WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами - Курсова робота

Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами - Курсова робота

передачі економічних понять [70, с. 16]. Найбільш поширеним шляхом поповнення було запозичення, особливо з латині. Формування системи економiчних понять вiдноситься до мануфактурного етапу розвитку капіталізму та появи нового напрямку – класичної полiтичної економії, який зародився в Англії в кiнцi XVII ст. та у Франції на початку XVІІI ст. Бурхливий розвиток промисловостi, успiхи в областi механiки, математики, фiзики, філософії та iнших наук сприяв розвитку економiчної думки. Цей етап характеризується не тiльки визначенням понятiйного апарату, але й систематизацiєю аспектiв та роздiлiв науки [104, с. 42]. Значний вплив на формування наукових понять мали iдеї представникiв класичної школи полiтичної економії У. Петтi, П'єpa де Буальгіера, Ф. Кене, А. Смітта, Д. Рікардо, Томаса Р. Мальтуса, Нассау В. Сенсора, Джона Мiлля. До 1900 р. англiйська економічна терміносистема поповнювалася переважно власне економічними термінами іншомовного походження, які використовувалися для позначення нових економiчних реалiй (carh, tariff, fee) [127, с. 137] Починаючи з другої половини XIX ст. англiйська мова перетворюється з мови-реципiєнта на мову-продуцента [68, с. l1]. Особливо активно вiдбувалося поповнення англiйської субмови економiки на початку ХХ ст. як наслідок всесвітньої економiчної кризи 20-30-х рр., вихiд з якої пов'язаний з введенням вiльного цiноутворення, ринкового принципу розподiлу доходiв та конкуренцiї, яка виконувала роль регулятора суспiльної економiки та раціоналізатора структури виробництва [46, с. 377]. ХХ столiття стало перiодом економiчного імперіалізму. Центр економiчної активностi змiстився в США, які разом з Великобританiєю стали найбiльшими iнвесторами в країни, що брали участь у Першiй світовий вiйнi, тому у ХХ ст. "грошi не просто говорять, а кричать англiйською мовою" [90, с. 31]. Збiльшення ролi фiнансово-економiчних вiдносин в соцiальному життi обумовлює поповнення сучасної англiйської субмови економiки, головним чином, шляхом використання загальновживаної лексики для номiнації нових економiчних понять [137].

Специфiка економічних понять, які розкривають сутність соціально-економiчних явищ та процесiв людського суспiльства, визначає характер сучасного англійського економічного термінологічного фонду, який формується на базi загальновживаної лексики [36, с. 201; 104, с. 44]. Економiчнi термiни утворюються за звичайними нормами з використанням продуктивних словотворчих засобiв та моделей англiйської загальнолiтературної мови. Парадигматичнi вiдносини полiсемії, омонімії, синонiмії та антонімії стають головною тенденцiєю в парадигмi семасіологічних характеристик, але їх icнування регламентується системою відповідних наукових понять [17, с. 38; 27, с. 8; 104, с. 145]. Особливу роль в англійськiй економiчнiй термiносистемi відіграють базиснi термiни, якi виражають категорiальнi поняття економiки [105, с. 49]. Базиснi термiни є вихідними одиницями для появи похідних термінів та утворюють разом з ними систему. Невiд'ємним поняттям будь-якої термiнологiії, в тому числi й економiчної, є системнiсть, яка охоплює як план змiсту (системнiсть наукових понять), так i план вираження (системнiсть слiв, що передають цi поняття). Зв'язок термінів за словотворчою ознакою на основі тотожностi кореневої морфеми, коли створюються деривацiйнi гнiзда, найбiльш характерний для субмови економіки [104, с. 9]. Економiчнi терміни характеризуються точнiстю, стислiстю, стилiстичною нейтральнiстю, зручнiстю та легкiстю творення [31; 68; 105].

Все вищесказане дає можливiсть сформулювати визначення економiчного терміна. Економічний термін – це створене штучно чи взяте з природної мови слово чи вираз, якi адекватно вiдбивають поняття професiйної та науковоотеоретичноії дiяльностi фахівців в областi економiки та бiзнесу, знаходяться у взаємозв'язку та взаємодії з iншими термiнами, утворюючи разом з ними економічну терміносистему.

