WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Лексичне запозичення - Курсова робота

Лексичне запозичення - Курсова робота

Зі словом эспрессо можливий тільки один варіант написання, оскільки саме такий варіант відповідає й транскрипції, і транслітерації (від італійського espresso - видавлений). У російській і українській мовах словом эспрессо називають і кава, приготовлена під тиском за допомогою спеціального кофеварочного апарата, і кафі, де готовлять такий напій.

Питання про роздільний або дефисном оформленні елементів гляс(с)е й эспрессо зі словом кава є джерелом споровши між лінгвістами. Так, у словнику Б.З. Букчиной і Л.П. Калакуцкой "Разом або роздільно?" (1982) пропонується писати через дефіс кофе-гляссе (хоча роздільно кава арабика й кава мокко), а в останніх виданнях орфографічного словника В.В. Лопатина (Росіянин орфографічний словник. - М.: Азбуковник, 1999) - кава глясе.

Злиті, дефисные й роздільні написання значимих елементів мови регулюються лексико-морфологічним принципом росіянці й української орфографій: роздільно повинні писатися різні слова, а разом - частини одного слова, тобто морфеми. Напівзлитого ж написання являють собою якийсь своєрідний компроміс: через дефіс пишуться такі елементи мови, у яких можна доглянути як лексичне (властиве слову), так і граматичне (властиве морфемі) значення.

Це особливо помітно при оформленні запозичень. Тому при коливаннях між злитим, дефисным і роздільним написанням частин запозичених складних слів слід віддати перевагу злитому в тому випадку, якщо на сучасному етапі життя мови в цьому слові не можна виділити самостійного кореня, дефисное - якщо відносною самостійністю володіє лише одна із частин такого слова, і роздільне - якщо обидві частини такого слова вже придбали повну лексичну й граматичну самостійність. Так, наприклад, слово яхтсмен пишеться разом - тому, що його неможливо разъять на окремі частини, а слово яхт-клуб пишеться через дефіс - тому, що частина клуб відомий у російській мові як самостійне слово, а от окремої частини яхт не існує. Якщо написати яхт клуб роздільно, то в цього сполучення виявиться вже зовсім інше значення: клуб (чого?) яхт (родовий відмінок множини іменника яхта). Із часом написання таких запозичень може принципово змінюватися: назва спортивної гри ватерполо, наприклад, раніше рекомендувалося писати тільки разом, однак з появою слова поло в окремому вживанні (водне порожно, гра порожня, стиль поло) з'явилася можливість дефисного написання ватер-поло.

У сучасній мові спостерігається тенденція до роздільного написання сполучень: кава гляс(с)е, кава эспрессо, кава мокко й т.п. - тому що ці слова нерідко вживаються самостійно як назви сортів напою: пити (що?) гляс(с)е, эспрессо, мокко й т.п. , а, отже, гляс(с)е, эспрессо, мокко й т.п. уже сприймаються як невідмінювані прикметники.

Процес освоєння іншомовних структурних елементів у російській і українській мовах у кінці 20 століття- процес тривалий і багатоступінчастий. Йому сприяє цілий ряд лінгвістичних факторів: 1) наявність "порожнього осередку" для вираження певного значення (як приклад можна привести морфеми -дром- зі значенням "площадка для проведення змагань або випробувань", -гейт- зі значенням "скандал, пов'язаний з якою-небудь державою або особою" і під.); 2) необхідність синонимичного вираження певних відносин (порівн., наприклад, суфікси зі значенням відверненої дії -н(я), -б(а) і -инг-, приставки зі значенням протилежності, протидії противо- і анти- і під.); 3) наявність ряду однокорінних слів як основи для формування в запозиченого слова словотворчої структури; 4) розвиток словотворчої активності іншомовного елемента за участю як іншомовних, так і російських і українських виробляючих основ; 5) розвиток багатозначності іншомовних морфем у російській і українській мовах як результат їх високої словотворчої продуктивності.

Однієї зі найскладніших проблем сучасного російського й українського правопису є графічне оформлення новітніх запозичень. Існує кілька проблем із правописом іншомовних слів: 1) адекватність передачі голосних і згодних звуків, 2) відбиття довготи згодних звуків, 3) злитість/роздільність написання частин слова. Вищевказані проблеми регулюються методами встановлення етимологічного походження запозичених слів і транслітерації, у той час як злиті, дефисные й роздільні написання значимих елементів мови визначаються лексико-морфологічним принципом росіянці й української орфографій: разом повинні писатися частини одного слова, тобто морфеми, а роздільно - різні слова. Що стосується напівзлитих написань: через дефіс пишуться такі елементи мови, у яких можна доглянути як граматичне, так і лексичне значення.

