WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Відтворення віддієслівних прикметників німецької мови з латентною модально-пасивною предикацією в українській мові - Курсова робота

Відтворення віддієслівних прикметників німецької мови з латентною модально-пасивною предикацією в українській мові - Курсова робота

1) основною функцією пасиву є вираження ознаки афікованості пацієнса;

2) імплікація агенса в рамках синтагми постає не визначальною характеристикою пасиву, а лише однією з його властивостей;

3) заперечується твердження про конверсивність активу і пасиву, чи їх полярне протиставленя. (Конверсивність можлива лише на рівні синтаксису для 3-членних пасивних конструкцій. Пасив характеризуться сукупністю семантичних ознак, які не є протилежні, але різняться від семантики активних конструкцій) [21].

Поле пасивності формується на основі інваріантних значень – афікованості пацієнса і незбігу агенса зі синтаксичним підметом в рамках предикації. Його формують морфологічні, синтаксичні, лексичні засоби мовного вираження, які доповнюються в окремих випадках компонентами модальності або акціональності [21].

Таким чином, можна виділити компоненти поля пасивності за трьома рівнями: морфологічним, синтаксичним, лексичним.

До морфологічного рівня відносяться: werden + Part.II, sein + Part.II, Part.II (у функції означення, від перехідних дієслів), bekommen + Part.II, bleiben, haben, gehоren + Part.II, lassen sich + Inf.

Синтаксичний рівень: рефлексивні конструкції, sein zu + Inf., zu + Part.I (від перехідних дієслів).

Лексичний рівень: дієслівні фразеологічні звороти.

Розмежування мовних рівнів є умовним і визначається у даній схемі лише мірою збереження лексичного значення у компонентах конструкції. Пасивне значення переважної більшості конструкцій є наслідком взаємодії лексичної та граматичної семантики її компонентів. Окремим утвором поміж різнорівневих конституентів поля пасивності є „словотвірний сателіт". Він формується внаслідок взаємодії морфологічних, синтаксичних і лексичних значень. Саме морфосинтаксичні значення утворюють своєрідну словотвірну матрицю, яка внаслідок семантичного відбору наповнюється відповідним лексичним значенням [21].

Словотвірні засоби (прикметникові деривати із пасивним значенням) формують окремий утвір - „сателіт" поля пасивності. Віддієслівні прикметники на -bar, -lich, -abel, -ibel, -wert, -wrdig, -sam, -fhig, які є об΄єктом цього курсового дослідження, розташовані на периферії функціонально-семантичного поля пасиву [21].

Отже, граматичну категорію пасиву можна пояснити за допомогою теорії функціонально-семантичного поля. Враховуючи цю теорію, було визначено інвентар мовних засобів поля пасиву німецької мови. Як виявилося, ядро цього поля становлять мовні засоби які мають морфологічну форму wеrden + Part.II. Віддієслівні прикметники з модально-пасивним значенням знаходяться на периферії цього поля.

Розділ 2. Особливості віддієслівних прикметників з латентною модально-пасивною предикацією

2.1 Про прикметникову деривацію

Як відомо, прикметник – повнозначна частина мови, що охоплює слова із значенням ознаки предмета [20; 121].

Прикметники, як і іменники, поділяються на кореневі, похідні і складені. Прикметники німецької мови також мають таку ж градацію. Прикладами кореневих прикметників можуть бути: gro, neu, alt. Похідні прикметники зазвичай складаються з різноманітних частин мови (іменники, прикметники, дієслова, числівники) та прикметникових префіксів і суфіксів [10; 159] таких, як -lich, -sam, -haft, -isch, -bar, -en, -ern, -ibel, -abel, -os, -ent, -al, -ig, -er, -ant, -iv, -ell, -s [4; 129] та un-, nicht-, a-, in-, non-, il-, ur-, miss-, ge- [10; 159]: impraktikabel, politisch, ablenkbar, flexibel, kenntlich, golden, drandios, interesant, einsam, missgnstig, uralt, getreu [18].

Складені прикметники – складаються з двох і більше слів. Першим словом у таких прикметників можуть бути іменники, прикметники, займенники, дієслова. Другим словом виступають такі прикметники, як fhig, wert, wrdig, arm, leer, los, reich, voll, ttig, frei: wasserarm, arbeitslos, selbstttig, dankenswert[3;26].

Іноді прикметники утворюються шляхом переходу з однієї частини мови в іншу, зберігаючи при цьому те ж саме чи близьке значення – це, так звані, субстантивовані прикметники: derLautlaut, derWertwert, bedeutenbedeutend (PI), schliessengeschlossen (PII) [10; 160].