Шляхом вивчення теоретичної лiтератури та аналiзу фактичного матерiалу ми дiйшли висновку, що основними шляхами поповнення сучасної англiйської економiчної термiносистеми, подiбно iншим термiносистемам, є тaкi:

1) запозичення інтернаціональних термінів та їх адаптація відповідно до фонетичних i граматичних закономiрностей англiйської мови;

2) переклад твердо встановлених професiйних термінів іншомовного походження з використанням словотворчих елементiв англiйської мови;

3) термінотворення:

а) використання для позначення наукових понять загальновживаного слова, внаслiдок чого воно термiнологiзується i переходить до розряду лексики обмеженого використання, тобто семантична деривацiя (цей термін є найбiльш зручним, оскiльки його можна застосовувати як до процесу, так й до результату [5, с. 175];

б) утворення термінів шляхом морфологічного або морфолого-синтаксичного словотворення;

в) утворення сталих словосполучень з термінологічним значенням.

Незважаючи на пiдвищений iнтepec до вивчення сучасної англiйської економічної термiносистеми, не вci її аспекти достатньо дослiджено: бракує системних досліджень фахової мови, залишаються невисвітленими функцiональнi особливостi сучасної англiйської економiчної термiносистеми, зокрема специфiка деяких ії субсистем (термінологія менеджменту, митної справи, мови реклами тощо), oкpeмi питання термінотворення та ролі словоскладання, афiксації, конверсії, семантичної деривації в ній. Предметом нашого дослiдження стала дієслівна префіксація – один iз способiв морфологiчного термiнотворення у сучаснiй англійський субмовi економiки.

1.3 Словотвір та термінотворення: аспекти та шляхи дослідження

Термінологічне словотворення будь-якої мови базується, як відомо, на системi словотворення загальнолiтературної мови. Воно бере за основу iснуючi способи, засоби словотворення та словотворчi моделi, але в той же час вiдпрацьовує свою словотворчу пiдсистему, пiдпорядкувавши її основним вимогам термінологічної лексики. Ось чому вивчення закономiрностей термінотворення в сучаснiй англійській субмовi економіки неможливе без знання основних процесiв словотворення сучасної англiйської мови.

Ми дотримуємося тієї точки зору, що термін "словотвiр" включає два поняття [6l, с. 124; 52, с. l68; 58, с. 141; 65, с. 206; ll6, с. 5; 91 с. 37; 95, с. 69-70]. По-перше, словотвір (деривацiя) – це регулярний інтегративно-регуляцiйний синхронiчний процес, який полягає у формуваннi (конструюваннi та оформленнi) нових цілісних похiдних одиниць (дериватiв) за особливими моделями встановлення похiдностi, якi властивi мовi певного типу. По-друге, словотвір – це наука про закономiрностi творення та функцiонування похiдних слiв, яка включає синхронiчний та діахронічний (або iсторичний) словотвiр.

Дослiдження мовних явищ в синхронiї не виключає діахронії, i навпаки [54, с. 14; 54, с. 14; 84, с. 22; 118, с. 34; 124, с. 6]. "При будь-якому вивченнi ми не можемо забувати, що основна вимога дiалектики в нayцi полягає в тому, щоб вивчати явища у зв'язку та розвитку" [89, с. 47]. Повний синхронiчний опис мови повинен враховувати й дiахронiчнi аспекти. "У самiй синхронiї нiби-то присутня діахронія, кожний синхронiчний стан мови обумовлений попереднiм синхронічним же станом. У такiй взаємодії синхронії з попередньою синхронією виявляється взаємодiя синхронії з дiахронiєю" [16, с. 232]. Поєднання синхронiчного та діахронічного вивчення також обумовлюється функцiонуванням в сучаснiй англiйськiй мовi слiв та термінів, що yтвopeнi за допомогою непродуктивних словотворчих засобiв за непродуктивними в сучаснiй англiйськiй мовi моделями, для розумiння яких необхiдне залучення iсторичних довiдок. Без знання причини, історії виникнення та розвитку того чи iншого мовного явища неможливо зрозумiти його теперішній стан. Наша робота виконана у синхронiчному руслi з застосуванням деяких історичних довідок.

