WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Фразеологізми у російських творах Т.Г.Шевченка - Курсова робота

Фразеологізми у російських творах Т.Г.Шевченка - Курсова робота

Класифікаційна схема В. В. Виноградова — важливий етап у становленні фразеологічної теорії. Але в процесі вивчення фразеологічного фонду багатьох мов стали очевидними її вразливі місця, зокрема нечіткість критерію умотивованості значення, неможливість застосувати його до всіх одиниць, залучених до категорії фразеологічних єдностей тощо.

Зберігши три основні класи фразеологічних одиниць за схемою В.В.Виноградова, М. М. Шанський виділив четвертий клас— фразеологічні вирази, до яких належать "такі стійкі в-своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантичне подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням"[13; 78].

Наприклад: серйозно й надовго; Вовків боятися — в ліс не ходити; Не все те золото, що блищить.

Характером зв'язків слів, що входять до їх складу, і загальним значенням фразеологічні вирази нічим не відрізняються від вільних словосполучень і речень. Специфікою їх є те, що вони не створюються мовцями, а відтворюються, як готові структурні і значеннєві одиниці.

Морфологічна класифікація

За характером значення і виконуваними синтаксичними функціями в реченні, фразеологічні одиниці можуть співвідношуватися з різними частинами мови. Граматичні розряди ФО часто збігаються із приналежністю їх стрижневих компонентів до певної частини мови: кирпу гнути (задаватися); негусто (мало). Однак встановити стрижневий компонент можна не завжди. Фразеологізми поділяються на кілька лексико-граматичних розрядів:

  • дієслівні: на головах ходити;

  • іменникові: під вусом;

  • прислівникові: служити вірою і правдою;

  • прикметникові: хоч з лиця воду пий;

  • займенникові;

  • вигукові.

Структурна класифікація

За цією класифікацією фразеологізми поділяються на:

- ФО свіввідносні за будовою з словосполученням: душа в душу, вітер у голові;

- фразеологізми-речення: очі на лоба вилізли, ведмідь на вухо наступив;

- мінімальні фразеологізми: за спасибі, хоч плач, як на духу.

Жанрова класифікація

З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти– чудові перлини народної мудрості.

Серед українських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури (на городі бузина , а в Києві дядько ; трошки гречки трошки проса , трошки взута , трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий, як сльоза),доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), запрошення (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді), різні примовки ( скільки літ ,скільки зим) і т. ін.

Велику цінність становлять прислів'я і приказки, які також належать до фразеології. Вони всебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життя народу: возвеличують духовні цінності, таврують ганебне, висміюють вади, висловлюють співчуття, поради, вчать, наставляють і виховують людей.

Прислів'я – народне висловлювання повчального характеру, яке формулює якусь закономірність або правило (не знавши броду, не лізь у воду).

Приказка – стійке народне висловлювання повчального змісту, але яке має пряме значення відповідно до конкретної життєвої ситуації (п'яте колесо до воза).

Примовки – усталені етикетні вислови (ласкаво просимо, в ногах правди немає).

Крилаті вислови –стійкі афористична вислови з фольклору, літератури, наукових джерел, вислови видатних людей ("З усіх втрат, втрата часу найбільша" (Г. Сковорода)).

  1. Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів

Є ряд фразеологічних одиниць, зокрема серед крилатих висловів, прислів'їв та приказок , які досить легко змінюють чи розширюють свої компоненти з рядів відповідної синонімії закладених в образі можливих уточнень .

Наприклад: валити (звалювати , скидати , змішувати , горнути ) все до купи.

Зустрічається й зворотнє явище : скорочення фразеологізмів. Опущений компонент, правда, здебільшого живе асоціативно в свідомості й мовця і слухача. Наприклад: моя хата скраю (я нічого не знаю).

З розвитком мови відбуваються також зміни в значенні окремих фразеологічних зворотів. Вони нерідко набувають додаткових відтінків у значенні. Так з'являються багатозначні фразеологічні звороти . Наприклад , усталений зворот брати (близько) до серця означає: 1) переживати через щось і 2) надавати чомусь великого значення.

