WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Лексичне запозичення - Курсова робота

Лексичне запозичення - Курсова робота

От деякі із цих умов:

усвідомлення частиною населення своєї країни як частини цивілізованого миру;

ослаблення тенденцій, що відбивають протиставлення радянського способу життя західним зразкам;

переоцінка соціальних і моральних цінностей у зв'язку із соціальними процесами в суспільстві;

зсув акцентів із класових і партійних пріоритетів на загальнолюдські;

відкрита орієнтація на Захід.

Всі ці процеси й тенденції, характерні для російського суспільства другої половини 80-х - почала 90-х років послужили важливим стимулом , що полегшив уживання іншомовної лексики. Використання іноземних слів у сучасному російському житті абсолютно закономірно й пов'язане із прогресом.

Щоб вільно говорити на тему, що цікавить нас,, ми повинні визначити основні визначення й поняття:

Запозичення, перехід елементів однієї мови в іншій як результат взаємодії мов або самі елементи, перенесені з однієї мови в іншій. Запозичення пристосовуються до системи мови, що запозичить, і найчастіше настільки їм засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями цієї мови й виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу.

Іншомовні вкраплення в російську лексику, які часто зберігають неросійське написання. Іншомовні вкраплення звичайно мають лексичні еквіваленти в складі російської лексики, але стилістично від них відрізняються й закріплюються в тій або іншій сфері спілкування як спеціальні найменування або як виразний засіб, що надає мови особливу експресію. Їхньою характерною рисою є поширення не тільки в російському, але й в інших європейських мовах.

Варваризми (від грец. barbaros - чужоземний) перенесені на російський ґрунт іноземні слова, уживання яких носить індивідуальний характер. Про варваризми не можна сказати, що вони входять до складу російської лексики, вони ще не освоєні мовою, не є їхньою приналежністю, це "не одиниці, що закріпилися в загальнолітературній мові," 1. На відміну від всіх лексичних запозичень варваризми не зафіксовані словниками іноземних слів, а тим більше словниками російської мови. Від інших іншомовних запозичень варваризми відрізняються й тим, що мають "іноземний" вигляд, що різко виділяється на тлі російської лексики. Вони позбавлені стилістичного фарбування книжності й науковості.

Варваризми тільки умовно можна віднести до запозичений ний лексиці, що має обмежену сферу вживання; насправді ж вони залишаються за межами російського словника. Нам здалося, що такий процес несправедливий, і ми вирішили скласти свій власний словник, куди ввійшли не тільки запозичення, але й інші сленгові одиниці молодіжної мови, знайдені нами на сторінках молодіжних видань. Предметом вивчення стали газети, співробітники яких використаю сленг нечасто, як експресивний засіб і виразний прийом. Як об'єкт дослідження ми взяли друковане видання "Я Молодий" (див. Додаток - Словник), що є представником центральної молодіжної преси в Росії.

Як утворяться й звідки беруться ці "модні молодіжні слівця"? При роботі над створенням словника сленгових одиниць, що зустрічаються на сторінках молодіжних видань, ми спробували знайти відповідь на це питання.

За основу класифікації формування молодіжного сленгу ми взяли деякі прийоми, розроблені дослідником Э.М.Береговскою, проілюструвавши їхніми прикладами з нашого словника. От що в нас вийшло:

1) на перше місце по продуктивності утворення виходять іншомовні запозичення , причому в основному англомовні. Звичайно слова приходять до нас у вживання відразу в русифікованій формі. Як правило, це парадійно русифікована форма. Наприклад - бэнд (група), фейс (особа), тинейджер (підліток), хэппи-энд (щасливий кінець) і т.д.

2) аффіксація як засіб досить продуктивний, утворення сленгових одиниць відбувається за допомогою суфіксів: "моднявый" - від слова модний; "показушно" - прислівник від слова показуха; "блатота" - від слова блат.

3) наступним джерелом формування лексичного складу сленгу є метафорика . Тут і властиво метафори: "фішка" - жарт; "замутити" - почати щось робити; "колбаситися" - добре відпочивати, танцювати.

4) запозичення блатних арготизмів : "халява" - одержати, не вкладаючи; "западло" - у тягар; "вижрати" - багато з'їсти; "пика" - особа.

5) розвиток полісемії (багатозначності): "пертися" - 1) балдіти, божеволіти, 2) подобатися, 3) іти.

6) усікання корінь: "ні" - інтернет.

