WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Проблеми юридичної терміносистеми в англійській мові - Курсова робота

Проблеми юридичної терміносистеми в англійській мові - Курсова робота

Термінологія - це сукупність термінів, виражаючих історично сформовані поняття будь-якої галузі науки, мистецтва чи техніки, взагалі - спеціальної сфери людських знань чи діяльності ".

Говорячи про термінологію, лінгвісти за звичай розрізняють: а) науку про терміни (в цьому відношенні все більш популярним стає термін "термінознавство"); б) спеціальну лексику у складі усіх слів певної мови (ми говоримо, наприклад, "термінологія української мови", "термінологія англійської мови" і т.д.; в) спеціальну лексику, обслуговуючу окрему галузь науки чи техніки (наприклад, "лінгвістична термінологія", "термінологія образотворчого мистецтва " і т.д.).

Така багатозначність зумовлена тим, що для кожної термінологічної одиниці визначена точка координат як в мові в цілому, так і в підмові зокрема. Термін є невід'ємним елементом системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між якими існує обов'язковий і невід'ємний зв'язок. Сукупність зв'язків всередині такого цілого представляє його структуру [1, c.35].

Отже, системність є однією з найбільш важливих умов існування терміну. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під остан-ньою розуміють впорядковану сукупність термінів, адекватно виража-ючих систему понять теорії, що описує спеціальну сферу людських знань чи діяльності.

1. Не претендуючи на вирішення питання що таке терміносистема, можна все ж таки сказати (опираючись на факти мови та існуюче в науці розуміння систем), що кожна з терміносистем має такі ознаки:

а) терміносистема являє собою більшу чи малу сукупність термінів, спільно обслуговуючи комунікативно-тематичні чи комунікативно-ситуативні задачі;

б) елементи терміносистеми прямо (безпосередньо) чи непрямо (за допомогою інших елементів) комунікативно-співвіднесені і структурно пов'язані один з одним і з системою в цілому;

в) не існує жодного терміна, котрий би не входив в ту чи іншу терміносистему;

г) межі між терміносистемами можуть бути більш чи менш чіткими, терміносистеми можуть наскладуватись одна на одну і створювати в таких випадках перетин терміносистем;

д) терміносистеми, які обслуговують окремі чи різноманітні галузі виробництва, техніки, науки, управління, можуть виділити міжгалузевий термінологічний фонд, який також являє собою терміносистему;

е) міжгалузевий термінологічний фонд може мати різну силу узагальнення галузевих терміносистем, різку ступінь відхилення від них.

2. Кожна терміносистема реальна і об'єктивна, історично формується незалежно від науки, що її вивчає [20, c.61]. Досить лише пригадати яку велику увагу було приділено зарубіжною і вітчизняною лінгвістикою терміносистемам споріднення в різних мовах, і в кожному з них ці терміносистеми виникли задовго до появи науки про мову, наміри і можливості його опису і аналізу.

Особливості і властивості реальних термінів, причини, шляхи і способи їх виникнення повинні вивчатися без заздалегідь спроектованих моделей. Лише навчившись чітко бачити властивості і особливості термінів, їх системну організацію в них самих, термінознавство може вирішувати свої теоретичні та практичні задачі, пов'язані, з описом та аналізом терміносистем, а також з досконалістю їх використання [35, c.96].

3. В існуючій термінознавчій літературі можна зустріти твердження, ніби то та чи інша сукупність термінів становить терміносистему лише тоді, коли в її "упорядкування" вмішується спеціаліст-термінолог і встановлює в ній потрібні йому порядки (створює дефініції, приписує зв'язки між термінами, будує логічні відношення). Така наукова позиція може і повинна викликати опір. Випадкового скупчення термінів, системно не пов'язаних і не організованих, не має ні одна галузь виробництва або техніки, ні одна галузь науки чи управління, тому що в любій названій сфері речі та їх ознаки співвідношенні і пов'язані, системно організовані, і поняття тої чи іншої галузі знань.

Термінологія системна, передусім, тому що системний світ, окремі сторони і галузі якого вона, термінологія, відображає і обслуговує [35, c.97].

4. Ймовірно, таким чином, що типи терміносистем можуть бути помічені наукою про терміни лише при умові пильного погляду на реальні, об'єктивні властивості, ознаки особливості того мовного матеріалу, який називають термінологією, а також при умові чіткого бачення обставин і причин її використання та розвитку. Зокрема, бажаючи побудувати більш чи менш задовільну типологію терміносистем, наука могла би звернутися до наступних властивостей (ознак) термінів:

а) співвідношення термінів з галузями трудової діяльності людей: виробництво, техніка, наука, управління, торгівля, дипломатія, політика і т.д.