Як видно з вищезазначеного, об'єктом для дослідження даної курсової роботи обрані похідні та складені віддієслівні прикметники. У процесі прикметникової деривації від дієслівної основи мотивуюче слово переходить в іншу частину мови. Це явище в мовознавстві називається „транспозицією". Транспозиція встановлює зв'язок між одиницями різних частин мови, узгоджує субкатегоріальне значення базової лексеми і того морфологічного класу слів, у який транспонується похідне. До смислової структури похідного входять два субкатегоріальних значення, одне з яких є провідним, а друге – зазнає підпорядкування. Отже, віддієслівні прикметники на найвищому рівні абстракції отримують субкатегоріальне значення ознаковості. Субкатегоріальне значення процесуальності успадковується від основи дієслова, але на нижчому рівні переходить у ранг підпорядкування. Внаслідок цього під час транспозиції завжди зберігаються загальнокатегоріальні характеристики базового слова, які вказують на його первинну синтаксичну функцію і на приналежність до певної частини мови. Інші граматичні значення також можуть успадковуватись у смисловій структурі похідного або ж вони зазнають нейтралізації. Важливим завданням семантичного аналізу є визначення тих граматичних ознак базової мовної одиниці, які релевантні для даного процесу словотворення і стають складовими семантичної структури новоутвореної лексеми.

Під час деривації на синтаксичній основі похідне слово імплікує значення всієї синтаксичної конструкції. Тому мотивуючим джерелом постає не слово, а ціла синтаксична конструкція. Згортання синтаксичної конструкції внаслідок синтаксично-семантичної компресії у похідне слово в свою чергу спричиняє появу латентних сем у його смисловій структурі. Прикметникові деривати із пасивним значенням імплікують семи пасивності і модальності, які можна виявити за допомогою методу трансформації [21]. Розглянемо наступні структурно синтаксичні конструкції .

Під першу конструкцію (1) підпадають похідні віддієслівні деривати на -bar, -lich, -sam, -abel, -ibel [21]:

essbar → X kann/ soll gegessen werden ( von Y );

reparabel → X kann/ soll repariert werden ( von Y );

disponibel → X kann/ soll dispoiert werden ( von Y );

kauflich → X kann/ soll gekauft werden ( von Y );

empfindsam → X kann/ soll empfunden werden ( von Y );

Друга конструкція (2) охоплює прикметникові деривати на -wert, та -wrdig [21]:

dankenswert → X ist des Dankes wert (X ist dessen wert, gedankt zu werden);

fragwrdig → X ist des Fragens wert (X ist dessen wert, gefragt zu werden);

Похідним на -fhig відповідає конструкція, яку вважають різновидом конструкції (2) [21]: gebrauchsfhig → ist fhig zum Gebrauch;

аrbeitsunfhig → ist fhig zur Arbeit;

Згадані вище мотиваційні конструкції є основою моделі досліджуваних прикметникових утворів. Словотвірна модель будується за принципом ієрархії – від найбільш узагальнених значень граматичного рівня – до лексичного наповнення на найнижчому рівні абстракції. Два різновиди дериваційного процесу, які відображають не лише структуру словотвірної моделі, а й механізм взаємодії морфосинтаксичних і лексичних значень, можна розглянути на прикладі похідних essbar i dankenswert:

Синтаксична конструкція як джерело мотивації трансформує граматичні значення пасивності і модальності у похідне слово. Модальні і пасивні семи фіксуються саме у словотвірній морфемі. Словотвірна морфема у свою чергу разом із основою перехідного дієслова моделює необхідну інформацію, яка відповідає синтаксичній конструкції (1).

У другій схемі (2) семи пасивності і модальності – іншого походження. Вони закладені у лексичне значення словотвірної морфеми -wert („вартий", „гідний") і посилюються процесуальним характером віддієслівної основи. Базою словотвірної морфеми даного типу деривації може бути перехідне та неперехідне дієслово.

Наведені вище схеми (1 та 2) відображають словотвірні моделі, які наповнюються конкретним лексичним значенням словотвірних морфем. Вони демонструють взаємозумовленість базової основи і словотвірної морфеми. Для адекватного аналізу одиниць словотвірної ніші, яка базується на відповідній моделі, необхідно розглянути значення словотвірної морфеми поряд з її узгоджувальними властивостями або внутрішньою валентністю [21].

Loading...

 
 

Цікаве