WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Історія створення двомовних словників у Росії - Курсова робота

Історія створення двомовних словників у Росії - Курсова робота

Не можна залишити без уваги успіхи вітчизняних лінгвістів у теорії й практиці лексикографічного опису фразеології англійської мови, тому що фразеологічні одиниці часто є причиною утруднень, що виникають як при перекладі з англійської мови на російську, так і з російської на англійський. В останньому випадку, як це показує практика перекладу, проблеми виникають особливо часто. Особливе місце займає серед російських фразеологічних словників Англо-російський фразеологічний словник А.В. Кунина. Виданий уперше в 1955 р. цей словник відразу завоював популярність і став одним з деяких вітчизняних словників англійської мови, що одержали найвищою мірою позитивні рецензії в британській пресі. Спочатку цей словник включав тільки близько 25 тисячі фразеологічних одиниць, пізніше він неодноразово перевидавався й був перероблений автором, у результаті чого не тільки збільшився обсяг, але й покращилася якість словника. Характерними рисами словника ще в першому виданні були:

  • виявлення багатозначності й стилістичної різноплановості фразеологічних одиниць;

  • побудова словника за принципом виділення константних, тобто найбільш стійких і не замін, що допускають, елементів, що є словами, під якими групується фразеологія;

  • виділення багатозначних і омонімічних вокабул;

  • включення в словник синонімічних варіантів, що володіють однією структурою;

  • виявлення словотворчої ролі фразеологічних одиниць;

  • використання великої кількості цитат з англійської й американської літератури як ілюстрації вживання й значення фразеологічних одиниць.

3 АНГЛО-УКРАЇНСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКІ СЛОВНИКИ

Тлумачним словникам протистоять перекладні, найчастіше двомовні (приміром, українсько-англійський і англо-український), а іноді багатомовні. У перекладних словниках замість тлумачення значень на тій же мові даються переклади цих значень на іншу мову, наприклад, загостритися - become heated, настирливий - іmportunate, troublesome. Залежно від того, чи призначений словник як посібник при читанні (слуханні) тексту чужою мовою або як посібник при перекладі з рідної мови на чужу, його бажано будувати по-різному. Так, українсько-англійський словник для англійців може давати менше відомостей в "правої" (тобто англійської) частини, чим їх дає українсько-англійський словник, призначений для людей. Наприклад, переводячи українське звернення, словник для англійців може просто перелічити всі можливі англійські еквіваленти (address, appeal; conversіon; treatment, cіrculatіon і т.д. ), тому що англійцеві відомі значеннєві розходження між цими англійськими словами; у словнику ж для читача прийдеться вказати, що address і appeal це 'обіг к... ', причому appeal це 'обіг' у змісті 'заклик'; що conversіon це 'зверненняг у віру' і т.п. , що treatment це 'обіг с...', 'обходження з ким-небудь', a cіrculatіon 'обіг товарів, грошей і т.п. '; крім того, прийде вказати, з якими приводами вживаються ці англійські іменники, навіть указати місце наголосу (address і т.п. ), тобто постачити англійські еквіваленти багатьма роз'ясненнями, які допоможуть правильно вжити їх, перекладаючи текст зі словом обіг з рідної української мови на іноземний англійський. Ясно, що в англо-українському словнику картина відповідно зміниться. Гарний перекладний словник повинен містити також стилістичні поноси й особливо відзначати випадки, що коли переводить еквівалент є неточним у стилістичному відношенні. Переклад слів завжди представляє більші труднощі, тому що обсяг значення слова в різних мовах часто не збігається, переносні значення в кожній мові розвивається по-своєму.

Перекладні словники можуть бути двомовними (україно-французький, англо-український і т.п.) і багатомовними. Теоретичне й практичне значення подібних словників досить невелико. Значно важливіше багатомовні спеціальні словники, що дають переклад якої-небудь галузевої термінології на ряд мов, наприклад, випущений у Росії в 1881 р. "Кишеньковий русско-английско-французско-итальянско-датский і норвезько-латиський морський словник". Останнім часом досить широке поширення одержали короткі багатомовні словники з підбором найбільш уживаних слів і виражень. Прикладом може бути "Слов'янський розмовник", випущений у Софії в 1961 р. У ньому наведені вітання ("Здрастуйте!"), застереження ("Бережіться!"), слова для бесіди на побутові теми в гостях, у магазині, на пошті й т.д. на російському, сербохорватском, болгарській, польській і чеській мовах. Багатомовні словники можуть мати різну цільову настанову. Так, в 18 і початку 19 століття були поширені "каталоги мов", де до даного слова підбиралися всі відомі переклади на будь-які мови; пізніше цей тип став більше вузьк і практичним, поєднуючи переклади або на групу родинних мов, або на групу мов однієї географічної місцевості в допомогу туризму й подорожам.