б) співвідношення термінів з професіональним членуванням кожної з галузей трудової діяльності, в виробництві - металургія, текстильне виробництво і т.д.; в сільському господарстві - землеробство, тваринництво, садівництво і т.д.; в техніці - технологія суднобудування, конструювання фотоапаратури і т.д.; в науці - хімія, біологія, фізика, лінгвістика і т.д.

в) співвідношення термінів з науковими напрямками, теоретичними та технічними школами і методами.

г) співвідношення термінів з особистими системами наукових поглядів, технологічних і конструктивних концепцій: термінологія Д. Менделєєва і термінологія Н. Марра. Не можна не помітити, що перечисленні властивості (ознаки) термінів є зовнішніми для них - а саме, що ці властивості (ознаки) зумовлені зв'язком мови з позамовними системами матеріальної діяльності і свідомості [37, c.12].

5. Не менш важливі і суттєві для вибору основ типологічного членування і опису термінології тої чи іншої мови внутрішньоструктурні, зокрема, формально-семантичні властивості (ознаки) термінів:

а) понятійна сторона семантики терміна (і зв'язок терміна з поняттям), яка зближує терміни і віддаляє їх один від одного, формує термінологічні пласти, ряди, поля і т.д.

б) словотворення і дереватологія термінів, яка встановлює семантичні (а разом з тим і понятійні) зв'язки між ними, впливаючи на формування терміносистем і відношень між терміносистемами;

в) логіко-семантична, семантико-морфологічна і семантико-дериватологічна парадигматика термінів;

г) лексико-семантичні властивості термінів, які зумовлюють формування термінологічної синонімії, антонімії, семантичні зближення та вилучення термінів, перетинання та підкорення їх змісту і т.д.

Внутрішня (в межах одного термінологічного словосполучення) синтагматика термінів повинна привертати до себе увагу термінологів-лінгвістів, всередині складових термінів, між їх членами, виникають різноманітні синтагматичні зв'язки і відношення, котрі формують взаємодію слів як одиниць лексичних, морфологічних, синтаксичних і як носіїв понятійного змісту [20, c.63].

6. Кожні з наведених зовнішніх або внутрішніх властивостей (ознак) термінів можуть приймати і приймають участь в формуванні системних відношень і зв'язків між термінами. Саме тому перераховані властивості (ознаки) термінів не повинні випускатися з виду вченими в процесі вивчення, аналізу або опису термінів і терміносистем, зокрема, для утворення їх (терміносистем) типології. Так, співвідношення термінів з галузями трудової діяльності дозволяє виділяти і відрізняти терміносистеми виробництва, техніки, науки, управління, торгівлі і т.д.

7. Терміносистема, яка орієнтована на процес навчання, виявляється збіднілою в порівнянні з терміносистемою, яка орієнтована на процес наукового спілкування, але разом з тим саме потреба спілкування в процесі навчання заставляє дослідників уточнювати звичні терміни - поняття, визначати їх, тлумачити, пояснювати і т.д. і все це надає збагачувальну дію на термінологію і її використання.

8. Внутрішні зв'язки і відношення між термінами у взаємодії з зовнішніми дозволяють розрізняти великі чи малі терміносистеми - на різних ступенях руху від великих до менших.

1.5 Відмінні риси термінів торгівлі

Термін у багатьох відношеннях є специфічним типом слова. Ідеальний термін є моносемантичним, і коли вживається виключно в рамках своєї сфери вжитку, не залежить від контексту, при умові, що він не виражений переносно полісемантичним словом Його значення залишається постійним до того часу, коли нове відкриття чи винахід не змінить його референт або поняття, e. g. transaction, barter, truck, swap.

Так як в більшості випадків значення терміну не залежні і від контексту, він не може мати взагалі ніякого контекстуального значення Єдиним можливим значенням терміну може бути денотативне. Вдалий термін забезпечує повну відповідність між морфологічним складом та змістом. Емоційне забарвлення чи оцінювання не мають місця, якщо термін вживається в рамках сфери свого вжитку. E. g. "The raff is fixed and guaranteed no to change during the period of deposit" (finance).

Термін може набувати переносного або ж емоційно забарвленого значення лише у випадку, коли він знаходиться поза межами свого вжитку і вживається в літературній чи розмовній мові. Але в цьому випадку слово вже не є терміном і його денотативне значення також стає не визначеним. Термін стає звичайним словом.

У кожній галузі науки утворюється спеціальна термінологічна система, пристосована до її природи та методів.

Loading...

 
 

Цікаве