap measure, not a long-term solution, not even close (Б.Обама).

Критикуючи опонентів, Б.Обама наводить приклади їхньої бездіяльності, вказавшиконкретний період: for the last 30 years, for 26 of them. Також він вказує на рішення опонента які були не на користь суспільству. Для підсилення ефекту емоційного впливу аргументації, у наведеному прикладі використано повтори, які, крім того що створюють ритм промови, акцентують увагу на негативних вчинках опонента: no to higher fuel-efficiency standards, no to investments, no to renewable fuels. Щоб підвести підсумок, було використано емфатичну конструкцію: Now is the time to... .Проте, різка критика опонента може здатися аудиторії неетичною і може викликати протест. Тому перед тим як критикувати опонента, необхідно м'яко вивести його з гри. Наприклад, проявити до нього повагу, наголосити на тому що суперник гідна людина і блискучий політик, але потім наголосити на тому, що він також може помилятися: Now, now, let me – let there be no doubt. The Republican nominee, John McCain, has worn the uniform of our country with bravery and distinction, and for that we owe him our gratitude and our respect. But the record's clear: John McCain has voted with George Bush 90 percent of the time (Б.Обама); John McCain is my friend. We've known each other for three decades. We've traveled the world together. It's a friendship that goes beyond politics. And the personal courage and heroism John demonstrated still amaze me. But I profoundly disagree with the direction that John wants to take the country (Дж.Біден).

У наведених прикладах яскраво виражається впевненість політиків в тому, що вони зазначають за допомогою таких конструкцій як let there be no doubt, I profoundly disagree. Для характеристики опонента було обрано емоційно забарвлені іменники, якими вони засвідчують свою повагу до опонента: bravery and distinction, courage and heroism. Дж.Біден навіть наголошує на своїй дружбі з опонентом. На користь цього твердження аргументують такі слова, як friend, friendship, together. Кульмінацією даної тактики становлять фрази, які вводяться сполучником but: But the record's clear..., But I profoundly disagree.... Саме ці фрази виводять опонента з гри, адже виражають незгоду політика з діями опонента.

Отже, можна зробити висновок про те, що аргументація а політичному дискурсі реалізовується через ряд тактик, основним призначенням яких є вплинути на думки та погляди аудиторії та переконати її в тому, що позиція промовця є правильною і її варто підтримати.

Але не досить лише знання тактик – дуже важливо уміти правильно їх застосовувати. Саме тому під час промови політик повинен дотримуватися правил аргументації. Проте, різні політики по-різному застосовують аргументацію у своїх виступах і, як наслідок, справляють різне враження на аудиторію. Одним політикам співвітчизники довіряють більше, іншим – менше або і взагалі недовіряють.

Саме тому варто детальніше розглянути, як саме різні політики використовують аргументацію у своїх промовах. Чи впливає на застосування аргументації в політичному дискурсі гендерна приналежність політиків або приналежність до різних політичних партій. Тож варто розглянути ці питання, щоб з'ясувати особливості аргументації в політичному дискурсі.

Розділ 2. Особливості аргументації в політичному дискурсі як перекладацька проблема

2.1 Гендерні особливості аргументації в політичному дискурсі

Протягом останніх десятиліть лінгвісти різних країн все більше звертають увагу на зв'язок мови і мовлення зі статтю людини: як використовують мову чоловіки і жінки, яким засобам та одиницям мови надають перевагу, як будують своє мовлення тощо. Тобто, як впливає гендер на мовлення індивіда і в чому виражається гендерність. Гендер як соціокультурна категорія регулярно відтворюється у структурах мовної свідомості індивіда під час реальної дискурсивної та інтерактивної взаємодії, зумовленої метаконтекстом картини світу певної лінгвоетнокультури, макроконтекстом соціокультурних норм та безпосередньо мікроконтекстом конкретної міжособистісної взаємодії. Гендерна належність промовців є інтегральною складовою частиною мовної особистості, комплексом біологічних та соціокультурних характеристик і актуалізується у мовленні в кожній окремій ситуації спілкування [37].

Існують різні підходи до дослідження особливостей вираження гендерності у мові. Гендерні дослідження проводяться на рівні морфології – гендерні відносини у суспільстві проявляються в утворенні номінацій референтів жіночої статі шляхом додавання морфемних маркерів (-ess, -trix, -ette, -euse, -ine, etc.) до загальнородових номінацій. На рівні граматики досліджуються особливості побудови речень, вживання певних граматичних конструкції чоловіками і жінками у своєму мовленні. На рівні семантики досліжують особливості вживання лексем з різним ступенем емоційного навантаження, особливості вживання аксіологічних маркерів, що безпосередньо кваліфікують чоловіка та жінку, їхні атрибути та дії [37]. У даній дипломній роботі гендерність досліджується з точки зору тематики промов, з точки зору частотності вживання різних тактик аргументації, а також з точки зору емоційності висловлювань.

Прийнято вважати, що увагу до питання гендерності спровокував розвиток фемінізму в світовому суспільстві, боротьба за рівноправ'я чоловіків і жінок у всьому світі. Багато таких досліджень пов'язані саме з англійською мовою. Це, насамперед, пояснюється впливом фемінізму який зародився в США майже два століття тому [31:181]. Насьогодні боротьба за рівноправ'я чоловіків і жінок у американському суспільстві набула значного розвитку. Це, перш за все виявляється у боротьбі за соціальне рівноправ'я. Проте, ще залишилися невирішені питання. Так, наприклад, Синтія МакКіні в своїй передвиборні промові згадує про те, ще невирішене питання заробітної платні: американські жінки отримують меншу платню за однаковий вид та об'єм роботи. На політичній арені країни успіхів досягло набагато менше жінок ніж чоловіків. Тож можна констатувати, що питання гендерної дискримінації залишилося. Жінки, котрі займають високі державні пости, використовують всі свої вміння і навички у боротьбі за рівноправ'я. Саме тому матеріалом для дипломної роботи є політичні промови американських державних діячів. Варто розглянути, які проблеми і питання піднімають чоловіки і жінки, претендуючи на одну посаду.

Для дослідження гендерних особливостей аргументації були обрані промови Хіларі Клінтон (Hillary R. Clinton, Democratic Party), Синтії МакКіні (Cynthia McKinney, Green Party), Сари Палін (Sarah Palin, Republican Party), Барака Обами (Barack Obama, Democratic Party), Джо Бідена (Joe Biden, Democratic Party) та Джона МакКейна (John McCain, Republican Party), які вони проголосили після затвердження їхніх кандидатур на участь у виборах президента США від їхніх партій. Отже, для аналізу було обрано промови представників трьох партій: Демократичної та Республіканської партій, а також партії Зелених. Такий вибір пояснюється тим, що перші дві партії – найвпливовіші партії США, а отже їхні представники вміють справляти позитивне враження на співвітчизників та залучати їх на свій бік. Тож можна зробити висновок, що ці політики уміло застосовують мовні засоби впливу у своїх промовах – аргументацію, маніпуляцію тощо. Партія Зелених хоч і немає такого впливу на політичній арені країни, але все ж таки для аналізу було обрано промову представника саме цієї партії. Такий крок пояснюється тим, що кандидатом на пост президента країни від цієї партії було обрано жінку, а це, в свою чергу, свідчить про те, що вона має значний вплив на членів та прихильників цієї партії, а отже – уміло застосовує засоби аргументації у своїх промовах. І той факт, що кандидатом на найвищу державну посаду було обрано жінку, а не чоловіка, також є аргументом на користь того, що для аналізу варто обрати саме її промову.

Loading...

 
 

Цікаве