WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Фразеологізми у російських творах Т.Г.Шевченка - Курсова робота

Фразеологізми у російських творах Т.Г.Шевченка - Курсова робота

Лучше хоть что-нибудь, нежели ничего: "Лучше хоть что-нибудь, нежели ничего. Другой день нет спектаклей, бедных нижегородских спектаклей" [22;185].

Люди врут, что волки злятся (людині притаманне говорити неправду):

Ведь люди, знаешь, нас боятся;

Пойдем мы в лес волков ласкать;

Ведь люди врут, что волки злятся,

Волки нас любят – право, так! [19; 147].

Много обещать – значить ничего не сделать: "Много обещать – значить ничего не сделать. Он просил меня писать ему и прислать куски материи. Но я этого не делаю" [22;351].

На безрыбье и рак рыба, на безлюдье и Фома человек (краще мати щось, ніж нічого): "На безрыбье и рак рыба, на безлюдье и Фома человек,- говорит пословица. Вследствие этой мудрой пословицы, с завтрашнего дня я ночую в чулане за 20 коп. серебра в сутки" [22;99].

Наделала синица шуму, а моря не зажгла (марна справа): "В Академии выставлена теперь картина Иванова, о которой было много и писано, и говорено, и наделала синица шуму, а моря не зажгла. Вялое, сухое произведение" [22;428].

Не вовремя гость – хуже татарина (про людину, яку не чекали): "Я вспомнил пословицу: не вовремя гость – хуже татарина – и взялся за фуражку" [22;65].

Не плюй в колодязь, придется воду пить: "Да не плюнуть ли мне на эту сердечную затею? Не плюй в колодязь, придется воду пить" [22;184].

Не сули журавля в небе, а дай синицу в руки: "А теперь, когда уравновесилось воображение с здравым смыслом, когда в грядущее не сквозь радужную призму, а так просто смотришь, то против воли лезет в голову поговорка: "Не сули журавля в небе, а дай синицу в руки" [21;168].

Нет худа без добра: "В продолжение недели я здесь встретился и познакомился с такими людьми, с какими в продолжение многих лет не удалось бы встретиться. Итак, нет худа без добра" [22;205].

Поспешишь – людей насмешишь (зробити щось не подумавши): "Записать разве черновое на память и исподволь на досуге поправить во избежание поговорки: поспешишь – людей насмешишь, как я это сделал моим ответом на письмо графини" [22;82].

Тише едешь, дальше будешь (про швидкість): "Если бы я знал, что эта общипанная "Ласточка" не принесёт мне свободы, я сегодня же приступил бы к делу, вопреки поговорке: тише едешь, дальше будешь" [22;76].

У кого что болит, тот о том и говорит (говорити про те, що тебе більш за все хвилює у цей час): "У кого что болит, тот о том и говорит. Сегодня вечером,..., он мне в сотый раз повторил со всевозможными подробностями историю о коварном друге" [22;25].

Утро вечера мудренее (так говорять тоді, коли відкладають важливе рішення на потім, сподіваючись, що пізніше все проясниться): "И потому не следует давать слишком много воли своему неугомонному воображению. Но утро вечера мудренее. Посмотрим, что завтра будет" [22;15].

Чем дальше в лес, тем больше дров (чим далі, тим ще гірше): "Чем дальше в лес, тем больше дров. Возвращаясь из сарептского магазина, в котором все есть, ..., ругнул я моих приятелей-немцев, разумеется, выйдя на улицу" [22;101].

Что было, то видели, а что будет, то увидим: "Что было, то видели, а что будет, то увидим,- сказал сухо Никифор Федорович и ушел к себе в пассику" [21;64].

Что с воза упало, то пропало: "... я рассказал ему, в чем дело, и получил за труды 25 рублей. Но, увы, при всем его старании результата никакого. Что с воза упало, то пропало" [22;162].

Висновки

Опрацьований і досліджуваний матеріал дозволяє зробити висновки:

1.Фразеологічні засоби мови є тим благодатним матеріалом, який не втрачає своєї актуальності. Пояснюється це передусім, високим ступенем концентрації у фразеологічних одиницях народного світогляду, ментальності народу. Вони, як ні одна з одиниць національної мови, проникають у глибини народної психіки і, завдяки цьому, є виразниками культурологічної системи конкретного народу.

2.Функції фразеологічних одиниць у художньому тексті зумовлюються двома основними факторами:

  • лінгвістичними властивостями самої одиниці ;

  • запрограмованою письменником ситуацією.