Серед фразеологічних одиниць української мови є й омоніми – однакові з лексичними і структурно – граматичними особливостями, але різні за змістом усталені звороти. Скажімо, однозвучні фразеологізми дати чосу мають значення: 1) бити і 2) тікати ; пускати півня; 1) підпалювати і 2) зриватись на високої ноті ; закривати очі ;1) помирати , 2) бути присутнім при чіїсь смерті і 3) навмисно не помічати чогось .

Також зустрічається синонімія серед ФО. Наприклад: підбивати клинці, смалити халяви, тобтати стежку (залицятися).

Фразеологічні антоніми – це усталені звороти, які , характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку, дають їм протилежну оцінку .

Наприклад: як ракета – як черепаха; розпускати язика – тримати язик за зубами; ударити лихом об землю - повісити носа.

  1. Джерела української фразеології

Переважна більшість фразеологізмів , як і слів , за походженням є корінними українськими. До складу української фразеології входять також усталені звороти, засвоєні з інших мов. Дуже часто це вислови, поширені в багатьох мовах світу. Широко використовуються в української мові фразеологізми античного походження – старогрецькі, староримські, усталені звороти з західноєвропейських мов – німецької, французької, англійської , італьянської та ін.

Основним, невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафоричні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови. Особливо багато фразеологічних зворотів виробничо-професійного походження. Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анекдотів, жартів та інших жанрів усної народної творчості: не до солі, вийшов пшик, ростуть груші на вербі.

  1. Практична частина

Основу Шевченкової мовної творчості разом із лексикою становить також і народна фразеологія, яка в поета часто зливається з його власними афоризмами й стає засобом розкриття як художнього, так і соціально-політичного кредо поета, перетворюється у невід'ємний художній компонент вираження його революційних ідей. Передусім, мене цікавлять твори Кобзаря російською мовою, бо цього вимагає тема моєї роботи. Усі фразеологізми, використані Шевченком у своїх творах я поділила на групи, згідно з існуючими класифікаціями.

Згідно з семантичною класифікацією фразеологізми поділяють на зрощення, єдності, вирази.

Фразеологічні зрощення:

Бельмо на глазу – помеха: "Ну, да черт с ними и с деньгами, пускай их куда хочет девает, лишь бы мне эту потаскушку с рук сбыть. А то она у меня как бельмо на глазу..." [20;205].

Возвратиться восвояси – вернуться: "Штенберг заболел в хивинском походе, и умный, добрый Даль посоветовал ему оставит военный лагерь и возвратиться восвояси, и он совершенно неожиданно явился передо мною 16 декабря ночью" [21;192].

Втихомолку крапать – тайно писать: "Я сочинял стихи, за которые мне никто ни гроша не заплатил и которые, наконец, лишили меня свободы, и которые, ..., я все-таки втихомолку крапаю" [22;43].

Как в воду кануть – исчезнуть: "Благородный образованный друг как в воду канул" [22;26].

Курить фимиам – чрезмерно превозносить, льстиво расхваливать кого-то: "И часто случается, что истинному и самому восторженному поклоннику красоты выпадает на долю такой нравственный безобразный идол, что только дым кухонного очага ему в пору, а он, простота, курит перед ним чистейший фимиам" [21;227].

Наобум идти – как попало, без цели:

Чаще, гуще

Как будто лес, а мы вдвоем

Так наобум себе идем.

Потом темно, потом светло [19;133].

Падать ниц – падать на колени; кланяться: "Зато бывают и в природе такие чудные явления, перед которыми поэт-художник падает ниц и только благодарит творца за сладкие, душу чарующие мгновения" [21;35].

Турусы на колесах – вздорная болтовня, нелепое враньё: "И когда сали они удивляться, что так скоро все случилось, то она понесла им такие турусы на колесах, что те слушали да только ахали" [20;189].

Loading...

 
 

Цікаве