3.1 АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК БІБЛІОТЕЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Наприкінці 2004 року в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського вийшов друком "Англо-український словник-довідник бібліотечно-інформаційної термінології". Потреба в ньому назріла давно. Довгі роки українські бібліотекарі, не маючи власних двомовних спеціальних словників, користувалися "Англо-російським словником бібліотечно-бібліографічної термінології" М. Сарингуляна. Він був настільною книгою багатьох бібліотекарів. Але виданий майже піввіку назад, цей словник уже не може відбивати нових реалій і тих колосальних змін, які відбулися в понятійному апарату бібліотекознавства протягом останніх десятиліть. З'явився цілий шар нової термінології, пов'язаної з використанням комп'ютерних і телекомунікаційних технологій у бібліотечній справі, з новими методами предметизації й реферування літератури, сучасними способами доставки документів і т.п. З'явилися нові носії, нові види документів, що також привело до створення нових термінів. Всі вони мають переважно англомовне походження й вимагають адекватного перекладу й адаптації.

Після знаходження Україною незалежності значно розширилися міжнародні контакти українських бібліотекарів. Але ж в основі будь-якого діалогу - знання професійної термінології.

Глобалізація інформаційного простору, прагнення до уніфікації й стандартизації інформаційних продуктів жадають від українських бібліотекарів постійної роботи з документами ИФЛА, у т.ч. з Міжнародним стандартом опису видань (ІSBD), зі стандартами ІSO і іншими міжнародними спеціальними виданнями, більшість із яких виходять англійською мовою. Переклади ж якщо й з'являються, то найчастіше зроблені непрофесійно [1, с. 54-56].

Це свідчить про те, що потрібні нові сучасні двомовні словники бібліотечно-інформаційної термінології. Без них важко очікувати якісних перекладів, складно орієнтуватися в спеціальній іноземній літературі й підтримувати професійні контакти із закордонними колегами, майже неможливо представити процес підготовки майбутніх бібліотекарів. Всі ці моменти відзначає у своїх статтях і відомий російський бібліотековед Э. Р. Сукиасян [2].

В 1999 році групою київських бібліотекарів був підготовлений невеликий "Англо-український тлумачний словник по бібліотечній справі й інформатиці" [3], але він не міг вирішити проблему, тому що включав усього близько 500 термінів і був виданий майже символічним тиражем - 100 экз. Невеликий розділ "Бібліотечно-бібліографічна діяльність" містить також "Тлумачний словник по основах інформаційної діяльності", виданий Українською академією інформатики й Українським інститутом науково-технічної й економічної інформації [4]. У ньому є українські й англійські еквіваленти термінів. Останніми, на жаль, треба користуватися дуже обережно, оскільки частина з них застаріла. Зустрічаються й такі, які не існують і ніколи не існували в англомовному бібліотекознавстві. Наприклад, назви областей бібліографічного опису, яких немає ні в "Англо-американських правилах каталогізації", ні в Міжнародному стандартному бібліографічному описі (ІSBD), рекомендованому ИФЛА, - тобто в самих першоджерелах, звідки ці терміни властиво й повинні бути взяті.

Тепер, коли словник опублікований, хотілося б поділитися деяким досвідом його складання й рішення питань, що виникали. Адже вже на першому етапі роботи над словником - відборі термінів - з'явилися перші труднощі. Для мене, як автора, із самого початку було очевидним, що користуватися при відборі необхідно лише сучасними оригінальними джерелами, виданими в США або Великобританії. Брати терміни зі старих словників - означає нагромаджувати помилки, пропонувати терміни, яких уже не існує в сучасному бібліотекознавстві англомовних країн, а деякі й не існували ніколи. Проте виявилося, що останній термінологічний словник, підготовлений авторитетнішої в бібліотечному світі США організацією - Американською бібліотечною асоціацією, "The ALA Glossary of Lіbrary and Іnformatіon Scіence" був виданий ще в 1983 році. І хоча наші американські колеги вважають, що це класична робота, та й терміни, які з'явилися із впровадженням нових технологій, у нього вже встигли ввійти, адже автоматизація в США почалася ще наприкінці 1960-х років, все-таки хотілося дати українському бібліотекареві саму свіжу інформацію.


 
 

Цікаве

Загрузка...