Очевидно, що для більше повного розуміння деяких фактів мови необхідний вихід за рамки лінгвістики в сферу тих психічних процесів індивіда, за допомогою яких мовний матеріал організується в людському мозку й у потрібний момент витягає. Про освоєння іншомовних слів у свідомості індивіда й піде мова в наступній главі.

3. АНГЛІЙСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНГУ НА СТОРІНКАХ МОЛОДІЖНИХ ВИДАНЬ

Сьогодні для розмовної мови серед молоді характерна погоня за модою: модними ж зараз є далеко не кращі елементи мови: жаргонізми, максимальна сниженність мови й насиченість іноземними словами . Останній елемент є актуальною язиковою проблемою, оскільки відбувається заповнення запозиченнями мовних шарів, не тільки в розмовній мові, але й у друкованих виданнях. Існує кілька крапок зору дослідників по цьому питанню. Наприклад, Л.П.Крысін уважає: "...для розвитку майже кожної мови процес запозичення слів з інших мов цілком природний і звичайний, як приподні й звичайні контакти між народами - політичні, торговельні, культурні ". Академік же Челишев, член президії РАН, заявляє: "Одна справа - економічно виправдані, природні запозичення, поступово засвоюються мовою й не руйнуючі його національної основи, і зовсім інше - агресивна, тотальна його "американізація ".

Гіпотеза нашої роботи полягає в тім, що запозичення, проникаючи в російську мову й пристосовуючись до нього, стають матеріалом для відновлення й розширення язикового фонду.

Актуальність досліджуваного питання підтверджується не тільки інтересом до нього дослідників і журналістів, незвичайною активністю використання в живій мові модифікацій запозичень. Це спостерігається як у молодіжному сленгу, на сторінках молодіжних видань, так і в мові політиків, бізнесменів, телеведучих. З розвитком мережі Інтернет запозичення стали розповсюдженим компонентом мови комп'ютерщиків і великого числа просунутої молоді.

Російська мова не вперше зіштовхується з необхідністю сприймати з міжнародного досвіду корисну інформацію у вигляді іноземних слів. Згодом з'ясовується, які з них залишаються, а які безвісти зникають. Наприклад, в епоху Петра I у російську мову ввійшло 1500 слів з голландської мови. З них у сучасній мові збереглося приблизно 250. Російська мова не втратила своєї національної особи й незважаючи на тривалий вплив на нього французької мови.

Нерідко іншомовне слово асоціюється із чимсь ідеологічно або духовно далеким, навіть ворожим, як це було, наприклад, наприкінці 40-х років під час боротьби з "низькопоклонством перед Заходом": грейдер терміново перейменували в струг, бульдозер - у тракторний відвал.

Розпад Радянського Союзу означав, зокрема, і руйнування більшої частини перешкод, що стояли на шляху до спілкування із західним миром. Активізувалися ділові, наукові, торговельні, культурні зв'язки, розцвів закордонний туризм; звичайною справою стала тривала робота наших фахівців за кордоном; створення в Росії та Україні спільних підприємств. Зросла необхідність в інтенсивному спілкуванні з людьми, які користуються іншими мовами. А це - важлива умова не тільки для безпосереднього запозичення лексики із цих мов, але й для прилучення носіїв російської мови до інтернаціонального (а частіше - створеним на базі англійської мови) термінологічним системам - наприклад у таких областях, як обчислювальна техніка, спорт, мода, журналістика й інші.

Наприкінці 80-х - 90-і роки помітно збільшився приплив іноземних слів у російську мову у зв'язку зі змінами в сферах політики, економіки, культури й моральної орієнтації суспільства.

Бувають в історії суспільства часи, коли переважає більше терпиме відношення до зовнішніх впливів, зокрема до запозичення нових іншомовних слів. Таким часом можна вважати те, у якому ми живемо, - кінець XX століття й рубіж двох сторіч, коли виникли такі умови, які визначили схильність російського суспільства до прийняття нової й до широкого вживання раніше існуючої, але відомої головним чином фахівцям іншомовної лексики.

Loading...

 
 

Цікаве