WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Іменники – назви рослин та їх використання в усній народній творчості - Курсова робота

Іменники – назви рослин та їх використання в усній народній творчості - Курсова робота

Другим за продуктивністю у творенні іменників із словотвірним значенням особи, яка вирощує або доглядає те, що називає твірний іменник на позначення рослин, є суфікс -ник, зокрема його варіант –івник. Фонематичний склад цього суфікса дає йому змогу приєднуватися до твірних основ будь-якої структури (односкладних, двоскладних, із різними приголосними у фіналі тощо), не викликаючи ніяких модифікацій чи морфологічних змін на межі твірною основою та словотворчим формантом, пор.: рис – рисівник; буряк – буряківник; кукурудза – кукурудзівник та ін.

Ще одне словотвірне значення "назви грибів за породами тих дерев, під якими вони ростуть" актуалізується в префіксально-суфіксальних дериватах субстантивної зони, твірною базою яких виступають сполучення іменника з прийменником. У складі цих іменників наявні здебільшого префікс-прийменник під- та іменниковий суфікс –ник, пор.: підберезник, піддубник (піддубок), підосичник, підсливник (підсливок) та ін.

Специфіка субстантивної зони словотвірної парадигми найменувань рослин виявляється в тому, що в її складу велику групу становлять деривати, які означають різноманітні напої (настоянки, наливки), страви тощо. До них належать іменники абрикосівка, айвівка, вишнівка, горобинівка, грушівка, деренівка, лимонівка, малинівка, полинівка, ялівцівка, гречаник (хлібний виріб), горохвяник (млинець), картопляник (дерун), калинник (пиріг), вівсяник (корж), капусняк (страва), житняк (хліб), ячник, яшник (хліб, корж, млинець), липець (липовий мед), черешнянка (страва) та ін. Характерно, що у творенні цих дериватів безпосередньо участь бере друге значення твірного іменника – "плоди рослини, названої мотивувальним іменником", пор.: вишнівка – наливка з вишень; малинівка – наливка з ягід малини; горобинівка – горілчаний настій на ягодах горобини; калинівка – горілка, настояна на ягодах калини; ячник – хліб, корж або млинець, спечений з ячмінного борошна; маківник – корж із маком; капусняк – страва, зварена з квашеної капусти та ін.

Специфічною особливістю цих іменників є те, що структурно вони тісніше пов'язані з прикметниковою основами, ніж з іменниковими, семантично – з основами іменників, пор.: вишня – вишневий – вишнівка, горобина – горобинний – горобинівка, терен – терновий – тернівка, полин – полиновий – полинівка, перець – перцевий – перцівка, слива – сливовий – слив'янка, черешня – черешневий – черешнянка, гречка – гречаний – гречаник, горох – горохвяний – горохвяник, капуста – капустяний – капусняк, жито – житній – житняк, липа – липовий – липець, мак – маковий – манівець та ін.

Копав, копав криниченьку У вишневому саду... Чи не вийде дівчинонька Рано-вранці по воду? Чи не вийде дівчинонька Рано-вранці по воду? (Розпрягайте, хлопці, коні)

Розбіжність між структурною й семантичною похідністю дослідники вмотивовують тим, що в названих словотвірних ланцюжках відносні прикметники є синтаксичними дериватами – похідними одиницями, що відрізняються від своїх мотивувальних слів лише частиномовною належністю та синтаксичною функцією, а не лексичним змістом. Ці слова, зазначає О.П. Єрмакова, виступаючи твірними, не можуть бути семантично вмотивованими, тому що вони не мають самостійного, відмінного від своїх твірних, лексичного значення. Вони лише структурно пов'язані з похідними від них іменниками, але семантичним мотиватором виступає основа вихідного іменника, наслідком чого є очевидна розбіжність у формальній та семантичній похідності.

Проте дехто з мовознавців кваліфікують іменники, що називають настоянки, наливки, страви як деривати структурно й семантично співвідносні із суфіксальними прикметниками. В.В. Грещук, зокрема, з-поміж відприкметникових субстантивів із словотвірним значенням "носій ознаки" виділяє словотвірні типи іменників чоловічого роду із суфіксами –ик, -ак/-як та жіночого роду із суфіксами –івк-, -анк/-янк, що утворюються від прикметників, які виражають ознаки предметів за відношенням до того, із чого вони виготовлені (гречаний – гречаник, вівсяний – вівсяник, картопляний – картопляник, маковий – маківник, житній – житняк, вишневий – вишнівка, вівсяний – вівсянка, кукурудзяний – кукурудзянка). На переконання дослідники, похідні прикметники, у тому числі й десубстантиви, співвідносні з назвами рослин, характеризуються своїми самостійними лексичними значеннями, тому вони формально й семантично мотивують похідні від них деривати (4).

Назви злаків, ягід, овочів тощо, як відомо, являють собою окрему підгрупу найменувань, яку виокремлюють у межах лексико-граматичного розряду речовинних іменників. З огляду на це вважаємо, що саме вказана семантична особливість твірних зумовлює активне утворення від них похідних одиниць із розгляданим лексико-словотвірним значенням.

Компонентний склад субстантивної зони формують також де субстантиви, що є назвами птахів, комах, різновидів або певних сортів рослин. Утворення цих дериватів зумовлено особливостями лексичної семантики мотивувальних слів. Вони утворюються за зовнішньою або внутрішньою подібністю до рослини (чи її плодів), яку називає твірний іменник, зокрема за кольором або певним стосунком до неї, пор.: дуб – дубівка – сорт дині, що дає плоди з твердою шкірою; лимон – лимонка – старовинний сорт груші народної селекції, що за формою і кольором нагадує лимон; лепеха –лепешняк, лепешник – різновид лепехи; лимон – лимонник – рослина, що має запах лимона; лимонниця – метелик жовтого кольору; капусниця – метелик, гусінь якого живиться листям капусти; кропивниця – метелик, який живе на кропиві, та ін.

Іменники на позначення рослин відзначаються послідовною реалізацією свого дериваційного потенціалу в похідних одиницях із модифікаційними словотвірними значеннями. Цьому сприяє передусім їхня лексична та граматична семантика.

З-поміж модифікаційних похідних субстантивної зони виокремлюється велика група дериватів зі значенням одиничності, основним виразником якого є продуктивний в українській мові суфікс –ин-: берест – берестина, будяк – будячина, бузина – бузинина, верба – вербина, виноград – виноградина, вишня – вишнина, овес – вівсина, вільха – вільшина, горох – горохвина, горошина, груша – грушина, картопля – картоплина, капуста – капустина, кедр – кедрина, коноплі – коноплина, курай – кураїна, липа – липина, лоза – лозина, мак – мачина, морква – морквина, осика – осичина, осокор – осокорина, очерет – очеретина, пшениця – пшеничина, слива – сливина, смерека – смеречина, соняшник – соняшничина, сосна – соснина, терен – тернина, тополя – тополина, хміль – хмелина, черемха – черемшина, черешня – черешнина, ясен – ясенина та ін.

Наявність у субстантивній зоні дериватів зі значенням одиничності зумовлене насамперед лексико-граматичними особливостями мотивувальних іменників, які охоплюють лексеми, що вживаються для позначення певного виду рослин як низки однорідних предметів, із яких можливе виокремлення одного з них.

...Ой єдная деревина - Зеленая ясенина, гей, гей! А другая деревина - Та білая березина, гей, гей!.. (Ой у полі край дороги)

- Ой де ж тобі, моя мила, бучини узяти, Будеш же ти, моя мила, в сосновій лежати. (Ой за гаєм, гаєм зелененьким)

Loading...

 
 

Цікаве