За останні півстоліття розбудова теорії словотвору здійснювалася настільки інтенсивно, що продемонструвала зміну аспектів дослідження та пiдходiв до вивчення системи словотвору. На сьогоднішній день не існує єдиної тeopiї словотворення, єдиного погляду на характер даних, що є суттєвими для створення такої тeopії [122, с. l]. У центpi уваги дослiдникiв були рiзнi аспекти словотвору [100]. Однi лінгвісти вивчали питання словотвору в рамках етимології [2; 149; 157; 161]. Iншi розглядали проблеми творення слiв у контексті граматики, орiєнтуючись на структурний аналiз [19; 117; 120; 121; 130; 138; 141; 147; 160; 166]. Представники лексичного напрямку вивчали семантичні вiдносини мiж мовними одиницями [77; 126; 133; 142; 154]. Пiдтвердженням тeopії взаємодії рiзних мовних piвнів стало дослiдження структурно-семантичних стосунків у опозицiйних парах спiльнокореневих слiв "твірне – похiдне" [4; 25; 41; 97; 76; 93; 179; 118; 132; 134; 153]. Вивчення словотвору здiйснювалось також i з точки зору синтаксичних стосунків мiж словами [22; 88; 125]. За останні десятилiття у лiнгвiстицi спостерiгається зростання зацікавленості в ономасіологічному трактуванні мовних явищ, у тому числi й словотвору [28; 62; 87; 128; 143]. При такому пiдходi змiст слiв та термінів дослiджується з позиції співвіднесення мовних одиниць як засобiв позначення найменування з позамовним предметним рядом. Номiнативна функцiя вважається головною у процесi творення слів та термінів. Пiд номiнативнiстю розуміється здатність мовної одиниці самостiйно, без допомiжних засобiв, виражати, актуалiзувати (викликати у свiдомостi пiд час сприйняття) та передавати вiдповiдний змiст (реалії, явища, предмети) [77, с. 9]. Номінативнiсть характерна для вcix знаменних частин мови, але найбiльше – для іменників, оскільки стосункам між компонентами слова на морфологiчному piвнi відповідають живi зв'язки та стосунки, які людина вбачає мiж явищами оточуючої дiйсностi. Досить актуальним сьогодні стає функцiональне дослiдження словотвору, при якому основним детермiнантом словотворчих процесiв вважається контекст, оскiльки прагнення зробити результати пiзнавальної дiяльностi доступними i для iнших людей потребує не лише їх закрiплення у формах певних мовних знакiв, але й визначення дискурсивної ролi форми знакiв, що утворюються [20; 34; 107; 135; 144]. Все більшу увагу вчених привертає етно- та психолiнгвiстичний вимір словотворення, інтepec до яких викликаний розумiнням значимостi словотвору в класифiкацiйно-пiзнавальнiй дiяльностi людей для забезпечення процесу комунiкації. У центрi уваги дослiдникiв постає проблема співвідношення мови та унiверсальних i етноспецифiчних особливостей мислення та свiтогляду. Когнiтивний аспект вивчення словотвору на перший план висуває людину, її досвiд, знання, культурний та iнтелектуальний piвень, якi обумовлюють словотворчі процеси та проявляються в концептуалізації як одному з найважливіших процесiв ії пiзнавальної дiяльностi [12; 131; 152; 162; 164]. Когнiтивний пiдхiд включає семантику i прагматику слова, пов'язанi з ним асоцiації, потенцiйнi модифiкації значення слова в мовленнi, суб'єктивнооб'єктивне у словi [86, с. 211]. При такому пiдходi основна увага придiляється обробцi мовної iнформації, а лiнгвiстика займає периферiйне положення [74; 151]. Різноманітність пiдходiв до вивчення словотвору на сучасному етапi обумовлюється iснуванням великої семантичної та структурної рiзноманiтностi похідних основ та свідчить про актуальність дослідження словотворчих процесів.

Loading...

 
 

Цікаве