Слова іноземного походження усе активніше впроваджуються в розмовну мову. Якщо раніше англіцизми були мало поширені, то зараз вузькоспеціальна термінологія виходить за межі професійного середовища й починає вживатися в пресі, у радіо- і телепередачах, у публічній мові політиків і бізнесменів. Але повсякденна мова не випробовує надмірного напливу іншомовних слів. У ній ці слова можуть відігравати роль своєрідних цитат.

Соціальні групи по-різному реагують на появу в мові запозичень. Люди старшого покоління в середньому менш терпимі до чужої лексики, чим молодь; з підвищенням рівня утворення освоєння запозичень відбувається легше; представники технічних професій у порівнянні із представниками професій гуманітарних рідше зупиняють свою увагу на тім, яке слово вони бачать у тексті або чують - російське або іншомовне. Але не всяке значення вживаних іноземних слів зрозуміло, особливо для масового сприйняття.

Як оцінювати прискорення, що відбувається зараз, процесу запозичення? Як ставитися до того, що іноземні слова нерідко витісняють із уживання слова росіяни, споконвічні? Може бути, необхідні якісь заборонні міри, що не дозволяють, скажемо, журналістові або телеведучому вживати іншомовне слово, якщо є рівнозначне російське? Але, незважаючи на гостру полеміку навколо запозичень, відчувається престиж інозмовного слова в порівнянні зі споконвічним. Це викликає явище, що може бути названо підвищенням у ранзі: слово, що у язиці-джерелі йменує звичайний, рядовий об'єкт, у мові, що запозичить, додається до об'єкта, у тім або іншому змісті більш значному, більше престижному (від купюр).

При більше детальному зануренні в матеріал можна прийти до наступного судження:

мова являє собою механізм, що саморозвивається, дію якого регулюється певними закономірностями. Зокрема , мову вміє самоочищатися , позбуватися від функціонально зайвого, непотрібного. Це відбувається й з іноземними словами

деякі слова застарівають, витісняються самі собою як щось непотрібне

у житті іноземного слова відбувається зміна значень, при переході в іншу мову.

Втім, розмова про "експансії" іноземних слів - погано це або добре, чи небезпечно ні? - може тривати нескінченно. Але безсумнівно одне: залучення іноземних слів цілком закономірно, якщо сприяє поліпшенню сприйняттю мисли й допомагає знайти загальну мову з аудиторією або співрозмовником. І тому ні вчені-лінгвісти, ні журналісти й письменники не повинні сидіти склавши руки, безпристрасно спостерігаючи, як засмічується іномовними словами рідна мова. Але заборонами тут нічого зробити не можна. Потрібна планомірна й кропітка науково-просвітня робота, кінцева мета якої - виховання культури обігу зі словом, гарного язикового смаку. А гарний смак - головна умова правильного й доречного використання язикових засобів як чужих, запозичених, так і своїх, споконвічних.

ВИСНОВКИ

Проблема освоєння іншомовних слів російськомовними індивідами завжди привертала увагу лінгвістів. Особливо цікавий для дослідження процес запозичення в ХХ столітті. Це пов'язане з достатком іншомовних елементів у текстах сучасної російської мови. У цей період у язиці виникають назви нових явищ, предметів, понять у політику, економіці, науці, побуті, торгівлі, мистецтві. Розвиток науки й техніки, розширення економічних, політичних, професійних і особистих контактів між жителями Росії й Західного миру сприяють активізації взаємодії між російською мовою й західноєвропейськими. У Росії й Україні різко зростає число людей, що знають кілька язиків. Для 80-90-х років характерний інтенсивний процес запозичення іноземних слів, насамперед англійських (дефолт (default) - "невиконання зобов'язань", "неплатежі"; таймшер (time-share)- "особливий вид оренди приміщень для відпочинку"). У язиці з'являється чимала кількість запозичень, безпосередньо пов'язаних з комп'ютерними технологіями й Інтернетом: принтер, картридж, файл, сайт, провайдер, сервер, монітор, модем.

У нових історичних умовах виникає питання про те, у яких межах припустиме використання іншомовної лексики. Так, А.А.Брагина, О.С.Мжельска й Е.И.Степанова, И.Фомін, Г.Н.Скляревска й ін. думають, що запозичення іншомовної лексики є одним зі способів позначення нових реалій і понять, що виникають в умовах політичних, економічних і культурних зв'язків між народами.

Loading...

 
 

Цікаве