3.Опрацювавши російські твори Т.Г. Шевченка, я виявила, що основний фонд фразеологізмів, досліджуваних у творах, становлять загальномовні одиниці, які фіксуються як тлумачними, так і фразеологічними словниками української мови.

4.У процесі функціонування багато фразеологізмів різною мірою видозмінюються, що сприяє оновленню образності та підвищенню експресивності. Видозміна фразеологізмів – активно діючий художньо-естетичний засіб.

Отже, теми та мети роботи досягнуто, завдання, поставлені переді мною під час написання роботи, виконані:

  • опрацьовано велику кількість статей та книг відомих учених, науковців з даної теми. Зокрема я користувалася підручниками з сучасної української мови Жовтобрюха М.А., Білодіда І.К, Грищенка А.П. Мною використовувалися статті Чабаненка В.А., Прадіда Ю.Ф., Редіна П.О.;

  • опрацьовано фразеологічні словники К.С. Білоножка, Фразеологічний словник у 2-х томах;

  • проаналізовано збірки творів Кобзаря, відібрано велику кількість фразеологізмів;

  • досліджено походження фразеологічних одиниць;

  • розкрито значення аспектів фразеологічного вираження мовленнєвої діяльності у творах Т.Г. Шевченка;

  • визначено різні види класифікації фразеологічних одиниць;

  • теоретичні питання підтверджено прикладами.

Список використаної літератури

  1. Давиденко Л.Б. Фразеологічна одиниця в структурі синтаксично вільного словосполучення // Мовознавство – 1992. - №3 – с. 40-44

  2. Бондар О.І. Сучасна українська мова. Навчальній посібник – К. : Академія наук – 2006 р.

  3. Гнатюк І.С. основні фактори розвитку та переосмислення фразеологічних значень // Семасіологія і словотвір – К. , с. 67-70

  4. Жовтобрюх М.А. Сучасна українська літературна мова / за заг. ред. Плющ – Вища школа – 1994 р.

  5. Коломієць М.П. еволюція понять "фразеологія" і "фразеологізм" у вітчизняному мовознавстві // Класична педагогіка і філологія в світі сучасних завдань шкільної і вузівської словесності. Ч.2 – Одеса, 1993. – с. 61-63

  6. Кренель В.І. роль внутрішньої форми в процесі утворення фразеологізмів // Мовознавство – 1989. - №3 – с. 43-50

  7. Мокієнко В.М. Історико - етимологічний аналіз фразеології та етимології лексики // Мовознавство – 1993. - №3 – с. 23-30

  8. Пилипчук В.І. До питань про функціонування фразеологічних одиниць // Мовознавство – 1980. - №5 – с. 66

  9. Прадід Ю.Ф. Загальномовні фразеологізми і газетний контекст // Українське мовознавство – К., 1991. - №18 – с. 121-127

  10. Редін П.О. Семантична характеристика фразеологізмів із значенням часу // Українське мовознавство – К., 1987. - №14 – с. 8

  11. Свердан Т. Народна фразеологія та свідомість українців // Дивослово – 1999. - №10 – с. 16-18

  12. Словник фразеологізмів української мови / Білоножко К.С. – К.: Наукова думка – 2003 р.

  13. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За заг. ред. І.К. Білодіда – К.: Наукова думка – 1973 р.

  14. Сучасна українська мова фразеологія / За заг. ред.

А.П. Грищенка – К.: Вища школа – 1999 р.

  1. Ужиченко В.Д Внутрішня форма фразеологізму у зв'язку з внутрішньою формою слова // Мовознавство – 1993. -№3 – с.23-30

  2. Фразеологічний словник української мови у 2 т. – К.: Наукова думка – 1999 р.

  3. Чабаненко В.А. Стилістичне увиразнення фразеологізму // Українська мова і література в школі – 1981. – №9 – с. 60-62

  4. Чередниченко О. І. Фразеологія мови як джерело фонових знань // Мовознавство – 1984. - №5 – с. 17

  5. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 т. – К.: Наукова думка, 1989. – т.1. -568 с.

  6. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 т. – К.: Наукова думка, 1990. – Т.3. -400 с.

  7. Шевченко Т.Г. Твори в 5 томах. – К.: Дніпро, 1978. – Т.4. –

416 с.

  1. Шевченко Т.Г. Твори в 5 томах. – К.: Дніпро, 1979. – Т.5. –

568 с.

  1. Ющук І.П. Українська мова – К.: Либідь, 2004. – 640 с., с. 228-257.

Loading...

 
 

Цікаве